Ефективність використання іригаційного розчину для видалення залишків та змазаного шару в кореневих каналах: дослідження за допомогою сканувальної електронної мікроскопії

Ю. Коленко; І. Семенова; Н. Колесова

doi:10.33295/1992-576X-2025-3-50

Автор(и)

Ю. Коленко Національний медичний університет України імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0000-0003-1659-3333
І. Семенова Національний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3251-9101
Н. Колесова Національний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5580-2209

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-3-50

Ключові слова:

апікальний періодонтит, ендодонтичне лікування, хемо-механічна обробка, атрію гіпохлорит, Ендоактиватор

Анотація

Актуальність. Широка поширеність деструктивних форм апікального періодонтиту, особливо серед населення працездатного віку, вплив даної патології на здоров’я людини, зокрема на психоемоційний статус, і медико-соціальні проблеми, що виникають при втраті зубів, як наслідок цього захворювання, підтверджують необхідність пошуку нових методик лікування даної патології.
Мета дослідження — за даними сканувальної електронної мікроскопії визначити якість хемо-механічної обробки кореневих каналів методами іригації кореневих каналів з використанням звукової активації.
Матеріали та методи. Для проведення даної частини дослідження обстежено 157 пацієнтів, в лікуванні яких з тих чи інших причин (ортодонтичних, парадонтологічних) планувалось видалення зубів. Для дослідження відібрано 40 зубів. Згідно з стандартною методикою інструментального оброблення (апікально-коронкової чи коронково-апікальної) кореневі канали зубів обробляли в серії експериментальних досліджень 6% розчином натрію гіпохлориту та озонованою водою та використовували ультразвуковий Ендоактиватор (Dentsply) протягом 1 хвилини. Електронно-мікроскопічні дослідження проводили методом растрової електронної мікроскопії. Обробка та аналіз отриманих даних проводилися за допомогою прикладного статистичного пакету “Statistics 16.4”.
Результати дослідження. Після інструментального оброблення кореневих каналів 6% розчином натрію гіпохлориту та озонованою водою також досягається досить надійне видалення забрудненого шару зі стінок кореневих каналів. Більшість устів дентинних трубочок відкриті. Проте в багатьох зберігаються корки та залишки забрудненого шару. Додаткове застосування Ендоактиватора (Dentsply) до дії озонованої води дозволяє досягти більш ефективного оброблення кореневих каналів. Зокрема досягається більш надійне відкриття устів дентинних трубочок на всьому протязі кореневого каналу: в устьовій, середній та верхівковій його частинах. При використанні удосконаленої методики іригації вдалось досягнути значно кращих результатів очищення дентину кореня — 1,32 ± 0,16 бала.
Висновки. Морфологічним дослідженням встановлено, що при ендодонтичному лікуванні кореневих каналів з використанням 6 % розчину натрію гіпохлориту, озонованої води та під дією ультразвукового Ендоактиватора (Dentsply) протягом 1 хвилини досягається більш надійне відкриття устів дентинних трубочок на всьому протязі кореневого каналу: в устьовій, середній та верхівковій його частинах. Методика запропонованої хемо-механічної обробки кореневого каналу дає можливість ефективно очистити стінки кореневого каналу 1,29 ± 0,13 бала відповідно до класифікації Mahmoud Torabinejad та Abbasali Khademi, р < 0,1. Запропонована методика ефективна в очищенні апікальної частини кореня 1,71 ± 0,38 бала при р < 0,1.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Ю. Коленко, Національний медичний університет України імені О. О. Богомольця

Доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри терапевтичної стоматології

І. Семенова, Національний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

Кандидат медичних наук, асистент кафедри терапевтичної стоматології

Н. Колесова, Національний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

Кандидат медичних наук, асистент кафедри терапевтичної стоматології

Посилання

X X Huang, M Fu, G Q Yan, B X Hou. (2018). Study on the incidence of lateral canals and sealing quality in the apical third roots of permanent teeth with failed endodontic treatments. Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi, 53(4): 243–247. DOI: https://doi.org/10.3760/cma.j.issn.1002-0098.2018.04.006.

M Markvart, T A Darvann, P Larsen, M Dalstra, S Kreiborg, L Bjørndal. (2012). Micro-CT analyses of apical enlargement and molar root canal complexity. Int Endod J, 45(3): 273–281. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2591.2011.01972.x.

S. V. Sirak, A. V. Arutyunov, E. V. Shchetinin et al (2014). Clinical and morphological substantiation of treatment of odontogenic cysts of the maxilla. Res J Pharm Biol Chem Sci, 5(5): 682–690.

N. Rashmi et al. (2017). Assessment of C-reactive proteins, cytokines, and plasma protein levels in hypertensive patients with apical periodontitis. J Contemp Dent Pract, 18(6): 516–521. DOI: https://doi.org/10.5005/jp-journals-10024-2076.

Association between systemic diseases and apical periodontitis. (2016). Br Dent J, 221(9): 570. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.bdj.2016.820.

P. Hernández-Ríos et al. (2017). Oxidative stress in the local and systemic events of apical periodontitis. Front Physiol, 8: 869. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00869.

Bronnec F. (2010). Ex vivo assessment of irrigant penetration and renewal during the final irrigation regimen. J Endod, 43: 663–672. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2591.2010. 01723.x.

Saurabh S Chandra, et al. (2010). Antifungal efficacy of 5.25% sodium hypochlorite, 2% chlorhexidine gluconate, and 17% EDTA with andwithout an antifungal agent. Journal of Endodontics, 36(4): 675–8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2010.01.015.

M. Brunson, C. Heilborn, D. J. Johnson et al. (2010). Effect of apical preparation size and preparation taper on irrigant volume delivered by using negative pressure irrigation system. J Endod, 36(4): 721–724. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2009.11.028.

M. Haapasalo, Y. Shen, W. Qian et al. (2010). Irrigation in endodontics. Dent Clin North Am, 54, (2), iss. 2. 291–312. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cden.2009.12.001.

Jhamb S. (2010). An in vitro study of antibacterial effect of calcium hydroxide and chlorhexidine on Enterococcus faecalis. Indian J Dent Res, 21(4): 512–514. DOI: https://doi.org/10.4103/0970-9290.74222.

A. Ganesh, V. Nagendrababu, A. John, K. Deivanayagam. (2015). The Effect of Addition of an EPS Degrading Enzyme with and without Detergent to 2% Chlorhexidine on Disruption of Enterococcus faecalis Biofilm: A Confocal Laser Scanning Microscopic Study. J Clin Diagn Res, 9 (11): 61–65. DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2015/14602.6829.

Nowicki J.B. (2011). An in vitro spectroscopic analysis to determine the chemical composition of the precipitate formed by mixing sodium hypochlorite and chlorhexidine. J Endod, 37(7): 983–988. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2011.03.033.

Clarkson R.M. (2011). Influence of ethylenediaminetetraacetic acid on the active chlorine content of sodium hypochlorite solutions when mixed in various proportions. J Endod, 37(4): 538–543. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2011.01.018.

Ng Y.L. (2011). A prospective study of the factors affecting outcomes of nonsurgical root canal treatment: part 1: periapical health and part 2: tooth survival. Int Endod J, 44(7): 583–609; 610–625. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2591.2011.01872.x.

J. Jose, S. Krishnamma, F. Peedikayil, S. Aman et al. (2016). Comparative Evaluation of Antimicrobial Activity of QMiX, 2.5% Sodium Hypochlorite, 2% Chlorhexidine, Guava Leaf Extract and Aloevera Extract Against Enterococcus faecalis and Candida albicans — An in-vitro Study. J Clin Diagn Res, 10(5): 20–23. DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2016/17705.7747.

S. K. Huffaker, K. Safavi, L. S. W. Spangberg et al. (2010). Influence of a Passive Sonic Irrigation System on the Elimination of Bacteria from Root Canal Systems: A Clinical Study. J Endod, 36(8): 1315–1318. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2010.04.024.

S.Y. You, et al. (2010). Lifespan of one nickel-titanium rotary file with reciprocating motion in curved root canals. J of Endod, 36(12): 1991–1994. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2010.08.040.

Haapasalo M. (2008). Irrigants and intracanal medicaments. Ingle’s endodontics: 992–1018. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2007.04.008.

Johnson M. (2012). Canal and isthmus debridement efficacy using a sonic irrigation technique in a closed-canal system. J Endod, 38(9):1265–1268. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2012.05.009.

M. Mancini et al. (2013). Smear layer removal and canal cleanliness using different irrigation systems (EndoActivator, EndoVac, and passive ultrasonic irrigation): field emission scanning electron microscopic evaluation in an in vitro study. J Endod, 39(11): 1456–60. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2013.07.028.

E. Bezirtzoglou, S. M. Cretoiu, M. Moldoveanu, A. Alexopoulos, V. Lazar, M. Nakou. (2008). A quantitative approach to the effectiveness of ozone against microbiota organisms colonizing toothbrushes. J Dent, 36(8): 600–5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2008.04.007.

L. A. Sechi, I. Lezcano, N. Nunez, M. Espim, I. Duprè, A. Pinna et al. (2001). Antibacterial activity of ozonized sunflower oil (Oleozon). J Appl Microbiol, 90(2): 279–284. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2672.2001. 01235.x.