Оцінка якості життя при ситуаційному аналізі факторів ризику генералізованих уражень пародонта в осіб молодого віку з ожирінням

  • Діана Дмитрівна Майбородіна
  • Наталія Володимирівна Велика
  • Марина Юріївна Антоненко
Ключові слова: ожиріння, фактори ризику, розлади харчової поведінки, якість життя, пародонтит, гінгівіт

Анотація

Актуальність. У молодих осіб з ожирінням, хворих на генералізований пародонтит, виявляються відхилення в білковому, жировому та вуглеводному обміні, що сприяє ранньому руйнуванню комплексу тканин пародонта та швидкій утраті зубів. Теоретичні моделі розладів харчової поведінки засновані на гіпотезі, що люди з надмірною масою тіла нездатні регулювати свої емоції, тому звернення до їжі служить спробою уникнути емоційної напруги або пом'якшити її. Оцінювання якості життя пацієнтів з ожирінням необхідно для більш глибокого розуміння стресових факторів, що впливають як на здоров’я організму, так і стоматологічне здоров’я, у тому числі тканин пародонта.
Мета дослідження – оцінити якість життя в ситуаційному аналізі факторів ризику генералізованих захворювань пародонта в молодих осіб з ожирінням при розладах харчової поведінки.
Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 90 осіб від 19 до 35-ти років з діагнозом ожиріння віком, з яких 60 осіб з генералізованим пародонтитом початкового–І ступеня та 30 осіб з генералізованим хронічним катаральним гінгівітом. Контрольну групу склали 32 практично здорових особи з нормальною вагою без порушення харчової поведінки, із клінічно інтактним пародонтом. Для виявлення типів розладів харчової поведінки застосовували методику вивчення харчової поведінки DEBQ (Голландія), анкетування якості життя за анкетою GIQLI. Проводили антропометричне дослідження всіх хворих, яке включало вимірювання росту, маси тіла, розрахунок індексу маси тіла (ІМТ).
Результати та їх обговорення. У 75,6 % хворих з ожирінням (68 осіб) показники якості життя за анкетою GIQLI виявились нижче, ніж у контрольній групі (12,5 %, 4 особи). Розбіжність даного показника в осіб з генералізованим пародонтитом і генералізованим хронічним гінгівітом не була достовірною. Розлади харчової поведінки зустрічались як при ожирінні (91,1 % випадків, 82 особи) так і у групі контролю (62,5 % випадків, 20 осіб). За шкалою тривоги Тейлора майже у 84 обстежених пацієнтів з ожирінням (93,3 %) було виявлено середнійрівень тривожності з тенденцією до високого: 18,9±1,82 бала (р > 0,05). У 5 пацієнтів (5,6 %) було виявлено високий рівень тривоги і в однієї особи (1,1 %) дуже високий. За шкалою Бека в цілому середні показники (M±m) у групі ожиріння відповідали субдепресії.
Висновки. Аналіз отриманих даних показав, що розлади харчової поведінки у хворих на генералізовані ураження пародонта при ожирінні зустрічались у 90,6 % випадків, а у 63,6 % виявлено змішаний тип. Більшості пацієнтів притаманні тривожнодепресивні розлади та знижені показники якості життя.
Ключові слова: ожиріння, фактори ризику, розлади харчової поведінки, якість життя, пародонтит, гінгівіт.

Біографії авторів

Діана Дмитрівна Майбородіна

Майбородіна Діана Дмитрівна – аспірант кафедри стоматології Інституту післядипломної освіти НМУ ім. О.О. Богомольця.
Адреса: бул. Шевченка, 13, м. Київ, 01601. Тел.: (095) 943-82-28. E-mail: diana.mayborodina@gmail.com.

Наталія Володимирівна Велика

Велика Наталія Володимирівна – канд. мед. наук, доцент,
завідувач кафедри гігієни та екології №4 НМУ імені О.О. Богомольця.
Адреса: бул. Шевченка, 13, м. Київ, 01601.

Марина Юріївна Антоненко

Антоненко Марина Юріївна – д-р мед. наук,
професор, завідувач кафедри стоматології Інституту післядипломної освіти НМУ ім. О.О. Богомольця.
Адреса: бул. Шевченка, 13, м. Київ, 01601. Тел.: (050) 685-76-25. E-mail: antonenko.nmu@gmail.com.

Посилання

1. Perederiy VG. Izbitochniy ves i ojirenie. Kiev. 2013 [in Russian]
2. Dedov II. Morbidnoe ojirenie. MIA. 2014 [in Russian]
3. Antonenko MYu, Revych VO. Value of energy routes in periodontal tissues of young
people in the development of chronic inflammation. The Unity of Science: International Scientific
Periodical Journal. 2016, 5: 106–110
4. Emelyanova NYu, Emelyanov DV. Analiz stomatologicheskogo statusa u bolnyih s
izbyitochnoy massoy tela: mezhdistsiplinarnyiy podhod. Ukrayinskiy terapevtichniy zhurnal.
2011 3: 79–81 [in Russian]
5. Ioffe OYu, Cyura YuP, Stecenko OP, Tarasyuk TV. Mozhlyvosti dooperacijnoyi pidgotovky
chvorych na morbidne ozhyrinnya do vykonannya radykalnych operatyvnych vtruchan.
Chirurgiya Ukrayiny. 2014, 2: 38–41 [in Ukrainian]
6. Voznesenskaya TG. Rasstroystva pishevogo povedeniya pri ojirenii i ih korekcija.
Ojirenie i metabolism. 2004, 2: 2–6 [in Ukrainian]
7. Volkova GE. Pishevoye povedenie u pacientov s ojireniem. Ojirenie i metabolism.
2007, 2: 17–21 [in Russian]
8. Stunkard AJ. Depression and obesity. Biol Psychiatri. 2003, 54: 330–337
9. Braet C. Psychological profile to become and to stay obese. International Journal
of Obesity. 2005, 29: 19–23
10. Corstorphine E, Waller G, Lawson R at al. Trauma and multi-impulsivity in the eating
disorders. Eating Behaviors. 2007, 8: 23–30
11. Costanzo PR, Musante GJ, Friedman K, Kern L, Tomlinson K. The gender specificity
of emotional, situational, and behavioral indicators of hinge eating in a dicscufcingotcse
population. Int. J. Eat Disord. 1999, 26 (22): 205–210
12. Friedman KK, Reichrnann SK, Coslanzo PR, Musantc GJ. Body image partially
mediates the relationship between obesity and psychological distress. Obes. Res. 2002,
10 (10): 33–41
13. Van Strein T. The Dutch eating behavior questionnaire (DEBQ) for assessment of
restrained, emotional and external eating behavior. Int J Disord. 1986, 2: 188–204
14. Wheeler K, Broad RD. Alexithymia and overeating. Perspect. Psychiat. Care. 1994,
30 (l): 7–10
15. Kolotkin RL, Meter К, Williams GR. Quality of life and obesity. Obes. Rev. 2001,
2 (4): 219–229
16. Zeller MH. Predictors of health-related quality of life in obese youth. Obesity (Silver
Spring). 2006, 14 (1): 122–130
17. Eypasch E. Gastrointestinal Quality of Life Index: development, validation and
application of a new instrument. Br J Surg. 1995, Feb. 82 (2): 216–22
Опубліковано
2019-10-10
Розділ
ПАРОДОНТОЛОГІЯ