Особливості взаємозв’язку між захворюваннями пародонта та соматичною патологією: огляд літератури

Анотація

Актуальність. Захворювання пародонта є однією з основних причин руйнування тканин порожнини рота в усьому світі та продовжують становити значний виклик як для стоматологічної практики, так і для системи охорони здоров’я в цілому. Все більше даних свідчать про те, що хронічне запалення тканин пародонта тісно пов’язане із широким спектром системних розладів, зокрема тими, що уражають серцево-судинну, ендокринну, шлунково-кишкову, дихальну та імунну системи. Порушення загального стану здоров’я можуть змінювати імунні реакції організму та метаболізм тканин, сприяючи виникненню та прогресуванню запалення пародонта, тоді як хронічна інфекція порожнини рота, навпаки, здатна підсилювати системне запальне навантаження.

Мета. Цей огляд спрямований на критичну оцінку сучасних наукових даних щодо взаємозв’язку між захворюваннями пародонта та системними розладами. Особливу увагу приділено біологічним механізмам, відповідальним за цю двосторонню взаємодію, зокрема впливу запалення пародонта на системне здоров’я та впливу хронічних соматичних захворювань на структуру й функцію тканин пародонта. Крім того, огляд має на меті узагальнити сучасні уявлення про залучені патогенетичні шляхи та визначити їхнє клінічне значення для вдосконалення профілактичних і терапевтичних стратегій.

Матеріали та методи. Комплексний огляд літератури було проведено на основі структурованого пошуку в базах даних PubMed, Scopus та Web of Science. Методологію огляду було розроблено відповідно до рекомендацій «Переважні параметри для звітів про системні огляди та метааналізи» (PRISMA). Публікації відбиралися із використанням комбінацій таких предметних медичних рубрик (MeSH): Periodontitis, Periodontal Diseases, Systemic Diseases, Diabetes Mellitus, Cardiovascular Diseases, Atherosclerosis, Rheumatoid Arthritis, Respiratory Tract Diseases, Gastrointestinal Diseases та Chronic Inflammation. Для максимального охоплення релевантних досліджень застосовувалися булеві оператори AND та OR.

Результати. Наявні дані свідчать про те, що хронічний генералізований пародонтит розвивається внаслідок складної взаємодії між мікробними, імунологічними, метаболічними чинниками та факторами навколишнього середовища. Системні захворювання часто супроводжуються порушенням імунної регуляції, мікросудинною дисфункцією та метаболічними відхиленнями, які прискорюють деструкцію тканин пародонта. Водночас персистуюча пародонтальна інфекція сприяє розвитку хронічного системного запалення низької інтенсивності, що може негативно впливати на початок, прогресування та прогноз перебігу низки системних розладів. Найпереконливіші докази двостороннього зв’язку зафіксовано для цукрового діабету, тоді як значні епідеміологічні дані також підтверджують наявність зв’язку із серцево-судинними захворюваннями, ревматоїдним артритом, захворюваннями дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту.

Висновки. Сучасні наукові дані свідчать про те, що захворювання пародонта та системні розлади взаємно впливають одне на одне через численні взаємопов’язані біологічні шляхи. Урахування цих взаємодій підтверджує необхідність впровадження інтегрованого мультидисциплінарного підходу, який поєднує лікування пародонта з оцінкою загального стану здоров’я пацієнта. Такий підхід дає змогу покращити результати лікування, зменшити навантаження хронічного запалення та знизити ризик розвитку як стоматологічних, так і системних ускладнень.