Застосування віртуального моделювання для вдосконалення кругової орбітотомії для лікування різних краніофаціальних патологій

  • Чингиз Рагим оглы Рагимов
  • Исмаил Махмуд оглы Фарзалиев
  • Гюнель Ильхам кызы Гаджиева
Ключові слова: кругова орбітотомія, краніофаціальні деформації, віртуальне планування

Анотація

Мета: Підвищення ефективності хірургічного лікування різних краніофаціальних патологій за рахунок використання віртуального моделювання в передопераційному плануванні кругової орбітотоміі.Матеріали і методи. Дане дослідження було проведено на прикладі хірургічного лікування хворих з синдромом Крузона і фронтоназальною дисплазією. Хворим проведено ретельне клінічне обстеження за участю щелепно-лицьового хірурга, офтальмолога, невропатолога, нейрохірурга і оториноларинголога. Отримані дані документовані, доповнені фото і відео матеріалами за допомогою професійної фотокамери Nikon D800 (Мінато, Токіо, Японія). Комп'ютерна томографія проведена на обладнанні TOSHIBA (Aquilion PRIME, Мінато, Токіо, Японія). Отримані дані імпортувалися в програмний пакет віртуального моделювання Materialise Mimic 21 Research (Лювен, Бельгія), де проводилися відповідні вимірювання використані в процесі операції. Хірургічні втручання проводилися під загальною анестезією за участю щелепно-лицьового хірурга, нейрохірурга і оториноларинголога. Створення моноблока частина якого склала чотиристінна орбітотомія проведена транскраніальним доступом. В післяопераційному періоді проводилося порівняльне клініко-рентгенологічне обстеження.
Результати. В обох клінічних випадках на підставі даних післяопераційної КТ було виявлено відповідність реального переміщення кісткових фрагментів і запланованого. У випадку з синдромом Крузона реальне переміщення остеотомірованних фрагментів орбіти склало 11,89 мм; у випадку з фронтона-
зальною дисплазією завдяки проведеній медіалізації орбіт межкантальну відстань було зменшено з 34,02 мм до 24,20 мм, а ширина глабелли зменшено з 44,09 мм до 29,84 мм, що відповідало запланованій дистанції переміщення фрагментів. Клінічно також відзначений прийнятний естетичний результат. Крім того, завдяки комбінації хірургічного (остеотомія при створенні моноблока) і ортодонтичного лікування, якісні зміни відбувалися також і в оклюзії. Так в першому клінічному випадку використання дистракційного переміщення і подальшого ортодонтичного лікування 3-й клас і відкритий прикус змінився на 1-й клас оклюзії, а в другому 2-й клас і перехресний прикус також змінився на 1-й клас оклюзії, що в свою чергу призводило до відновлення функції дихання, жування й мови.
Висновки. Застосування методу віртуального планування істотно покращує результатикругової орбітотоміі при лікуванні різних черепно-лицевих деформацій. Комбінування хірургічного та ортодонтичного методу лікування дозволяє одночасно вирішувати як питання, пов'язані з функцією і естетичними показниками орбіти, так і такі пов'язані з оклюзією.
Ключові слова: кругова орбітотомія, краніофаціальні деформації, віртуальне планування.

Біографії авторів

Чингиз Рагим оглы Рагимов

Рагимов Чингиз Рагим оглы – д-р мед. наук, профессор,
заведующий кафедры хирургии полости рта и челюстно-лицевой области
Азербайджанского медицинского университета, Баку, Азербайджан.

Исмаил Махмуд оглы Фарзалиев

Фарзалиев Исмаил Махмуд оглы – д-р философии по медицине,
ассистент кафедры хирургии полости рта и челюстно-лицевой области
Азербайджанского медицинского университета, Баку, Азербайджан.

Гюнель Ильхам кызы Гаджиева

Гаджиева Гюнель Ильхам кызы – старший лаборант кафедры хирургии полости рта и челюстно-лицевой области
Азербайджанского медицинского университета, Баку, Азербайджан.

Посилання

1. WHO, Global registry and database on craniofacial anomalie, Report of a WHO
Registry Meeting on Craniofacial Anomalies, Craniofacial anomalies and 2 associated birth
defects, 2019
2. Tessier P, Rougier J, Wolfe SA. The craniofaciostenoses (CFS): the Crouzon and
Apert disease, the plagiocephalies. In: Masson (ed.), Plastic surgery of the orbits and eyelids,
200e223, 1981a. New York
3. Posnick JC, Ruiz RL. The craniofacial dysostosis syndromes: current surgical
thinking and future directions. Cleft Palate Craniofac J 37: 1e24, 2000
4. Adolphs N, Klein M, Haberl EJ, Menneking H, Hoffmeister B. Frontofacial advancement
by internal distraction devices. A technical modification for the management of craniofacial
dysostosis in early childhood. Int J Oral Maxillofac Surg 41: 777e782, 2012
5. Arnaud E, Di Rocco F. Faciocraniosynostosis: monobloc frontofacial osteotomy
replacing the two-stage strategy? Childs Nerv Syst 28: 1557e1564, 2012
6. Jackson IT, Munro IR, Salyer KE, Whitaker LA. Craniofacial dysostosis: late cranial
surgery (including forehead and vault). In: Mosby (ed), Atlas of craniomaxillofacial surgery,
499e542, 1982
7. Kamoshima Y, Sawamura Y, Yoshino M, Kawashima K. Frontofacial monobloc
advancement using gradual bone distraction method. J Pediatr Surg 43: 1944e 1948, 2008
8. Ko EWC, Chen PKT, Tai ICH, Huang CS. Fronto-facial monobloc distraction in syndromic
craniosynostosis. Three-dimensional evaluation of treatment outcome and facial
growth. Int J Oral Maxillofac Surg 41: 20e27, 2012
9. Nada RM, Sugar AW, Wijdeveld MGMM, Bortslap WA, Clauser L, Hoffmeister B et
al. Current practice of distraction osteogenesis for craniofacial anomalies in Europe: a web
based survey. J Craniomaxillofac Surg 38: 83e89, 2010
10. Nout E, Cesteleyn LLM, van der Wal KGH, van Adrichem LNA, Mathijssen IMJ,
Volvius EB. Advancement of the midface, from conventional Le Fort III osteotomy to the Le Fort
III distraction: review of the literature. Int J Oral Maxillofac Surg 37: 781e789, 2008
11. Guichard B, Davrou J, Neiva C, Devauchelle B. Midface osteotomies lines: evolution
by Paul Tessier, the second Tessier classification. J Craniomaxillofac Surg 41: 504e515, 2013
12. Ortiz-Monasterio F, del Campo AF, Carrillo A. Advancement of the orbits and the
midface in one piece, combined with frontal repositioning, for the correction of Crouzon’s
deformities. Plast Reconstr Surg 61: 507e516, 1978
13. Gaur A, Maheshwari S, Kumar Verma S, Tariq M. Crouzon syndrome: A comprehensive
review and case report. Journal of Dr. NTR University of Health Sciences Volume 6
Issue 2 April-June 2017
14. Laure B, Moret A, Joly A, Travers N, Listrat A, Krastinova D, Goga D. Orbitofrontal
monobloc advancement for Crouzon syndrome. Journal of Cranio-Maxillo-Facial Surgery 42
(2014) e335ee338
15. Chim H, Wetjen N, Mardini S. Virtual Surgical Planning in Craniofacial Surgery.
Seminars in Plastic Surgery Vol. 28 No. 3/2014
16. McCarthy JG, Flores RL. Distraction of the midface: Le Fort III and monobloc.
Craniofacial distraction. pp 135-175. Springer International Publishing AG 2017
17. Rahimov C, Asadov R, Hajiyeva G, Verdiyev N, Novruzov Z, Farzaliyev I. Crouzon
syndrome: Virtual planning of surgical treatment by application of internal distractors. Ann
Maxillofac Surg 2016;6:135-40
18. Hlongwa P. Early orthodontic management of Crouzon Syndrome: a case report. J
Maxillofac Oral Surg 8 (1):74–76
19. Maspero C, Giannini L, Galbiati G, Kairyte L, Farronat G. Non surgical treatment
of Crouzon Syndrome. Stomatologija, Baltic Dental and Maxillofacial Journal, 16: 72–80,
2014.
Опубліковано
2019-12-16
Розділ
ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВА ХІРУРГІЯ ТА ХІРУРГІЧНА СТОМАТОЛОГІЯ