Визначення показників норми на підставі застосування комп’ютерної томографії з урахуванням індивідуальних особливостей будови скронево-нижньощелепного суглоба

Р. О. Мірза; Е. М. Павленко

doi:10.33295/1992-576X-2025-5-21

Автор(и)

Р. О. Мірза Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8497-9858
Е. М. Павленко Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6975-8934

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-5-21

Ключові слова:

розміри суглобових щілин, скронево-нижньощелепний суглоб, комп’ютерна томографія

Анотація

Актуальність. При синдромі больової дисфункції, на етапі обстеження скронево-нижньощелепного суглоба за допомогою комп’ютерної томографії, об’єктивно можна виявляти зміни, характерні для патології, при зіставленні розмірів суглобових щілин між правою і лівою сторонами, а також визначати переднє, центральне і дистальне положення суглобової головки в суглобовій ямці в межах однієї сторони. Встановлення взаємозв’язку між типом будови скронево-нижньощелепного суглоба, з погляду варіантів розміру суглобових щілин і морфометричними параметрами, які характеризують форму суглобового горбика, має попит перед протезуванням, складанням плану ортодонтичного лікування, після реалізації якого обов’язковим вважається перевірка положення суглобової головки в суглобовій ямці.
Мета: виконати вимірювання розмірів суглобових щілин двома різними методами та визначити, результати вимірювання яких саме морфометричних параметрів будови скронево-нижньощелепного суглоба можуть застосовуватись для обґрунтування існування різних видів центрального положення суглобової головки в суглобовій ямці.
Матеріал і методи. Для визначення розмірів передньої, верхньої, задньої суглобових щілин застосовувалась комп’ютерна томографія скронево-нижньощелепного суглоба у 89 (100 %) обстежених. Комп’ютерні томограми отримані у звичній оклюзії перед депрограмуванням жувальних м’язів і повторно виконані 89 (100 %) пацієнтам перед зняттям брекет-системи протезуванням. На підставі результатів вимірювання розмірів суглобових щілин, отриманих після депрограмування жувальних м’язів у 89 (100 %) пацієнтів обчислювали, в якому співвідношенні знаходились суглобова головка і суглобова ямка, знаючи, що значення від –12 до 12 % вказувало на центральне положення. Вимірювання суглобових щілин у сагітальній проєкції здійснювалось із застосуванням двох різних методів нанесення маркерних ліній на комп’ютерних томограмах. Розподіл по групах відбувся на підставі визначення розміру висоти суглобового горбика. Для характеристики індивідуальних параметрів будови суглобового горбика у звичній оклюзії до депрограмування жувальних м’язів, були застосовані значення кутів AEI-BFL, AEI-TRL, при цьому різниця між цими кутами мала ключове значення.
Результати. Розміри передньої, верхньої та задньої суглобових щілин, виміряні двома різними методами, збігалися повністю у групі обстежених із висотою суглобового горбика до 5,1 мм і на 93,2 % — в групі з висотою суглобового горбика 5,2–10 мм. Виділено два варіанти центрального положення суглобової головки в суглобовій ямці, отриманого після депрограмування жувальних м’язів і зафіксованого прикусним блоком, в якому виконано комп’ютерну томографію скронево-нижньощелепного суглоба. Для центрального положення суглобової головки у суглобовій ямці зі зменшеними суглобовими щілинами розмір передньої та задньої суглобових щілин становив відповідно 1,97± 0,22 для правої сторони і 1,91 ± 0,21 для лівої та 2,22 ± 0,21 для правої сторони і 2,29 ± 0,17 для лівої. Для центрального положення суглобової головки в суглобовій ямці зі збільшеними суглобовими щілинами розмір передньої й задньої суглобових щілин становив відповідно 2,7 ± 0,48 для правої сторони і 2,7 ± 0,46 для лівої та 2,9 ± 0,41 для правої сторони і 2,9 ± 0,45 для лівої.
Висновки. Розмір передньої суглобової щілини, виміряний двома різними методиками, не збігається при висоті суглобового горбика від 7,8 мм за умови, що ширина суглобової головки є меншою, ніж її висота. Центральне положення суглобової головки у суглобовій ямці зі зменшеними суглобовими щілинами виявлене при типі будови скронево-нижньощелепного суглоба, визначеному на підставі різниці значення кутів AEI-BFL і AEI-TRL у межах 16 ± 7° за умови, що ширина суглобової головки є більшою або дорівнює її висоті. Центральне положення суглобової головки у суглобовій ямці зі збільшеними суглобовими щілинами виявлене при типі будови скронево-нижньощелепного суглоба, визначеному на підставі різниці значення кутів AEI-BFL і AEI-TRL у межах 29 ± 6° за умови, що ширина суглобової головки є більшою або дорівнює її висоті.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Mahmood, H. A., Kurshid, K. N., Ali, S. H., & Ali, S. H. (2015). Assessment of tempromandibular joint space and condylar position in patients with myofacial pain dysfunction syndromes by using cone beam computed tomography. Zanco Journal of Medical Sciences (Zanco J Med Sci), 19(1), 929-934. DOI: https://doi.org/10.15218/zjms.2015.0014.

Miracle, A., & Mukherji, S. (2009). Cone beam CT of the head & neck , Part 2 : clinical applications. AJNR Am J Neuroradiol, 30(7), 1285-92. DOI: https://doi.org/10.3174/ajnr.A1654.

Palomo, L., & Palimo, J. (2009). Cone beam Computed Tomography for diagnosis & treatment planning in trauma cases. Dent Clin North Am, 53(4), 717–27. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cden.2009.07.001.

Burket, L., Greenberg, M., Glick, M., & Ship, J. Burket’s oral medicine. 1st ed. Hamilton, Ont.: BC Decker Inc; 2008. P. 223–43. ISBN 1-55009-186-7.

Sümbüllü, M., Caglayan, F., Akgül, H., & Yilmaz, A. (2012). Radiological examination of the articular eminence morphology using cone beam CT. Dentomaxillofac Radiol, 41(3), 234–40. DOI: https://doi.org/10.1259/dmfr/24780643.

Chin, L., Aker, F., & Zarrinnia K. (1996). The viscoelastic properties of the human tempromandibular joint disc. J Oral Maxillofac Surg, 54(3), 315–8. DOI: https://doi.org/10.1016/s0278-2391(96)90751-x.

Al-Hadad, S. A., ALyafrusee, E. S., Abdulqader, A. A., AlGumaei, W. S., Al-Mohana, R. A., & Ren, L. (2022). Comprehensive three-dimensional positional and morphological assessment of the temporomandibular joint in skeletal Class II patients with mandibular retrognathism in different vertical skeletal patterns. BMC oral health, 22(1), 149. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-022-02174-6.

Sushmini Hegde, & Yamuna Rani. (2023). Evaluation of temporomandibular joint spaces and condylar position: A CBCT study. International Journal of Applied Dental Sciences, 9(1), 324–329. DOI: https://doi.org/10.22271/oral.2023.v9.i1e.1701.

Xiao-Chuan Fan, Lin-Sha Ma, Li Chen, Diwakar Singh, Xiaohui Rausch-Fan, & Xiao-Feng Huang (2021). Temporomandibular Joint Osseous Morphology of Class I and Class II Malocclusions in the Normal Skeletal Pattern: A Cone-Beam Computed Tomography Study. Diagnostics, 11(3), 541. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics11030541.

Murilo Fernando Neuppmann Feres, Osama Eissa, Marina Guimarães Roscoe, & Tarek El-Bialy. (2020). Comparison of the Condyle Sagittal Position of Class I and Class II Division 2 in Orthodontic Patients. The Journal of Contemporary Dental Practice, 21(9), 977–981. PMID: 33568581.

Cansu Görürgöz, M.Hakan Kurt, Çiğdem Şeker, Murat İçen, Seçil Aksoy, Kaan Orhan. (2022). Relationship between the degenerative changes in the mandibular condyle and articular eminence inclination, height, and shape: a CBCT study. Cumhuriyet Dental Journal, 24(4) DOI: https://doi.org/10.7126/cumudj.949926.

Wang Y, Liu C, Rohr J, Liu H, He F, Yu J, et al. (2011). Tissue interaction is required for glenoid fossa development during temporomandibular joint formation. Dev Dyn, 240(11), 2466-73. DOI: https://doi.org/10.1002/dvdy.22748.

Zhou Jing, & Liu Yi A. (2020). [Cone-beam CT evaluation of temporomandibular joint in skeletal class II female adolescents with different vertical patterns]. Beijing Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban, 53(1), 109–119. DOI: https://doi.org/10.19723/j.issn.1671-167X.2021.01.017.

Tariq, Q. U. A., & Jan, A. (2023). Condylar Size and Position, Comparison among Different Sagittal Skeletal Relationships: A CBCT Study. J Coll Physicians Surg Pak, 33(5), 509–515. DOI: https://doi.org/10.29271/jcpsp.2023.05.509.

Ahmed Z. Abdelkarim, Ahmed A. Almeshari, Duygu Celik Ozen, Ayman R. Khalifa, Nader N. Rezallah, Suayip Burak Duman & Sonam Khurana. (2024). Comparative Evaluation of Temporomandibular Joint Parameters in Unilateral and Bilateral Cleft Lip and Palate Patients Using Cone-Beam CT: Focus on Growing vs. Non-Growing Subjects. Healthcare, 12(16),1563. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare12161563.

Xiao-Chuan Fan, Diwakar Singh, Lin-Sha Ma, Eva Piehslinger, Xiao-Feng Huang, Xiaohui Rausch-Fan (2021). Is There an Association between Temporomandibular Disorders and Articular Eminence Inclination? A Systematic Review. Diagnostics, 11(1), 29. DOI: https://dx.doi.org/10.3390/diagnostics11010029.

Jing Zhou, Huifang Yang, Qing Li, Weiran Li, Yi Liu (2024). Comparison of temporomandibular joints in relation to ages and vertical facial types in skeletal class II female patients: a multiple-cross-sectional study. BMC Oral Health, 24(1), 467. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-024-04219-4.

Noh, K. J., Baik, H. S., Han, S. S., Jang, W., Choi, Y. J., et al. (2021). Differences in mandibular condyle and glenoid fossa morphology in relation to vertical and sagittal skeletal patterns: a cone-beam computed tomography study. Korean J Orthod, 51(2), 126–34. DOI: https://doi.org/10.4041/kjod.2021.51.2.126.

Chae, J. M., Park, J. H., Tai, K., Mizutani, K., Uzuka, S., Miyashita, W., Seo, H. Y., et al. (2020). Evaluation of condyle-fossa relationships in adolescents with various skeletal patterns using cone-beam computed tomography. Angle Orthod, 90(2), 224–32. DOI: https://doi.org/10.2319/052919-369.1.

Lin, M., Xu, Y., Wu, H., Zhang, H., Wang, S., Qi, K., et al. (2020). Comparative cone-beam computed tomography evaluation of temporomandibular joint position and morphology in female patients with skeletal class II malocclusion. J Int Med Res, 48(2), 300060519892388. DOI: https://doi.org/10.1177/0300060519892388.

Park, I. Y., Kim, J. H., Park, Y. H., et al. (2015). Three-dimensional cone-beam computed tomography based comparison of condylar position and morphology according to the vertical skeletal pattern. Korean J Orthod, 45(2), 66–73. DOI: https://doi.org/10.4041/kjod.2015.45.2.66.

Paknahad, M., Shahidi, S., Abbaszade, H., et al. (2016). Correlation between condylar position and different sagittal skeletal facial types. J Orofac Orthop, 77(5), 350–6. DOI: https://doi.org/10.1007/s00056-016-0039-z.

Arieta-Miranda, J. M., Silva-Valencia, M., Flores-Mir, C., Paredes-Sampen, N. A., Arriola-Guillen, L. E., et al. (2013). Spatial analysis of condyle position according to sagittal skeletal relationship, assessed by cone beam computed tomography. Prog Orthod, 14, 36. DOI: https://doi.org/10.1186/2196-1042-14-36.

Lobo, F., Tolentino, E. S., Iwaki, L. C. V., Walewski, L. Â., Takeshita, W. M., Chicarelli, M., et al. (2019). Imaginology tridimensional study of temporomandibular joint osseous components according to sagittal skeletal relationship, sex, and age. J Craniofac Surg, 30(5), 1462–5. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000005467.

Zahra Dalili, Nasim Khaki, Seyed Javad Kia, Fatemeh Salamat. (2012). Assessing joint space and condylar position in the people with normal function of temporomandibular joint with cone-beam computed tomography. Dent Res J (Isfahan), 9(5), 607–12. DOI: https://doi.org/10.4103/1735-3327.104881.

Katsavrias, E. G., Halazonetis, D. J. (2005). Condyle and fossa shape in class II and class III skeletal patterns: A morphometric tomographic study. Am J Orthod Dentofacial Orthop, 128(3), 337–46. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajodo.2004.05.024.

Ikeda, K., & Kawamura, A. (2009). Assessment of optimal condylar position with limited cone-beam computed tomography. Am J Orthod Dentofacial Orthop, 135(4), 495–501. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajodo.2007.05.021.

Fatma Caglayan, Hayati Murat Akgül, and M. Akif Sümbüllü. (2014). Associations between the articular eminence inclination and condylar bone changes, condylar movements, and condyle and fossa shapes. Oral Radiol, 30, 84–91. DOI: https://doi.org/10.1007/s11282-013-0149-x.

Manuela Tăut, Smaranda Dana Buduru, Daniel Tălmăceanu, Alina Ban, Raluca Roman, Daniel Leucuta, Ioan Barbur, and Aranka Ilea. (2022). Occlusal Splint Therapy Combined with Cranio-Temporomandibular Kinesiotherapy in Patients with Temporomandibular Disorders—A CBCT Study. Life. 12(12), 2143. DOI: https://doi.org/10.3390/life12122143.