Роль патології прикусу та порушення динамічної оклюзії у патогенезі дисфункційно-больового синдрому скронево-нижньощелепного суглоба жінок з урахуванням взаємозв’язку їхнього віку та гормонального статусу

Мирослава Дрогомирецька; Максим Кірюк

doi:10.33295/1992-576X-2026-1-41

Автор(и)

Мирослава Дрогомирецька Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5646-8791
Максим Кірюк Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0001-1971-0593

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-1-41

Ключові слова:

дисфункційно-больовий синдром скронево-нижньощелепного суглоба, гормональні розлади, патології прикусу, вікові зміни, статична оклюзія, динамічна оклюзія, менопауза, естрогени

Анотація

Анотація. Дисфункційно-больовий синдром скронево-нижньощелепного суглоба (ДБС СНЩС) є багатофакторним розладом, що погіршує якість життя, особливо жінок. Виявлена гендерна асиметрія у поширеності синдрому свідчить про визначальну роль гормональних змін, які, разом із віковими, є ключовими чинниками його розвитку. Проаналізовано взаємозв’язок між цими системними чинниками та місцевими патологіями, зокрема, порушеннями прикусу та динамічної оклюзії, що слугують морфологічним підґрунтям для розвитку та прогресування ДБС СНЩС.
Мета: визначити роль патологій прикусу та порушень динамічної оклюзії у патогенезі дисфункційно-больового синдрому скронево-нижньощелепного суглоба у жінок, з урахуванням взаємозв’язку їхнього віку та гормонального статусу.
Матеріали і методи. Проведено обсерваційне когортне дослідження за участі 207 пацієнток з ДБС СНЩС, розподілених на основну групу (119 жінок з гормональними розладами) та групу порівняння (88 жінок без гормональних розладів). Оцінено оклюзійні співвідношення, зокрема види патологій прикусу та порушення динамічної оклюзії (іклове ведення, балансуючі та передчасні контакти).
Результати. Дослідження показало, що з віком зростає кількість патологій прикусу та динамічних інтерференцій. Найпоширенішими статичними аномаліями є дистальна оклюзія (до 42,9 % в основній групі) та глибокий прикус (до 35,7 %). Частота порушень динамічної оклюзії також значно збільшується (наприклад, частота передчасних контактів збільшується з 38,1 % у молодому віці до 92,9 % у постменопаузі). У групі з гормональними розладами частота оклюзійних порушень є достовірно вищою, що свідчить про обтяжливий вплив гормонального дефіциту на вікові деформації.
Висновки. Вік, гормональний статус та оклюзійні порушення є ключовими чинниками, що взаємопов’язано впливають на стан жувальної системи. Результати дослідження підтверджують, що патологія прикусу та порушення динамічної оклюзії відіграють значну роль у виникненні та прогресуванні ДБС СНЩС. Дефіцит естрогенів, що настає у періоди пременопаузи та менопаузи, прискорює зміни в оклюзії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Drohomyretska, M. S., & Krit, Z. V. (2017). Peculiarities of orthodontic treatment of patients with periodontitis and temporomandibular joint dysfunction. Ukrainian Dental Almanac, 2, 4–7. [Дрогомирецька, М. С., Кріт, З. В. (2017). Особливості ортодонтичного лікування пацієнтів із пародонтитом та дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Український стоматологічний альманах, 2, 4–7].

Kapos, F. P., Exposto, F. G., Oyarzo, J. F., & Durham, J. (2020). Temporomandibular disorders: A review of current concepts in aetiology, diagnosis and management. Oral Surgery, 13(4), 321–334. DOI: https://doi.org/10.1111/ors.12473.

Wojciechowska, B., Szarmach, A., Michcik, A., Wach, T., & Drogoszewska, B. (2024). Association between Clinical Manifestations in Temporomandibular Joint Disorders and Corresponding Radiographic Findings. Journal of Clinical Medicine, 13(16), 4886. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13164886.

Lytovchenko, N., & Gushcha, D. (2025). Temporomandibular Joint Pain Dysfunction Syndrome: Characteristics of Its Complex of Symptoms; Effectiveness of Traditional Treatment Supplemented by Neurologist Recommendations. Lviv Clinical Bulletin, 1(49), 8–14. DOI: https://doi.org/10.25040/lkv2025.01.008.

Kostiuk, T., Kaniura, A., & Lytovchenko, N. (2020). Analysis of efficiency of the temporo-mandibular disorders treatment. Medical Science of Ukraine, 1(16), 48–51. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.1.2020.07.

Klochan, S.M., Doroshenko, O.M., & Omelyanenko, O.A. (2016). The relationship between lateral displacement of the lower jaw and postural disorders in patients with temporomandibular joint dysfunction syndrome (based on clinical observations). Coliection of scientific works of staff member of Shupyk NHU of Ukraine, 25, 473–480 [Клочан С. М., Дорошенко О. М., Омельяненко, О. А. (2016). Взаємозв’язок між латеральним зміщенням нижньої щелепи та порушеннями постави у пацієнтів із синдромом дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу (на основі клінічних спостережень). Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика, 25, 473–480].

Volosovets, T. M., Doroshenko, O. M., & Doroshenko, M. V. (2014). Primary prevention of dental diseases in the work of a family doctor. Bulletin of Scientific Research, 1, 63–65 [Волосовець, Т. М., Дорошенко, О. М., Дорошенко, М. В. (2014). Первинна профілактика стоматологічних захворювань в роботі сімейного лікаря. Вісник наукових досліджень, 1, 63–65].

Doroshenko, O., Bida, O., Bida, V., Omelianenko, O., & Doroshenko, M. (2024). Clinical algorithm of dental rehabilitation of patients with pathological abrasion of hard tissues of teeth, aggravated by defects of dental rows with the use of dental implantation. Modern Medicine, Pharmacy and Psychological Health, 1(15), 54–58 [Дорошенко, О., Біда, О., Біда, В., Омельяненко, О., & Дорошенко, М. (2024). Клінічний алгоритм стоматологічної реабілітації пацієнтів з патологічним стиранням твердих тканин зубів, обтяженим дефектами зубних рядів із застосуванням дентальної імплантації. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я, 1(15), 54–58]. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-10.

Khan, A., Liu, S., & Tao, F. (2024). Mechanisms Underlying Sex Differences in Temporomandibular Disorders and Their Comorbidity with Migraine. Brain Sciences, 14(7), 707. DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci14070707.

Leucuța, D.-C., Anton, D., & Almășan, O. (2024). Estrogen Hormones’ Implications on the Physiopathology of Temporomandibular Dysfunction. Journal of Clinical Medicine, 13(15), 4406. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13154406.

Okeson, J. P., & Ckeson, J. P. (2013). Management of temporomandibular disorders and occlusion (p. 1–20). Elsevier/Mosby.

Naumovich, I., & Koval, Y. (2024). Analysis of Etiological Factors of Temporomandibular Joint Dysfunction Associated with Reconstructive Changes in Dental Occlusion. Ukrainian Scientific Medical Youth Journal, 146(2), 7–14. DOI: https://doi.org/10.32345/USMYJ.2(146).2024.7-14.

Pascu, L., Haiduc, R.-S., Almășan, O., & Leucuța, D.-C. (2025). Occlusion and Temporomandibular Disorders: A Scoping Review. Medicina, 61(5), 791. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina61050791.

Okeson, J. P. (2022). New curriculum standards for teaching temporomandibular disorders in dental schools: A commentary. Journal of the American Dental Association, 153(3), 226–227. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adaj.2021.11.013.

Manfredini, M., & Manfredini, D. (2025). Temporomandibular disorders: A new list of key points to summarize the standard of care. Japanese Dental Science Review, 61, 1–2. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdsr.2024.12.001.

Manfredini, D., Ahlberg, J., Aarab, G., et al. (2023). Standardised Tool for the Assessment of Bruxism. J Oral Rehabil, 51(5), 1–6. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.13411.

Lukas M. Vos, J. J. R. Huddleston Slater, Boudewijn Stegenga. (2013). Arthrocentesis as initial treatment for temporomandibular joint arthropathy: A randomized controlled trial. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery, 42(5), 4–19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcms.2013.07.010.

Zeeshan Qamar, Ahmed Mohammed Saad Alghamdi, et al. (2023). Impact of temporomandibular disorders on oral health-related quality of life: A systematic review and meta-analysis. Journal of Oral Rehabilitation, 50(8), 706–714. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.13472.

C. H. Bueno, D. D. Pereira, et al. (2018). Gender differences in temporomandibular disorders in adult populational studies: A systematic review and meta-analysis. Journal of Oral Rehabilitation, 45(9), 720–729. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.12661.

Palesik, B., Musulas, T., Vasiliauskas, A., Razukevičius, D., & Lopatienė, K. (2025). Relationship Between Estrogen and Idiopathic Mandibular Condylar Resorption: A Systematic Literature Review. Medicina, 61(2), 201. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina61020201.

Guo, D., Gao, J., Qin, W., Wang, X., Guo, S., Jin, Z., & Wang, M. (2025). Correlation of Occlusion Asymmetry and Temporomandibular Disorders: A Cross-Sectional Study. International Dental Journal, 75(3), 2053–2061. DOI: https://doi.org/10.1016/j.identj.2025.01.003.