Особливості післяопераційного загоєння після остеопластики альвеолярного паростка в пацієнтів з гальванічною патологією

Анотація

Мета: проведено вивчення особливостей загоєння післяопераційних ран після остеопластики альвеолярних паростків щелеп з використанням титанових і біорезорбірующих мембран у пацієнтів з гальванічною патологією.
Методи. Під наглядом перебувало 120 обстежуваних у віці від 19 до 35-ти років як з металевими конструкціями незнімних зубних протезів, так і без них. В обстежуваних при хірургічній підготовці альвеолярних простків щелеп для подальшої дентальної імплантації (остеопластики альвеолярних відростків) були застосовані біорезорбіруємі мембрани на основі полімолочної кислоти та мембрани, виготовлені з титану. Залежно від наявності або відсутності гальванічної патології всі обстежувані були розділені на чотири групи.
Результати. Установлено, що в пацієнтів без гальванічної патології післяопераційне загоєння відбувається без запальних ускладнень. У 51,6 % пацієнтів з гальванізмом (компенсованої та/або декомпенсованої форми) в ранній післяопераційний період виникли ускладнення у вигляді вираженого больового синдрому та інших запальних прроцесів. У пацієнтів з гальванозом (атипової й типової форм) у післяопераційний період виникли як ранні (у 82,8 % випадків), так і пізні (у 10,4 % пацієнтів) післяопераційні ускладнення. Усі післяопераційні ускладнення однаково часто зустрічались як у обстежуваних, у яких були застосовані титанові мембрани, так і в пацієнтів з біорезорбyвальними мембранами.
Висновки. Установлено, що при наявності в порожнині рота незнімних металевих зубних протезів, виготовлених з неблагородних сплавів металів, що призводить до розвитку гальванізму або гальванозу, спостерігаються ранні та пізні запальні ускладнення при підготовці альвеолярних паростків для ден- тальної імплантації, що значно подовжує строки загоєння післяопераційних ран.