Використання міофункціональних апаратів у комплексному лікуванні ортодонтичних пацієнтів: впровадження в систему державної політики охорони здоров’я
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-3-20Ключові слова:
пацієнти зрілого віку, апарат Carriere Motion Class III, апарат FroggyMouth, лабіотерапія, стрес, державна політика, охорона здоров’я, правові механізмиАнотація
Мета: Визначити дентоальвеолярні та скелетні ефекти, які спостерігаються у пацієнтів зрілого віку з низьким положенням язика після лікування за допомогою апарата Carriere Motion Class III (CM3), з подальшим застосуванням фіксованих ортодонтичних апаратів та міофункціональної терапії за допомогою апарата Froggy Mouth (FMA). Обґрунтувати необхідність нормативного врегулювання впровадження таких технологій у клінічну практику в межах державної політики охорони здоров’я та правового забезпечення міждисциплінарного підходу в ортодонтичному лікуванні.
Методи: У цьому клінічному дослідженні взяли участь 15 пацієнтів із прогнатією нижньої щелепи (ІІІ клас прикусу) віком від 18 до 21 року, розподілених на дві групи.
Пацієнти першої групи отримували традиційне ортодонтичне лікування із використанням системи Carriere Motion та брекет-системи. У другій групі лікування доповнювалось міофункціональним апаратом Froggy Mouth для корекції положення язика. Усі пацієнти пройшли клінічне та лабораторне обстеження.
Результати та обговорення: Усі учасники продемонстрували високий рівень тривожності (за шкалою Спілбергера понад 45 балів). Крім того, 86,7 % повідомили про хронічний стрес (87,5 % у групі 1 та 85,7 % у групі 2). Більшість пацієнтів пов’язували стрес із соціальними чинниками, зокрема обмеженим спілкуванням та розширенням форматів онлайн-навчання (88,3 % у обох групах). Середня тривалість лікування у першій групі становила приблизно 18 місяців, тоді як у другій — 14 місяців. Після завершення дослідження пацієнтам другої групи додатково було призначено FMA для нормалізації положення язика та профілактики рецидивів.
Наукова новизна: Клінічні та цефалометричні дослідження пацієнтів обох груп підтверджують, що основний ефект лікування апаратом CM3 є дентоальвеолярним, зі незначними скелетними змінами. У пацієнтів другої групи спостерігалося суттєве покращення положення язика під час комплексної терапії з використанням апарата FMA. Ми вважаємо використання міофункціонального апарата Froggy Mouth доцільним і необхідним етапом у міждисциплінарному лікуванні пацієнтів із прикусом ІІІ класу, у яких язик розташований на дні ротової порожнини.
Науково обґрунтоване впровадження міофункціональних ортодонтичних технологій потребує належного правового регулювання на законодавчому рівні, а саме нормативного закріплення відповідних положень у клінічних протоколах, стандартах надання медичної допомоги та вимогах до акредитації медичних фахівців. Результати дослідження засвідчують не лише клінічну ефективність використання зазначених технологій, але й необхідність правового забезпечення інтегрованого міждисциплінарного підходу до лікування патологій прикусу.
Висновки: Язик, що знаходиться на дні ротової порожнини у критичні періоди росту, стимулює розвиток нижньої щелепи відповідно до теорії функціональної матриці кісткової тканини за М. Моссом. Для ортодонтів важливим є формування нормального акту ковтання, що сприяє ефективності лікування, скороченню його тривалості та профілактиці рецидивів. Наші результати підтверджують ефективність методики лабіальної терапії, розробленої Патріком Феллюсом: у більшості пацієнтів (85,7 %) вже через 4 місяці спостерігалося формування нормального типу ковтання.
Дослідження засвідчує потребу у нормативно-правовому врегулюванні впровадження міофункціональних технологій у клінічну практику. Впровадження міофункціональних апаратів у контексті державної політики потребує міждисциплінарного підходу, заснованого на доказовій медицині. Визнання таких технологій на законодавчому рівні сприятиме гармонізації стоматологічної, функціональної та загальної медичної практики.
Завантаження
Посилання
Asok A, Leroy F, Rayman JB, Kandel ER. (2019). Molecular Mechanisms of the Memory Trace. Trends Neurosci, 42(1): 14–22. PMID: 30391015. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tins.2018.10.005.
Carriére L. (2016). Nonsurgical Correction of Severe Skeletal Class III Malocclusion. J Clin Orthod, 50(4): 216–30. PMID: 27223855.
Fellus Patrick. (2018). A simplified approach to rehabilitation of swallowing the labiotherapy. On J Dent & Oral Health, 1(2). OJDOH.MS.ID.000506. DOI: https://doi.org/10.33552/OJDOH.2018.01.000506.
Fellus Patrick and Lecendreux Michel. (2019). Swallowing Rehabilitation in a Child with Narcolepsy and Cataplexy. Scientific Archives of Dental Sciences, 2(6): 36–28.
Gentile A, Ferrara D, Maci M, Ciavarella D. (2023). Correction of Class III Malocclusion Treated with Carriere® Motion™. Case Rep Dent, 7:2023:8848581. PMID: 37842329. DOI: https://doi.org/10.1155/2023/8848581.
Michael E W Varnum, Ryan S. Hampton. (2018). Cultural changes in neural structure and function. PsyArXiv Preprints, 3, 1–22. DOI: https://doi.org/10.31234/osf.io/52eg3.
Harari D, Redlich M, Miri S, Hamud T, Gross M. (2010). The effect of mouth breathing versus nasal breathing on dentofacial and craniofacial development in orthodontic patients. Laryngoscope, 120(10): 2089– 93. DOI: https://doi.org/10.1002/lary.20991.
Harvold E, Tomer B, Vargervik K, Chierici G. (1981). Primate experiments on oral respiration. Am J Orthod. 79(4): 359–72. DOI: https://doi.org/10.1016/0002-9416(81)90379-1.
Kandel ER. (2009). The biology of memory: a forty-year perspective. J. Neurosci. 29 (41): 12748–56. PMCID: PMC666529. PMID 19828785. DOI: https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.3958-09.2009.
Kozlyakovsky P.А. (2004). General Psychology: A Textbook in 2 Volumes. Volume 2. Mykolaiv, 240 p. [ Козляковський П. А. (2004). Загальна психологія : навч. посіб. у 2 т. Том 2. Миколаїв, 240 с. ]. ISBN 966-7458-86-5.
Naugolnik L.B. (2015). Psychology of stress. Textbook, Lviv State University of Internal Affairs. 324 p. [ Наугольник Л. Б. (2015). Психологія стресу : підручник, Львівський держ. ун-т внутр. справ. 324 с. ].
Morais-Almeida M, Wandalsen G, Solé D. (2019). Growth and mouth breathers. J Pediatr (Rio J), 95 (1): 66–71. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jped.2018.11.005.
McNamara JA, Jr, Franchi L, McClatchey LM, Kim-Berman H. (2021). Evaluating new approaches to the treatment of Class II and Class III malocclusions: the Carriere Motion appliance. In: Shroff B, editor. Embracing Novel Technologies in Dentistry and Orthodontics Monograph 57 Craniofacial Growth Series Department of Orthodontics and Pediatric Dentistry and Center for Human Growth and Development. Ann Arbor: The University of Michigan.
McNamara JA, Franchi L, McClatchey LM, Kowalski SE, Cheeseman CC. (2021). Evaluation of adolescent and adult patients treated with the Carriere Motion Class III appliance followed by fixed appliances. Angle Orthod, 91(2): 149–156. PMID: 33434285. DOI: https://doi.org/10.2319/073120-669.1.
Melvin L. Moss, Letty Salentijn. (2004). The primary role of functional matrices in facial growth. American Journal of Orthodontics, 55(6): 566–577. DOI: https://doi.org/10.1016/0002-9416(69)90034-7.
Joelijanto R. (2012). Oral Habits That Cause Malocclusion Problems. IDJ, 1(2): 88–93. DOI: https://doi.org/10.18196/di.v1i2.536.
Okuno H. (2013). Molecular basis of long-lasting synaptic modifications underlying learning and memory. Brain Nerve, 65(10): 1171–8. Japanese. PMID: 24101428.
Ramirez-Yanez German O, (2022). Mouth Breathing: Understanding the Pathophysiology of an oral habit and its consequences. Medical Research Archives [online] 11(1). DOI: https://doi.org/10.18103/mra.v11i1.3478.
Wolford LM, Chemello PD, Hilliard F. (1994). Occlusal plane alteration in orthognathic surgery—part I: effects on function and esthetics. Am J Orthod Dentofacial Orthop, 106(3): 304–16. DOI: https://doi.org/10.1016/S0889-5406(94)70051-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 ТОВ «Видавничий будинок “Експерт”»
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
