Роль дефензіни в патогенезі основних стоматологічних захворювань у дітей із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2018-1-50-53Ключові слова:
захворювання шлунково-кишкового тракту, діти, порожнина рота, зуби, карієс, гінгівіт, дефензиниАнотація
Мета: вивчити в динаміці лікування рівень концентрації α-дефензинів у ротовій рідині дітей з карієсом зубів і генералізованим хронічним катаральним гін-
гівітом, які протікали на тлі хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Пацієнти та методи. Проводились дослідження 441 дитини у віці від 7 до 15-ти років з карієсом зубів і ГХКГ, які страждають на хронічний гастрит і дуо-
деніт, виразкою 12-палої кишки і СМА різного ступеня тяжкості. Усі діти були розділені на дві групи – основну та групу порівняння. Гігієну порожнини рота
всі діти здійснювали за допомогою зубної пасти й зубного еліксиру «Лізодент», який не містить спирт. Дітям основної групи крім місцевих лікувальних і про-
філактичних заходів призначали курс розроблених лікувально-профілактичних комплексів. Крім гігієни порожнини рота проводили місцеве лікування дітей
основної групи першої підгрупи шляхом застосування аплікації мукозального гелю «Квертулін».
Результати. При аналізі цифрових значень у вікових групах дітей 7–12 років і підлітків 15-ти років установлено, що вихідні дані досліджуваного показни-
ка значно знижені не тільки в соматично здорових дітей у порівнянні з цими даними, а й у 2,2–4,4 разу менше, ніж у дітей із хронічним гастритом і дуоде-
нітом (р < 0,05). Після місцевого застосування мукозального гелю в поєднанні із загальним прийомом препарату «Кальциум Д» концентрація HNP підви-
щилась більш ніж у 6–7 разів у порівнянні з вихідними даними, але достовірно не відрізнялась від такої при лікуванні із застосуванням першого методу.
Разом з тим після застосування третього методу лікування (мукозальний гель «Квертулін» + Кальциум Д + Лацидофіл) концентрація α-дефензінів достовір-
но підвищилась у всіх вікових групах дітей і не залежала від тяжкості основного захворювання (р < 0,05) Однак саме лікування третім методом з викорис-
танням розробленого нами ЛПК значно підвищило концентрацію досліджуваного показника, а цифрові дані, отримані в кінці дослідження, достовірно від-
різнялись від значень при застосуванні першого і другого методів лікування в усіх вікових групах дітей (р < 0,05).
Висновки. Максимально низький рівень α-дефензинів у ротовій рідині був установлений у дітей з ураженням твердих тканин і пародонту на тлі виразко-
вої хвороби 12-палої кишки й синдрому мальабсорбції, що свідчить про пряму залежність рівня стоматологічної захворюваності від тяжкості основного сома-
тичного захворювання.
Ключові слова: захворювання шлунково-кишкового тракту, діти, порожнина рота, зуби, карієс, гінгівіт, дефензини.
Завантаження
Посилання
рологии / А.А. Баранов // Педиатрия. – 2002 – № 3. – С. 12–18.
2. Мельниченко Э.М. Состояние и функциональная характеристика органов поло-
сти рта у детей с хроническими гастродуоденитами / Э.М. Мельниченко, JI.B. Шугля //
Стоматология. – 2003. – № 1. – С. 34–37.
3. Мдинаридзе Г.Н. Влияние неспецифического язвенного колита и болезни
Крона на состояние полости рта / Г.Н. Мдинаридзе // Актуальные вопросы научной и
педагогической стоматологии: материалы науч.-метод. конф., посвященной 100-летию
со дня рождения профессора Т.Т. Школяр. – Тверь, 2005. – С. 102–105.
4. Хоменко Л.А., Голубева И.M., Васюкова М.М. и др. Состояние иммунитета при
гингивите у детей, которые имеют заболевания органов пищеварения // Вестник стома-
тологии. – 1998. – № 1. – С. 96–98.
5. Абатуров А.Е., Герасименко О.Н., Высочина И.Л., Завгородняя Н.Ю. Дефензи-
ны и дефензин-зависимые заболевания // Издательство «ВМВ», Одесса, 2011. – 265 с.
6. Hollox E.J. Copy number variation of beta-defensins and relevance to disease //
Cytogenet. Genome Res. – 2008. – Vol. 123, № 1–4. – P. 148–155.
7. Guani-Guerra E., Santos-Mendosa T., Lugo-Reyes S.O., Teran L.M. Antimicrobial
peptides: general overview and clinical implications in human health and disease // Clin.
Immunol. – 2010. – Vol. 135, № 1. – P. 1–11.
8. Kim C., Slavinskay Z., Merril A.R., Kaufmann S.H. Human alpha-defensins neutralize
toxins of the mono-ADP-ribosyltransferase family // Biochem J. – 2006. – Vol. 399, № 2. –
P. 225–229.
9. Fu L.B., Yu J.L., Liu W.H. Biological characteristics of defensing and its deseaseresistance
genetic engineering // Yi Chuan. – 2011. – Vol. 33, № 5. – P. 512–519.
10. Hua J., Scott R.W., Dimond G. Activity of antimicrobial peptide mimetics in the oral
cavity: II. Activity against periopathogenic biofilms and anti-inflammatory activity // Mol. Oral.
Microbial. – 2010. – Vol. 25, № 6. – P. 426–432.
11. Boman H.G. Antibactrial peptides: bacic facts and emerging concepts // J. Intern.
Med. – 2004. – Vol. 255, № 4. – P. 519–520.
12. Hacock R.E.W., Scott M.G. The role of antimicrobial peptides in animal defenses //
PNAS. – 2000. – Vol. 97, № 16. – P. 8856–8861.
13. Kohlgraf K.G., Pingel L.C., Dietrich D.E., Brogden K.A. Defensins as anti-inflammatory
compounds and mucosal adjuvants // Future Microbiol. – 2010. – Vol. 5, № 1. – P. 99–113.
14. Underwood M.A., Bevins C.L. Defensin-Barbed Innate Immunity: Clinical Associatons
in the Pediatrik Population // Pediatrics. – 2010. – Vol. 125, № 6. – P. 1237–1237.
15. Xiong Y.Q., Bayer A.S., Yeaman M.R. Inhibition of intracellular macromolecular synthesis
in Staphylococcus auerus by thrombin-indused platelet microbicidal proteins // J. Infect.
Dis. – 2002. – Vol. 185, № 3. – P. 348–356.