Визначення схильності до прогресування дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба на підставі морфометрії

Р. О. Мірза; Г. Ф. Білоклицька

doi:10.33295/1992-576X-2024-5-23

Автор(и)

Р. О. Мірза Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, м Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8497-9858
Г. Ф. Білоклицька Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, м Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3039-0500

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-5-23

Ключові слова:

обмежене відкривання рота, скронево-нижньощелепний суглоб, комп’ютерна томографія

Анотація

Актуальність. Діагностика стану скронево-нижньощелепного суглоба включає аналіз комп’ютерних томограм. Цей метод дослідження є надзвичайно поширеним, зазвичай використовується на етапах ортодонтичного лікування гнатологічного пацієнта і фактично є більш доступним як порівняти з магнітно-резонансною томографією. Інформація, отримана в ході аналізу комп’ютерних томограм скронево-нижньощелепного суглоба при складанні плану ортодонтичного, ортопедичного лікування, може впливати на послідовність етапів оклюзійної реабілітації.

Мета. Визначити морфометричні параметри будови скронево-нижньощелепного суглоба, при яких дисфункція, яка супроводжується обмеженим відкриванням рота, зустрічається найчастіше, шляхом аналізу комп’ютерних томограм.

Матеріали та методи. На комп’ютерних томограмах виконувалось вимірювання ширини та нахилу суглобової головки нижньої щелепи у 91 обстеженого з обмеженим відкриванням рота, обумовленим дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба. Здійснювалось загальне клінічне обстеження, яке включало виявлення домінантної сторони жування, наявне раніше клацання в скронево-нижньощелепному суглобі, що з’ясовувалось при опитуванні.

Результати. У переважної кількості обстежених з дисфункцією скронево нижньощелепного суглоба, яка визначається наявністю обмеженого відкривання рота, виявлено ширину суглобової головки від 3,5–4,4 мм до 7,5–8,4 мм при куті нахилу головки нижньої щелепи від 53 до 72° (47,2 %), а у найменшої кількості — від 4,5–5,4 мм до 11,5–12,4 мм при куті нахилу головки нижньої щелепи від 85 до 93° (18,6 %). Односторонній тип жування виявлено у 41 (45 %) обстеженого, а клацання в скронево нижньощелепному суглобі, яке існувало до появи заклинювання підтвердили при опитуванні 39 (42,8 %) пацієнтів.

Висновки. Максимальна ширина головки нижньої щелепи, при якій виявлено кут нахилу суглобової головки від 53 до 72°, на комп’ютерних томограмах скронево нижньощелепного суглоба становить 7,5–8,4 мм у пацієнтів з дисфункцією скронево нижньощелепного суглоба, яка визначається наявністю обмеженого відкривання рота.

Ключові слова: обмежене відкривання рота, скронево-нижньощелепний суглоб, комп’ютерна томографія.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Р. О. Мірза, Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, м Київ, Україна

кандидат медичних наук, докторант кафедри терапевтичної стоматології НУОЗ ім. П. Л. Шупика

Г. Ф. Білоклицька , Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, м Київ, Україна

доктор медичних наук, професор кафедри терапевтичної стоматології НУОЗ ім. П.Л. Шупика, м.Київ, Україна

Посилання

Shivam Mehta, Vaibhav Gandhi, Apexa Patel, Po-Jung Chen, Meng-Hsuan Lin, Chia-Ling Kuo, Aditya Tadinada, Sumit Yadav. Three-dimensional Assessment of Temporomandibular Joint Volume, and Condylar and Glenoid-fossa Morphology: A Cone-beam Computed Tomography Study. Contemporary Clinical Dentistry 2023; Volume 14, Issue 4, 256–265 pg. DOI: https://doi.org/10.4103/ccd.ccd_254_23 PMID: 38344161

Guercio Monaco E, De Stefano AA, Hernandez-Andara A, Galluccio G. Correlation between condylar size on CT and position of the articular disc on MRI of the temporomandibular joint. Cranio 2022;40:64–71. DOI: https://doi.org/10.1080/08869634.2019.1692283 PMID: 31726945.

Nickerson JW, Boering G. Natural course of osteoarthrosis as it relates to internal derangement of the temporomandibular joint. Oral Maxillofac Surg Clin North Am 1989;1:27–45

Shahriar Shahab, Zahra Amoozad Khalili, Elham Emami Meybodi and Morteza Banakar. Relation between Condyle Horizontal Angle and Intercondylar Angle with Disc Displacement in Patients with Temporomandibular Joint Disorders: An MRI Evaluation. Radiology Research and Practice 2023; 1–6. DOI: https://doi.org/10.1155/2023/3846525. PMID: 37719870.

T. Sülün, B. Akkayan, J.-M. P. Duc, P. Rammelsberg, N. Tuncer, and W. Gernet. Axial condyle morphology and horizontal condylar angle in patients with internal derangement compared to asymptomatic volunteers. CRANIO®, vol. 19, No. 4, pp. 237–245, 2001. DOI: https://doi.org/10.1080/08869634.2001.11746174. PMID: 11725847

M. Eisenburger, B. Haubitz, R. Schmelzeisen, S. Wolter, and H. Tschernitschek. The human mandibular intercondylar angle measured by computed tomography. Archives of Oral Biology, vol. 44, No. 11, pp. 947–951, 1999. DOI: https://doi.org/10.1016/s0003-9969(99)00085-0. PMID: 10580542.

A. De Stefano, E. Guercio-Monaco, A. Hernández-Andara, and G. Galluccio. Association between temporomandibular joint disc position evaluated by magnetic resonance imaging and mandibular condyle inclination evaluated by computed tomography. Journal of Oral Rehabilitation, vol. 47, No. 6, pp. 743–749, 2020. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.12962. PMID: 32181898.

M. G. G. Torres, I. M. Crusoé-Rebello, M. Rosário, M. C. Albuquerque, and P. S. F. Campos. Morphometric features of the mandibular condyle and association with disk abnormalities. Oral surgery, oral medicine, oral pathology and oral radiology, vol. 121, No. 5, pp. 566–572, 2016. DOI: https://doi.org/10.1016/j.oooo.2016.01.020. PMID: 27068314.

M. G. Piancino, M. Tepedino, F. Cavarra et al. Condylar long axis and articular eminence in MRI in patients with temporomandibular disorders. Cranio®, vol. 38, No. 5, pp. 342–350, 2018. DOI: https://doi.org/10.1080/08869634.2018.1532647. PMID: 30332921.

Daniela Pita de Melo1, Diego F. Bezerra Silva, Paulo S. F. Campos, Janaína Araújo Dantas. The morphometric measurements of the temporomandibular joint. Front Oral Maxillofac Med 2021;3:14. DOI: http://dx.doi.org/10.21037/fomm-20-84.

de Farias JF, Melo SL, Bento PM, et al. Correlation between temporomandibular joint morphology and disc displacement by MRI. Dentomaxillofac Radiol 2015;44:20150023. DOI: https://doi.org/10.1259/dmfr.20150023. PMID: 25806865.

Matsumoto K, Kameoka S, Amemiya T, et al. Discrepancy of coronal morphology between mandibular condyle and fossa is related to pathogenesis of anterior disk displacement of the temporomandibular joint. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol 2013;116:626–32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.oooo.2013.06.028 PMID: 24012352.

Adem Yokuş. The effect of mandibular Condyle size on disc displacement and gender relationship. KÜ Tıp Fak Derg 2022;24(1):41–46. DOI: https://doi.org/10.24938/kutfd.1076736

Enas Senan Alyafrusee, Maged Sultan Alhammadi, Bushra Sufyan Almaqrami, Abbas Ahmed Abdulqader, Majedh Abdo Alsomairi, Saba Ahmed Alhadad & Ren Liling. Three-dimensional assessment of temporomandibular joint in skeletal Class I malocclusion with variable degrees of overbite and overjet. Cranio: the Journal of Craniomandibular Practice. February 2022. DOI: https://doi.org/10.1080/08869634.2022.2028114 PMID: 35102813.

Yudong Gao, Dan Luo, Mujie Yuan, Yanhao Yang, Zexian Xu and Jianjun Yang. The relationship between the oblique sagittal temporomandibular joint disc position and the volume surface area of the condyle in young TMD adults. Original research article Front. Bioeng. Biotechnol., 21 December 2023 Sec. Biomechanics Volume 11 – 2023. DOI: https://doi.org/10.3389/fbioe.2023.1321241 PMID: 38188491