Клінічна ефективність лікування пацієнтів з функціональними розладами скронево-нижньощелепного суглоба із застосуванням запропонованих методів

  • Роман Зіновійович Ожоган
  • Микола Михайлович Рожко
  • Зіновій Романович Ожоган
Ключові слова: дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, дефекти зубних рядів, шина-капа, кондилографія, тим- часові та постійні зубні протези

Анотація


Мета роботи: підвищити ефективність лікування пацієнтів з дефектами зубних рядів і функціональними порушеннями скронево-нижньощелепного суглоба шляхом клінічного обґрунтування застосування запропонованої шини-капи та індивідуального підходу.
Матеріали та методи. При обстеженні хворих з дефектами зубних рядів і функціональними розладами скронево-нижньощелепного суглоба вивчали стан і локалізацію дефектів зубних рядів, аналізували діагностичні моделі, застосовували рентгенологічні методи, такі як ортопантомографія й комп’ютерна томографія, а також кондилографію і 3D-сканер «3SHAPE». При виконанні даного етапу дослідження було обстежено 120 пацієнтів віком від 25 до 65-ти років. За клінічними особливостями і застосованими методами лікування хворі були розділені на такі групи:
– пацієнти з дефектами зубних рядів, зубощелепними деформаціями, функціональними розладами СНЩС, обстежені і
проліковані за загальноприйнятими методами (1 група, 60 осіб);
– пацієнти з дефектами зубних рядів, зубощелепними деформаціями, функціональними розладами СНЩС обстежені і проліковані запропонованими методами із застосуванням артикуляційної системи, 3D-сканера «3SHAPE» і шин-кап (2 група, 60 осіб). Запропоновано спосіб виготовлення шини-капи для лікування функціональних розладів скронево-нижньощелепного суглоба. Запропоноване комплексне лікування дисфункції скронево-нижньощелепового суглоба здійснюють поетапно, що включає діагностику оклюзійних співвідношень і вибіркове пришліфовування оклюзійних поверхонь, проведення кондилографії й застосування Aqualizer упродовж 3–4-х тижнів, виготовлення тимчасових протезів і шини-капи, постійне протезування естетичними конструкціями.
Результати. Після запропонованого лікування через 6 місяців установлено достовірне зменшення кількості пацієнтів з болями в ділянці СНЩС, що складало в 1 групі 15 пацієнтів, а у 2 групі – 4 пацієнти. Однак слід зазначити, що в цих пацієнтів були значно менше інтенсивність і тривалість болів у суглобі, ніж перед лікуванням. Знижувалась інтенсивність болю при рухах нижньої щелепи в пацієнтів обох груп після лікування, однак кількість пацієнтівскладала в першій групі 12 через 6 місяців у порівнянні з рівнем перед лікуванням – 43 (72,5 %). У другій групі кількість пацієнтів з болем при рухах нижньої щелепи перед лікування становила 44, а через півроку достовірно знижувалась до 4-х пацієнтів. Кількість пацієнтів з болем при широкому відкриванні рота в 1 групі зменшувалась із 45 (77,5 %), до 11, а у 2 групі із 48 до 5 пацієнтів. Слід зазначити, що всі показники були краще у 2 групі пацієнтів, що свідчить про високу ефективність запропонованого лікування й запропонованої конструкції шини-капи.
Висновки. 1. Запропонована конструкція шини-капи дає можливість індивідуалізувати її товщину в залежності від стану й
положення суглобових головок, локалізації дефектів зубних рядів у дистальній чи фронтальній ділянках зубного ряду з однієї чи обох сторін, а також проводити поступове й поетапне підняття висоти прикусу та досягти естетики в бічних ділянках.
2. Запропоноване поетапне лікування пацієнтів з функціональними розладами СНЩС включає проведення аналізу оклюзій-
них співвідношень і вибіркове пришліфовування твердих тканин зубів, використання Aqualizer упродовж 3–4-х тижнів.
Наступними етапами лікування є виготовлення тимчасових незнімних конструкцій з естетичних пластмас, застосування
запропонованих функціональних шин-кап упродовж 3–6-ти місяців і постійне протезування з використанням незнімних
естетичних конструкцій (з металопластмаси, металокераміки або оксиду цирконію) та релаксаційні еластичні капи на 3–6
місяців для стабілізації процесу й попередження загострення синдрому дисфункції СНЩС.
3. Після запропонованого лікування через 6 місяців установлено достовірне зменшення кількості пацієнтів з болями в ділян-
ці СНЩС, що складало 4 пацієнти, у порівнянні із групою пацієнтів, яким проводили загальноприйняте лікування – 15 паці-
єнтів. Кількість пацієнтів з болем при широкому відкриванні рота в 1 групі зменшувалася із 45, до 11, а у 2 групі – із 48 до 5
пацієнтів. Клацання і хруст у СНЩС перед лікуванням виявили в 1 групі у 21 пацієнта, а у 2 групі – у 18. Через 6 місяців після
лікування цей симптом було виявлено в 9 пацієнтів 1 групи й у 3 – 2 групи, яким проводили запропоноване лікування.
Ключові слова: дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, дефекти зубних рядів, шина-капа, кондилографія, тим- часові та постійні зубні протези.

Біографії авторів

Роман Зіновійович Ожоган

Ожоган Роман Зіновійович – аспірант кафедри стоматології навчально-наукового Інституту післядипломної освіти
Івано-Франківського національного медичного університету.
Адреса домашня: м. Івано-Франківськ, 76018, вул. Залізнична, буд. 21-а, кв. 32.
Тел.: (093) 065-20-41. E-mail: zhogan39@ukr.net.

Микола Михайлович Рожко

Рожко Микола Михайлович – д-р мед. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,
ректор Івано-Франківського національного медичного університету.

Зіновій Романович Ожоган

Ожоган Зіновій Романович – д-р мед. наук,
професор, завідувач кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету.
Адреса домашня: м. Івано-Франківськ, 76018, вул. Залізнична, буд. 21-а, кв. 32.
Тел.: (067) 747-074. E-mail: ozhzinoviy@gmail.com.

Посилання

1. Rozhko MM, Nespryadko VP. Ortopedychna stomatologiya. K.: Knyga plus; 2003.
552 p. [in Ukrainian]
2. Ribert YuO. Analiz stanu zuboshchelepnogo kompleksu u pacientiv z kombinovanimi
skronevo-nuzhnyoshchelepnymy rozladamy i metody ikh usunennya. Ukrainskiy stomatologychniy
almanakh. 2016; 1: 68–71 [in Ukrainian]
3. Slavicek R. Relationship between occlusion and temporomandibular disorders:
implications for the gnathologist. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2011 Jan; 139 (1):10, 12,
14 passim. doi: 10.1016/j.ajodo.2010.11.011
4. Babich VV, Ryzhak GA, Iordanishvili AK. Explanation of some physiological characteristics
of homeostasis in elderly patients with temporomandibular joint dysfunction. Adv
Gerontol. 2014; 27 (3): 575–7
5. Rudolf Slavicek. Zhevatelniy organ. Funktzyi I disfunktzyi. M.: Azbuka. 2008;
543 p. [in Russian]
6. Shetty R. Prevalence of Signs of Temporomandibular Joint Dysfunction in Asymptomatic
Edentulous Subjects: A Cross–Sectional Study / R. Shetty // The Journal of Indian
Prosthodontic Society. – 2008. (10) 2: 96–101.
7. Khan J, Zusman T, Wang Q, Eliav E. Orofacial Pain and TMJ Disorders, J Endod. 2019
Oct 10. pii: S0099-2399(19)30396-6. doi: 10.1016/j.joen.2019.05.010 [Epub ahead of print]
8. Alessandri-Bonetti A, Bortolotti F, Moreno-Hay I, Michelotti A, Cordaro M, Alessandri-
Bonetti G et al. Effects of mandibular advancement device for obstructive sleep apnea on
temporomandibular disorders: A systematic review and meta-analysis. Sleep Med Rev. 2019
Sep 17; 48: 101211. doi: 10.1016/j.smrv.2019.101211. [Epub ahead of print]
9. Kreiner M, Okeson J, Tanco V, Waldenstrцm A, Isberg A. Orofacial Pain and
Toothache as the Sole Symptom of an Acute Myocardial Infarction Entails a Major Risk of Misdiagnosis
and Death. J Oral Facial Pain Headache. 2019 Aug 27. doi: 10.11607/ofph.2480.
[Epub ahead of print]
10. Moreno-Hay I, Okeson JP. Single event versus recurrent luxation of the temporomandibular
joint. J Am Dent Assoc. 2019 Mar; 150 (3): 225-229. doi: 10.1016/j.adaj.2018.12.009.
11. Jeffrey P. Okeson. Management of temporomandibular disorders and occlusion.
7th edition. Mosby. 2012; 504 p.
12. Khvatova VA, Chikunov SO. Okklusionnyie shiny. M.: Medicinskaya kniga; 2010. 53 p.
[in Russian]
Опубліковано
2019-12-16
Розділ
ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ