Особливості змін електроодонтодіагностичних показників пульпи інтактних зубів та зубів з некаріозними ураженнями у віковому аспекті

Анотація

Актуальність. При плануванні застосування лікувально-протетичних заходів, обранні методу захисту відпрепарованих поверхонь зубів, методу виготовлення тимчасових, постійних конструкцій та цементу для фіксації важливе значення має як ступінь руйнування коронки зуба, так і стан пульпи. Відомо, що з віком змінюється ступінь мінералізації емалі та дентину, відбувається облітерація кореневих каналів, що слід враховувати при обранні методів протетичного відновлення коронок зубів. Кожна ортопедична конструкція має певні клінічні вимоги щодо об’єму препарування твердих тканин зубів і при плануванні методик і матеріалів щодо захисту поверхні відпрепарованих зубів слід враховувати вікові особливості, що і склало підґрунтя для наших досліджень.

Мета. Електроодонтометричне дослідження стану пульпи уражених вітальних зубів, порівняно з нормою у віковому аспекті для превенції ускладнень ортопедичного лікування.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилося 68 осіб віком від 18 до 59 років, які були розподілені на дві групи. Першу групу (контрольну) склали 30 осіб, у яких досліджувалися зуби без клінічно діагностованих ознак уражень твердих тканин і які не мали ортопедичних конструкцій в порожнині рота. До другої клінічної групи ввійшли 38 пацієнтів з некаріозними ураженнями коронок зубів та клінічними показаннями до незнімного протезування. Зазначений контингент осіб було розподілено також на три вікові групи: 18–29, 30–44 та 45–59 років. Усім пацієнтам стан пульпи зубів оцінювали методом електроодонтометрії (ЕОД), використоуючи апарат «Endoest-3D». До початку вимірювання проводили професійну гігієну порожнини рота. Для попередження втрати електричного струму зуби, що досліджуються, ізолювали від слини та поверхню зуба висушували. Кінчик щупа приладу змащували електропровідним гелем та торкалися чутливих точок при мінімальній силі струму.

Результати. При аналізі отриманих результатів встановлено, що існує високої сили кореляційний зв’язок між віком пацієнта та показниками ЕОД у відповідних точках виміру: в ділянках ріжучого краю (r = 0,74), в пришийкових ділянках вестибулярно (r = 0,79) в точках вестибулярної поверхні в ділянці екватора (r = 0,70), при (р < 0,05) з загальною тенденцією до певного зниження показників електрозбудливості пульпи вітальних зубів у віковому аспекті. Ортопедичне лікування пацієнтів другої групи з ураженнями твердих тканин зубів різної генези, проведено з використанням як сучасних технологій, так і традиційних естетичних конструкцій. Пацієнтам зазначених груп було виготовлено вініри, вестибулярні напівкоронки, металокерамічні та безметалеві коронки із застосуванням десенситайзерів та тимчасових конструкцій. Клінічні результати засвідчують відсутність скарг на післяопераційну чутливість, що вказує на ефективність засобів превенції ускладнень.

Висновки. Електроодонтодіагностику вітальних зубів слід проводити перед ортопедичним лікуванням для оцінки стану пульпи та превенції ускладнень протезування. Показники електрозбудливості пульпи вітальних зубів мають тенденцію до певного зниження у віковому аспекті. Встановлено вірогідні відмінності показників ЕОД в пришийковій ділянці вестибулярної поверхні уражених зубів відносно до показників вестибулярної поверхні на рівні екватора та точок виміру ріжучого краю чи верхівки щічного горбка. Існують значні відмінності між показниками ЕОД інтактних та уражених зубів, що засвідчує необхідність застосування лікувально-протетичних заходів для превенції ускладнень з боку пульпи.

Ключові слова: електроодонтодіагностика, зуби, пульпа зуба, некаріозні ураження зубів, ортопедичні конструкції.