Поширеність пародонтопатогенної мікрофлори в пацієнтів із клапанною патологією серцево-судинної системи
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2018-2-24-30Ключові слова:
генералізований пародонтит, клапанна патологія серця, мітральний стеноз, аортальний стеноз, ПЛР у реальному часіАнотація
Резюме. Взаємозв'язок патологічних процесів, що розвиваються в різних органах і системах організму, залишається одні-
єю з найбільш складних і до кінця не вирішених проблем клінічної медицини. Більшість науковців визнають патогенетичний
зв'язок між запальними захворюваннями тканин пародонту й загальносоматичною патологією.
Метою дослідження було вивчення поширеності пародонтопатогенної мікрофлори в пацієнтів з набутими вадами серця за
результатами клініко-мікробіологічних досліджень.
Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів середнього віку з генералізованим пародонти-
том і клапанною патологією серця. Проводили загальноклінічне, стоматологічне, пародонтологічне обстеження стану
порожнини рота всіх пацієнтів. Проводили також мікробіологічне дослідження за допомогою ПЛР-методу видалених клапа-
нів серця й пародонтальних кишень пацієнтів з набутими вадами серця.
Результати дослідження. Результати дослідження продемонстрували, що в усіх обстежених (100 %), які проходили хірур-
гічне лікування, у клапанах серця діагностовано генералізований пародонтит різного ступеня тяжкості.
Загальне бактеріальне обсіменіння (ЗБО), а саме стафілококовою та стрептококовою мікрофлорою, було виявлено в усіх
пацієнтів (100 %) як у пародонтальних кишенях, так і у клапанах серця. Достовірно вищим було обсіменіння пародонтальних
кишень (ЗБО = 5,55 Lg (5,00–5,78)) (p < 0,001) порівняно із клапанами серця (ЗБО = 3,7 Lg (3,3–3,9)). Виявили відсутність
кореляційного взаємозв’язку (r = 0,118; p = 0,533) між ступенем обсіменіння пародонтальних кишень і клапанів серця.
Результати мікробіологічних досліджень продемонстрували високу поширеність обсіменіння клапанів серця пародонтопа-
тогенною мікрофлорою. Висока поширеність серед пародонтопатогенів була в Porphyromonas gingivalis (60 %). Менша
поширеність у T. denticola (40,0 %); T. Forsythia (36,7 %); P. Intermedia (10,0 %) та Aggregatibacter actinomycetemcomitan
(10 %). Найвища поширеність серед пародонтопатогенів у пародонтальних кишенях була в P. Gingivalis (86,7 %).
Висновки. Значна поширеність захворювань пародонту (100 %) у хворих з набутими вадами серця зумовлює високий
рівень мікробного обсіменіння стафілококовою та стрептококовою мікрофлорою пародонтальних кишень і, як наслідок,
транзиторної бактеріємії, обсіменіння клапанів серця. Виявлення пародонтопатогенної мікрофлори в аортальному та міт-
ральному клапанах серця може негативно впливати на перебіг захворювання серця й поглиблювати серцеву недостатність.
Ключові слова: генералізований пародонтит, клапанна патологія серця, мітральний стеноз, аортальний стеноз, ПЛР у
реальному часі.
Завантаження
Посилання
донтології // Сучасна стоматологія. – 2017. – № 1. – c. 18 – 22
2. Мазур І.П., Харченко Н.Л. Мікробіологічний моніторинг транзиторної бакте-
ріємії у стоматологічних хворих // Дентальні технології. – 2010. – № 1 (44). – С. 10–13.
3. Вітовський Р.М., Мазур І.П., Слободяник М.В., Мартищенко І.В. Взає-
мозв’язок серцево-судинної патології та захворювань тканин пародонту // Вісник серце-
во-судинної хірургії. – 2018. – № 1 (випуск 30). – С. 72–78.
4. Микробиология и иммунология для врачей-стоматологов: пер. з англ. под
ред. Р.Дж. Ламонта, М.С. Лантц, Р.А. Берни, Д.Дж. Лебланка; пер. з англ. под ред.
В.К. Леонтьева. – М.: Практическая медицина, 2010. – 504 с.
5. Boudulas H. Etiology of valvular heart disease in the 21-st century // Hellenic J.
Cardiol. – 2002. – Vol. 43. – P. 183–188.
6. Cairo F., Gaeta C., Dorigo W. et al. Periodontal pathogens in atheromatous
plaques. A controlled clinical and laboratory trial // J. Periodontоl. Res. – 2006. – Vol. 39. –
P. 442–446.
7. Ford P.J., Gemmell E., Hamlet S.M. et al. Cross-reactivity of GroEL antibodies with
human heat shock protein 60 and quantification of pathogens in atherosclerosis // Oral Microbiol.
Immunol. – 2005. – Vol. 20. – P. 296–302.
8. Francisco Artur Forte Oliveira, DDS, MSc, Clarissa Pessoa Fernandes Forte,
DDS, MSc. Molecular Analysis of Oral Bacteria in Heart Valve of Patients With Cardiovascular
Disease by Real-Time Polymerase Chain Reaction // Medicine. – 2015. – Vol. 47. –
P. 1–5.
9. Haraszthy V.I., Zambon J.J., Trevisan M. et al. Identification of periodontal
pathogens in atheromatous plaques // J. Periodontol. – 2010. – Vol. 71. – P. 1554–1560.
10. Hajishengallis G., Lamont R.J. Beyond the red complex and into more complexity:
the polymicrobial synergy and dysbiosis (PSD) model of periodontal disease etiology // Oral
Microbiol.
11. Forner L., Larsen T., Kilian M. Incidence of bacteremia after chewing, tooth brushing
and scaling in individuals with periodontal inflammation // J. Clin. Periodontol. – 2006. –
Vol. 33 (6), Jun. – P. 401–7.
12. 2012. – Vol. 27. – P. 409–419.
13. Humphrey L.L., Fu R., Buckley D.I. et al. Periodontal disease and coronary heart
disease incidence: a systematic review and meta-analysis // J. Gen. Intern. Med. – 2012. –
Vol. 23. – P. 2079–2086.
14. Loos B.G. Systemic markers of inflammation in periodontitis // J. Periodontol. –
2005. – Vol. 76. – P. 2106–2115.
15. M. Szulc, W. Kustrzycki, D. Janczak, D. Michalowska, D. Baczynska, and M. Radwan-
Oczko. Presence of Periodontopathic Bacteria DNA in Atheromatous Plaques from Coronary
and Carotid Arteries // BioMed Research International Volume. – 2015. – 6 p.
16. Reyes L., Herrera D., Kozarov E., Roldan S., Progulske-Fox A. Periodontal bacterial
invasion and infection: contribution to atherosclerotic pathology // J. Clin. Periodontol. –
2013. – Vol. 40. – P. 30–50.
17. The Merck Manual. Руководство по медицине. Диагностика и лечение /
Гл. ред. Марк Х. Бирс; пер. с англ. под ред. А.Г. Чучалина. – Литтерра, 2011. – 3695 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
