Взаємозв’язок стресостійкості, тривожності та ознак бруксизму у пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів

Назар Харкевич; Тетяна Дмитришин

doi:10.33295/1992-576X-2026-2-ORSR-2

Автор(и)

Назар Харкевич Івано-Франківський національний медичний університет https://orcid.org/0009-0008-2167-2291
Тетяна Дмитришин Івано-Франківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-0698-3656

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-2-ORSR-2

Ключові слова:

резильєнтність, тривожність, бруксизм, дефекти зубних рядів, ортопедичні конструкції на імплантатах

Анотація

Вступ. Зростання психоемоційного навантаження у населення України та світу і водночас стрімке впровадження ортопедичного лікування на імплантатах, потребує з’ясування особливостей впливу психоемоційного стану людини на явища бруксизму у пацієнтів із дефектами зубних рядів, яким показане імплантологічне лікування.

Мета: встановити взаємозв’язки між резильєнтністю, ситуативною та особистісною тривожністю у пацієнтів, які мають явища бруксизму та яким показано заміщення часткової втрати зубів ортопедичними конструкціями на імплантатах.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на кафедрі стоматології післядипломної освіти ІФНМУ. Було сформовано дві групи: І (основна) — 43 особи з явищами бруксизму, частковими дефектами зубних рядів та показаннями до імплантологічного лікування та ІІ (контрольна) — 11 осіб, стоматологічно та загальносоматично здорові. Для діагностики резильєнтності використали «Шкалу резильєнтності Коннора-Девідсона-10» («Connor–Davidson resilience scale-10»), а для з’ясування рівнів особистісної та ситуативної тривожності — шкалу тривоги Спілберга (State-Trait Anxiety Inventory — STAI). Встановлення структури взаємозв’язків між психологічними характеристиками пацієнтів та ознаками бруксизму проведено за допомогою факторного аналізу методом головних компонент.

Результати. Дослідження показали, що пацієнтів із рівнями резильєнтності «вищий за середній» та «високий» було в 1,74 раза менше, а з «низьким» — у 3,49 раза більше в основній групі, ніж у контрольній, (p < 0,05). Відзначили зростання відсотка осіб із «високим» рівнем особистісної тривожності в 2,47 раза та ситуативної тривожності в 1,98 раза, порівняно з контрольною групою. Середні показники тривожності у пацієнтів основної групи достовірно перевищували значення в осіб контрольної групи на 27,71 % (особистісна) та 30,28 % (ситуативна), (p < 0,05). За результатами факторного аналізу, психологічний фактор характеризувався найвищими навантаженнями з боку особистісної (λ = 0,94) та ситуативної (λ = 0,93) тривожності. Помірне навантаження продемонстрували вік (λ = 0,57) та резильєнтність (λ = – 0,52). Побудована логістична модель підтверджує високу прогностичну значущість високого рівня тривожності та низького рівня резильєнтності у пацієнтів, які мають часткові дефекти зубних рядів та показання до імплантологічного лікування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Phuong, N. T. T., Ngoc, V. T. N., Linh, L. M., Duc, N. M., Tra, N. T., & Anh, L. Q. (2020). Bruxism, Related Factors and Oral Health-Related Quality of Life Among Vietnamese Medical Students. Int J Environ Res Public Health, 17(20), 7408. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17207408.

Souza, H. O. de, Mélo, A. M., Melchior, M. de O., & Magri, L. V. (2023). The bruxism paradigm in the absence of teeth: observational cross-sectional study in full denture users. Brjp, 6(3), 251–256. DOI: https://doi.org/10.5935/2595-0118.20230060-en

Botelho, J., Machado, V., Proença, L., Rua, J., Martins, L., Alves, R., Cavacas, M. A., Manfredini, D., & Mendes, J. J. (2020). Relationship between self-reported bruxism and periodontal status: Findings from a cross-sectional study. J periodont, 91(8), 1049–1056. DOI: https://doi.org/10.1002/JPER.19-0364.

Sameera Singh D., Singh D. P., Nitya, D. (2017). Bruxism: Its multiple causes and its effects on Dental Implants: A Review. J Oral Health Craniofac Sci, 2, 57–63. DOI: https://doi.org/10.29328/journal.johcs.1001012.

Ionfrida, J. A., Stiller, H. L., Kämmerer, P. W., & Walter, C. (2025). Dental Implant Failure Risk in Patients with Bruxism—A Systematic Review and Meta-Analysis of the Literature. Dentistry Journal, 13(1), 11. DOI: https://doi.org/10.3390/dj13010011.

Alharby, A., Alzayer, H., Almahlawi, A., Alrashidi, Y., Azhar, S., Sheikho, M., Alandijani, A., Aljohani, A., & Obied, M. (2017). Parafunctional Behaviors and Its Effect on Dental Bridges. Journal Of Clinical Medicine Research, 10(2), 73–76. DOI: https://doi.org/10.14740/jocmr3304w.

Thayer, M., Ali, R. (2022). The dental demolition derby: bruxism and its impact — part 2: early management of bruxism. Br Dent J, 232, 703–710. DOI: https://doi.org/10.1038/s41415-022-4249-z.

Shkolina, N. V., Shapoval, I. I., Orlova, I. V., Kedyk, I. O., Stanislavchuk M. A. (2020). Adaptation and validation of the ukrainian version of the Connor—Davidson Resilience Scale—10 (CD-RISC-10): approbation in patients with ankylosing spondylitis. Ukrainian Journal of Rheumatology, 2 (80), 66–72. [Школіна Н. В., Шаповал І. І., Орлова І. В., Кедик І. О., Станіславчук М. А. (2020). Адаптація та валідизація україномовної версії шкали стресостійкості Коннора-Девідсона-10 (CD-RISC-10): апробація у хворих на анкліозивний спондиліт. Український ревматологічний журнал, 2 (80), 66–72.] DOI: https://doi.org/10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236 [in Ukrainian].

Kokun, O. M., Melnychuk, T. I. (2023). Resilience Handbook: A Practical Guide. Kyiv: G. S. Kostyuk Institute of Psychology, National Academy of Sciences of Ukraine. 25 p. [Кокун О. М., Мельничук Т. І. (2023). Резилієнс-довідник: практичний посібник. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 25 с. ISBN 978-617-7745-24-1].

State-Trait Anxiety Inventory, STAI. [Electronic resource]. [Шкала тривоги Спілбергера (STAI). [Електронний ресурс]. URL: https://mozok.ua/anxietydisorder/testy/item/2703-shkala-trivogi-splbergera-STAI].

McFadden, D. (1974). Conditional logit analysis of qualitative choice behavior. Frontiers in econometrics, 105–142.

Nagelkerke, N. J. D. (1991). A Note on a General Definition of the Coefficient of Determination. Biometrika, 78, 691–692. DOI: https://doi.org/10.1093/biomet/78.3.691.

Agresti A. An Introduction to Categorical Data Analysis. 3rd ed. Hoboken: Wiley, 2018. 400 p.