Використання дексаметазону в щелепно-лицевій хірургії: огляд літератури з урахуванням українського досвіду

Автор(и)

  • Руслан Якименко ПЗВО «Університет медицини та соціальних наук», м. Харків, Україна
  • Олег Савчук Інститут медичних та фармацевтичних наук, ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»
  • Ростислав Ступницький Київський міжнародний університет, м. Київ, Україна
  • Микита Лобур Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • Артем Луценко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-3-MFSD-1

Ключові слова:

дексаметазон, дентальна імплантація, післяопераційний біль, набряк, тризм, глюкокортикоїди

Анотація

Мета роботи: системний аналіз доказової інформації щодо ефективності та безпечності застосування декса­метазону в періопераційному супроводі дентальної імплантації. Попри поширене використання дексаметазону у хірургії щелепно-лицевої ділянки, протокольованих рекомендацій щодо його рутинного застосування в дентальній імплантології на сьогодні немає.

Матеріали та методи. Проведено пошук літератури в базах даних PubMed, Scopus, Cochrane Library та Google Scholar за період 2013–2024 років за ключовими словами: dexamethasone, dental implant, postoperative pain, swelling, trismus, glucocorticoids. Аналізували дози (1–8 мг), шляхи введення (пероральний, внутрішньом’язовий, внутрішньовенний, субмукозний, місцевий), результати за візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ / VAS), об’ємом набряку, ступенем тризму та частотою побічних ефектів.

Результати та обговорення. Дексаметазон знижує інтенсивність болю на 30–45 %, набряк — на 25–43 %, а тризм — на ~ 30 %. Найбільший ефект спостерігається при передопераційному введенні 4–8 мг за 30–60 хв до дентальної імплантації. Побічні ефекти незначні (3–5 % випадків) і переважно характеризуються короткочасною гіперглікемією у пацієнтів із цукровим діабетом. Українські клінічні дані підтверджують доцільність застосування дексаметазону в короткотривалих режимах без негативного впливу на остеогенез.

Висновки. Дексаметазон є ефективним, безпечним і патогенетично обґрунтованим компонентом фармако­логічного супроводу дентальної імплантації. Доза 4 мг, введена одноразово в передопераційний період, є оптимальною для більшості пацієнтів. Рекомендовано проведення українських багатоцентрових рандо­мізованих контрольованих досліджень (РКД) для стандартизації відповідних протоколів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Руслан Якименко, ПЗВО «Університет медицини та соціальних наук», м. Харків, Україна

PhD, доцент кафедри стоматології

Олег Савчук, Інститут медичних та фармацевтичних наук, ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

доктор медичних наук, професор, декан медико-стоматологічного факультету

Ростислав Ступницький, Київський міжнародний університет, м. Київ, Україна

доктор медичних наук, професор, проректор з навчально-наукової роботи та інноваційного розвитку медицини

Микита Лобур, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

здобувач вищої освіти ННІ Стоматології

Артем Луценко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

здобувач вищої освіти ННІ Стоматології

Посилання

Falci, S. G. M., Lima, T. C., Martins, C. C., Santos, C. R. R., & Pinheiro, M. L. P. (2017). Preemptive effect of dexamethasone in third-molar surgery: a meta-analysis. Anesthesia Progress, 64(3), 136–143. DOI: https://doi.org/10.2344/anpr-64-05-08

Kim, C.-Y., Choi, Y.-S., & Lee, J.-H. (2018). Effect of dexamethasone on postoperative discomfort after dental implant placement. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 76(8), 1675–1681. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.03.036

Aghaloo, T., & Moy, P. K. (2020). Corticosteroids in oral surgery: a systematic review. International Journal of Oral & Maxillofacial Implants, 35(5), 927–935.

Dionne, R. A., Gordon, S. M., Rowan, J., Kent, M. L., & Brahim, J. S. (2003). Dexamethasone efficacy in reducing postsurgical sequelae of removal of impacted third molars. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology and Endodontology, 95(4), 382–388.

Isola, G., Matarese, G., Ramaglia, L., Cicciù, M., & Matarese, M. (2022). Topical dexamethasone in dental surgery: a randomized clinical trial. Clinical Oral Investigations, 26(2), 1345–1352. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-021-04244-6

Jena, S. S., Mishra, S., Mishra, N., et al. (2020). Effect of preoperative dexamethasone on postoperative pain and swelling following implant surgery. Journal of Oral Implantology, 46(4), 317–323. DOI: https://doi.org/10.1563/aaid-joi-D-19-00215

Kalita, S., Goyal, R., Kumar, H., et al. (2024). Efficacy of dexamethasone in reducing postoperative symptoms of the surgical extraction of impacted third molars. Cureus, 16(10), e72035. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.72035

Lau, A. A. L., Yuen, K. Y., Zheng, L., et al. (2021). Third molar surgery outcomes: a randomized clinical trial comparing submucosal and intravenous dexamethasone. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 79(2), 295–304. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2020.09.020

Fernández-Martín, U., Lisbona-González, M. J., Vallecillo-Rivas, M., et al. (2024). Dexamethasone vs. methylprednisolone in impacted lower third molar surgery: randomized controlled clinical trial. Journal of Clinical Medicine, 13(16), 4614. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13164614

Sabhlok, S., Kenjale, P., Mony, D., et al. (2015). Randomized controlled trial to evaluate the efficacy of oral dexamethasone and intramuscular dexamethasone in mandibular third molar surgeries. Journal of Clinical and Diagnostic Research, 9(11), ZC48–ZC51. DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2015/13930.6813

Saiid Elshafey Mohamed Beshir. (2025). Corticosteroids in impacted mandibular third molar surgery: a narrative review. Bulletin of Stomatology and Maxillofacial Surgery, 21(5), 5–11. DOI: https://doi.org/10.58240/1829006X-2025.21.5-5

Messer, E. J., & Keller, J. J. (1975). The use of intraoral dexamethasone after extraction of mandibular third molars. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, 40(5), 594–598. DOI: https://doi.org/10.1016/0030-4220(75)90369-2

Logvynenko, I., Dakhno, L., & Bursova, V. (2025). Effectiveness of topical application with dexamethasone during sagittal split osteotomy of the mandible in minimising clinical symptoms of postoperative neurosensory disorders. BMC Surgery, 25(1), 76. DOI: https://doi.org/10.1186/s12893-025-02803-1

Ohonovskyi, R. Z., Khomych, N. M., & Kuzniak, N. B. (2014). Treatment of inflammatory complications after atypical removal of lower third molars: a literature review (part 1). Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 1(106), 18–23. [Огоновський Р. З., Хомич Н. М., Кузняк Н. Б. (2014). Лікування запальних ускладнень після атипового видалення нижніх третіх молярів: огляд літератури (частина 1). Вісник проблем біології і медицини, 1(106), 18–23] [in Ukrainian].

Hudzan, Ya. S. (2023). Reconstructive and rehabilitative treatment of patients with total edentulism [Dissertation]. Danylo Halytsky Lviv National Medical University. [Гудзан Я. С. (2023). Реконструктивно-реабілітаційне лікування пацієнтів із повною відсутністю зубів [Дисертація]. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького]. [in Ukrainian].

Bureha, Yu. O., Loban, H. A., & Fedorchenko, V. I. (2016). Dentistry: teaching manual. Zaporizhzhia State Medical University. [Бурега Ю. О., Лобань Г. А., Федорченко В. І. (2016). Стоматологія: навчальний посібник. Запорізький державний медичний університет] [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

30.07.2026

Як цитувати

Якименко, Р., Савчук, О., Ступницький, Р., Лобур, М., & Луценко, А. (2026). Використання дексаметазону в щелепно-лицевій хірургії: огляд літератури з урахуванням українського досвіду. Cучасна стоматологія, (3). https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-3-MFSD-1

Номер

Розділ

ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВА ХІРУРГІЯ ТА ХІРУРГІЧНА СТОМАТОЛОГІЯ