Використання методу Dry Needling як одного з варіантів лікування хронічного головного болю напруження у пацієнтів із вторинною адентією

Р. І. Ратушний

doi:10.33295/1992-576X-4-71

Автор(и)

Р. І. Ратушний Кафедра хірургії з курсом стоматології ФПО ВНМУ Хмельницької обласної лікарні, м. Хмельницький, Україна https://orcid.org/0000-0002-6645-5986

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-4-71

Ключові слова:

головний біль, суха голка, жувальні м’язи, адентія, м’язові волокна

Анотація

Актуальність. На сьогодні головний біль є однією з найпоширеніших проблем, що призводить до зниження якості життя та інвалідизації дорослого населення світу. Існує тісний анатомічний взаємозв’язок зубощелепного апарату та інших структур голови та шиї. Вторинна адентія спричинює порушення адек ватного функціонування зубощелепного апарату, який нерозривно пов’язаний з мімічною та жувальною мускулатурою.
Мета: оцінити ефективність лікування пацієнтів із тривалою частковою адентією зубних рядів і головним болем напруження методом Dry Needling.
Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 60 осіб, яких рандомізовано поділено на контрольну та дослідну групи. Пацієнти дослідної групи отримували лікування за технікою глибокого проколювання тригерних точок, контрольної — симулятивне втручання. Ефективність лікування оцінювали за балами візуально-аналогової шкали болю (ВАШ), кількістю тригерних точок та амплітудою біопотенціалів жувальних м’язів за даними електроміографії.
Результати. Виявлено зниження балів ВАШ у дослідній групі на 48,45 %, у контрольній — на 18,13 % порівняно з показниками до початку лікування. Кількість тригерних точок у дослідній групі зменшилась на 65,60 %, у контрольній — на 14,42 %. Дані електроміографії також показали ослаблення м’язового тонусу.
Висновки. Метод Dry Needling продемонстрував клінічну ефективність у лікуванні головного болю напруження у пацієнтів із тривалою вторинною частковою адентією.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Feigin, V. L., Nichols, E., Alam, T. et al. (2019). Global, regional, and national burden of neurological disorders, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol., 18(5), 459–480. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(18)30499-X.

International Headache Society. (2018). Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) the International Classification of Headache Disorders (3rd ed.). Cephalalgia, 38(1), 1–211. DOI: https://doi.org/10.1177/0333102417738202.

White, C.P. (2019). Headache in children and young people. Paediatrics Child. Health, 29(11), 476–480. DOI: https://doi.org/10.1016/j.paed.2019.07.011.

Vosoughi, K., Stovner, L. J., Steiner, T. J. et al. (2019). The burden of headache disorders in the Eastern Mediterranean Region, 1990–2016: findings from the Global Burden of Disease study 2016. J. Headache Pain., 20(1), 40. DOI: https://doi.org/10.1186/s10194-019-0990-3.

Yamada, T., Sugiyama, G., Mori, Y. (2020). Masticatory muscle function affects the pathological conditions of dentofacial deformities. Jpn Dent. Sci. Rev., 56(1), 56–61. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdsr.2019.12.001.

Peres, M.A., Macpherson, L.M.D., Weyant, R.J. et al. (2019). Oral diseases: a global public health challenge. Lancet, 394(10194), 249–260. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)31146-8.

Bernabe, E., Marcenes, W., Hernandez, C. R. et al. (2020). Global, Regional, and National Levels and Trends in Burden of Oral Conditions from 1990 to 2017: A Systematic Analysis for the Global Burden of Disease 2017 Study. J. Dent. Res., 99(4), 362–373. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034520908533.

Falsiroli Maistrello, L., Rafanelli, M., Turolla, A. (2019). Manual Therapy and Quality of Life in People with Headache: Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Curr. Pain Headache Rep., 23(10), 78. DOI: https://doi.org/10.1007/s11916-019-0815-8.

Onan, D., Ekizoğlu, E., Arıkan, H. et al. (2023). The Efficacy of Physical Therapy and Rehabilitation Approaches in Chronic Migraine: A Systematic Review and Meta-Analysis. J. Integr. Neurosci., 22(5), 126. DOI: https://doi.org/10.31083/j.jin2205126.

Mitchell, U. H., Johnson, A. W., Larson, R. E., Seamons, C. T. (2019). Positional changes in distance to the pleura and in muscle thickness for dry needling. Physiotherapy, 105(3), 362–369. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2018.08.002.

McAphee, D., Bagwell, M., Falsone, S. (2022). Dry Needling: A Clinical Commentary. Int. J. Sports Phys. Ther., 17(4), 551–555. DOI: https://doi.org/10.26603/001c.35693.

Fernández-de-las-Peñas, C., Nijs, J., Cagnie, B. et al. (2023). Myofascial Pain Syndrome: A Nociceptive Condition Comorbid with Neuropathic or Nociplastic Pain. Life (Basel), 13(3), 694. DOI: https://doi.org/10.3390/life13030694.

Unverzagt, C., Berglund, K., Thomas, J. (2015). Dry Needling For Myofascial Trigger Point Pain: A Clinical Commentary. Int. J. Sports Phys. Ther., 10(3), 402–418. PMID: 26075156.

De Macedo C.F., Sonza, A., Puel, A.N., Dos Santos, A.R. (2023). Trigger point dry needling increases masseter muscle oxygenation in patients with temporomandibular disorder. J. Appl. Oral Sci., 31, e20230099. DOI: https://doi.org/10.1590/1678-7757-2023-0099.

Pecos-Martín, D., Montañez-Aguilera, F.J., Gallego-Izquierdo, T. et al. (2015). Effectiveness of Dry Needling on the Lower Trapezius in Patients With Mechanical Neck Pain: A Randomized Controlled Trial. Arch. Phys. Med. Rehabil., 96(5), 775–781. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2014.12.016.

Hernández-Ortíz, A.R., Ponce-Luceño, R., Sáez- Sánchez, C. et al. (2020). Changes in Muscle Tone, Function, and Pain in the Chronic Hemiparetic Shoulder after Dry Needling Within or Outside Trigger Points in Stroke Patients: A Crossover Randomized Clinical Trial. Pain Med., 21(11), 2939–2947. DOI: https://doi.org/10.1093/pm/pnaa132.