Корекція артеріального тиску під час анальгоседації дорослих при стоматологічному лікуванні

Анотація

Мета — оцінити потребу й можливості корекції артеріального тиску (АТ) у дорослих з гіпертензією при стоматологічному лікуванні під анальгоседацією.
Maтеріали та методи. Моніторинг АТ до початку, під час і після завершення стоматологічного лікування під анальгоседацією дорослих віком 18–93 роки (ASA I–III): 890 чоловіків і 760 жінок. Усього задокументовано 1650 випадків анальгоседації на основі пропофолу. 248 пацієнтів (15 %) були з підтвердженою АГ. Для корекції застосовували ніфедипін або сульфат магнію, бензогексоній чи урапідил (ебрантил).

Результати досліджень. Безпосередньо перед операцією підвищення АТ спостерігалось у 75 % усіх пацієнтів на 10–40 % від вихідного рівня. Після початку анальгоседації через 10 хв. спостерігалась нормалізація АТ до вихідного рівня у 90 % пацієнтів віком 18–60 років і в 70 % пацієнтів вікової групи «60+». Проте в 10 % пацієнтів віком 18–60 років та у 30 % пацієнтів віком «60+» АТ залишався більшим 150/100 мм рт. ст. 462 пацієнти (28 %) потребували введення гіпотензивних середників.
Висновки. 1) АТ є важливим фізіологічним показником при проведенні анальгоседації дорослих в стоматології; його моніторинг дозволяє виявити недіагностовану АГ. 2) Підвищення АТ перед стоматологічним лікуванням під анальгоседацією спостерігається у людей віком 18–40 років з максимально вираженим рівнем тривожності та в людей з АГ. 3) Проведення місцевої анестезії призводить до негайного підвищення АТ у 70 % пацієнтів. Самостійне зниження АТ проходить через 3–10 хвилин у більшості пацієнтів. 4) Застосування ніфедипіну, сульфату магнію, бензогексонію та уропідилу є ефективним для зниження АТ. 5) Проведення анальгоседації під час стоматологічного лікування дозволяє уникнути значного підвищення АТ, сприяє кращому післяопераційному знеболенню й позитивному настрою пацієнта.