Нейро-м’язева реабілітація пацієнтів при протезуванні за цифровим та аналоговим алгоритмами

Анотація

Резюме. Інновації у галузі цифрової ортопедичної стоматології сприяють росту якості надання стоматологічної допомоги пацієнтам з дефектами зубних рядів різної протяжності та покращують ергономіку роботи лікаря. Своєю чергою оперування новітніми технологіями вимагає ґрунтовного наукового дослідження не лише оклюзійно-артикуляційних складових зубощелепного апарату людини, а й аналізу нейро-м’язевих структур, оскільки саме вони забезпечують адаптаційний механізм фізіологічного функціонування та звикання до реабілітаційних ортопедичних конструкцій.

Метою даного дослідження є вивчення та порівняльний аналіз характеру та ступеню змін електроміографічної активності основних та допоміжних жувальних м’язів у пацієнтів з відновленими дефектами зубних рядів при протезуванні аналоговим та цифровим методами.

Матеріали та методи дослідження. Репрезентативний контингент хворих нараховував 165 осіб вікового діапазону 18–60 років, з яких 78 (47,3%) пацієнтів – особи чоловічої статі, 87 (52,7%) пацієнтів – особи жіночої статі. Для аналізу адаптивних змін зубощелепного апарату були зроблені 1031 електроміограма до протезування пацієнтів та через 6 місяців після протезування. Електроміографічне дослідження жувальних м’язів проводили за допомогою комп’ютерного комплексу BioEMG III (BioRESEARCH Associates, Inc., США).

Результати аналізу 1031 розгорнутої (осцилограф) електроміограми, зареєстрованої під час потенційованого контрольованого навантаження при довільному жуванні пацієнта визначили, що через 6 місяців після проведеного протезування з повним контрольованим оклюзійним навантаженням у пацієнтів КГ І функційна здатність нейро-м’язевого компоненту ЗЩА відновлена на 79,4%, у пацієнтів КГ ІІ функційна здатність нейро-м’язевого компоненту ЗЩА відновлена на 58,9%, у пацієнтів КГ ІІІ функційна здатність нейро-м’язевого компоненту ЗЩА відновлена на 89,3%, у пацієнтів КГ ІV функційна здатність нейро-м’язевого компоненту ЗЩА відновлена на 64,3%. Цей факт підтверджує наявність модуляції активності центрального жувального генератора та показує ноцицептивні впливи з периферії і є вагомим критерієм для вірного вибору протезної конструкції для пацієнта.

Висновки. Протезування пацієнтів з повним контрольованим оклюзійним навантаженням із застосуванням вінірів і штучних коронок за цифровим протоколом (прескераміка, діоксид цирконію) відновлює функційну здатність нейро-м’язевого компоненту ЗЩА на 79,4%; мостоподібними конструкціями, виготовленими за цифровим протоколом – на 89,3%. У пацієнтів, які були запротезовані за аналоговим протоколом, даний відсоток відновлення функційної здатності склав відповідно 58,9% та 64,3%. Цей факт дозволяє стверджувати про пріоритетність вибору методу лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів та зубів за методом цифрового протоколу.