Оцінка якості життя у хворих на генералізований пародонтит із проявами тривожності

Анотація

Актуальність. У сучасних умовах оцінка стоматологічної якості життя стала новим підходом до профілактики та лікування захворювань ротової порожнини та організації комплексної допомоги пацієнтам. На якість життя пацієнта можуть впливати вік, стать, характер трудової діяльності, індивідуальні особливості, медична інформативність, ступінь довіри до лікаря та інші чинники. Захворювання пародонта значною мірою знижують функціональні можливості ротової порожнини хворого, потребують тривалого лікування та тісної взаємодії між стоматологом і пацієнтом. На жаль, стоматологічне лікування часто викликає певну тривожність у пацієнтів, тому під час прийому лікарі спостерігають психоемоційну напругу та поведінкові реакції приблизно у 40,0 % хворих. Стан захворювання, хвилювання під час проходження лікувально-профілактичних заходів суттєво впливають на якість життя пацієнтів. Це стало предметом актуальних наукових досліджень у медицині. Причина цього полягає у тому, що результати традиційних лабораторних та інструментальних методів досліджень не можуть дати лікарю повного уявлення про загальний стан хворого. Саме тому критерій «якість життя» (далі — ЯЖ) використовують для оцінювання ефективності лікування у медичних програмах, для визначення переваг методу лікування при рівноцінних ефектах як медикаментозних терапевтичних дій, так і іншої медичної допомоги.

Мета. Оцінити ЯЖ хворих на генералізований пародонтит із проявами тривожності до та після лікувально­профілактичних та корекційних заходів.

Матеріали та методи. Здійснено аналіз наукових джерел та проведено обстеження 157 хворих на генералізований пародонтит І–ІІ ступеня хронічного перебігу, асоційованих із проявами тривожності, віком 35–55 років. Гендерний склад хворих: 28,7 % — чоловіки та 71,3 % — жінки. ЯЖ пацієнтів оцінювали за опитувальником ОHIР-14, який широко використовується як узагальнювальний показник ЯЖ при різних стоматологічних захворюваннях. Результати опитування були поділені на домени, що дозволило проаналізувати ЯЖ хворих до та після лікувально-профілактичних та корекційних заходів. Перед обстеженням та лікуванням генералізованого пародонтиту від пацієнтів була отримана інформована згода на участь. Відповідність протоколу дослідження та лікування нормам біоетики було підтверджено Комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при НМУ імені О. О. Богомольця.

Результати дослідження. Встановлено, що захворювання негативно впливають на ЯЖ пацієнтів, ступінь захворювання не завжди визначається сутністю самої хвороби, проявами її симптомів і тяжкістю перебігу. При аналізі результатів анкетування хворих за формою OHIP-14 було виявлено, що середні показники до лікування у контрольній групі ГП-Кг визначали загальну ЯЖ як задовільну — 24,0 ± 3,49 бала. Після проведеного курсу лікувально-профілактичних заходів та корекційних вправ було виявлено, що у контрольній групі ГП-Кг за всіма критеріями відбулося покращення ЯЖ зі зміною з 24,0 ± 3,49 до 11,0 ± 1,32 бала, тобто майже вдвічі. У групі ГП-Т¹ перед лікуванням загальні показники ЯЖ перевищували 41,0 ± 6,04 бала, тобто ЯЖ була гіршою і визначалась як незадовільна. Після лікування показники знизились до 24,0 ± 6,04 бала. У групі ГП-Т² перед лікуванням загальні показники ЯЖ становили 49,0 ± 7,64 бала і визначались хворими як незадовільні. Після лікувальних та корекційних процедур оцінка знизилась до 29,0 ± 3,77 бала, що оцінювалося пацієнтами як покращення ЯЖ.

Висновок. Підсумовуючи, можемо зазначити, що захворювання пародонта ведуть до значного зниження функціональних можливостей хворих, створюють дискомфорт у спілкуванні, погіршують повсякденне життя. Ці стоматологічні проблеми є не лише медичними, а й соціально та психологічно значущими, такими, що впливають на ЯЖ пацієнтів. Оцінка ЯЖ — перспективний напрям медицини, який дає можливість точніше виявляти порушення у стані здоров’я пацієнтів, бачити суть клінічної проблеми, визначати найраціо­нальніший метод лікування, а також оцінити його очікувані результати за параметрами, що знаходяться на перетині наукового підходу фахівців і суб’єктивної думки пацієнта.