Значення сучасних методів візуалізації скронево-нижньощелепного суглоба у реалізації тривалої оклюзійної реабілітації

Р. О. Мірза; Г. Ф. Білоклицька

doi:10.33295/1992-576X-2025-2-4

Автор(и)

Р. О. Мірза Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0001-8497-9858
Г. Ф. Білоклицька Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-3039-0500

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-2-4

Ключові слова:

магнітно-резонансна томографія, скронево-нижньощелепний суглоб, комп’ютерна томографія

Анотація

Актуальність. Під час оцінювання змін у контурах кісткової тканини суглобового горбика і суглобової голівки, а також визначенні їх співвідношення комп’ютерна томографія скронево-нижньощелепного суглоба має першочергове значення. У міжнародній класифікації захворювань скронево-нижньощелепного суглоба окремо сформовано класифікацію або види внутрішніх порушень за даними лише магнітно-резонансної томографії скронево-нижньощелепного суглоба. Однак аналіз результатів лікування, який виконується із застосуванням одночасно двох різних методів візуалізації скронево-нижньощелепного суглоба, вирізняється більшою інформативністю і прогностичністю.

Мета: визначити особливості співвідношення кісткових елементів з урахуванням класифікації внутрішніх порушень шляхом аналізу магнітно-резонансних і комп’ютерних томограм скронево-нижньощелепного суглоба, виконаних у лікувальному співвідношенні щелеп.

Матеріал і методи. Проведено 55 магнітно-резонансних і комп’ютерних томограм скронево-нижньощелепного суглоба після застосування гнатологічної капи. На комп’ютерних томограмах вимірювали передню і верхню суглобові щілини в лікувальному співвідношенні щелеп, отримані значення мали вигляд співвідношення розмірів. Здійснено загальне клінічне обстеження на наявність дефлексії нижньої щелепи, а також визначено вид клацання у скронево-нижньощелепному суглобі. Магнітно-резонансні томограми, особливо отримані у положенні відкритого рота, використано для додаткового аналізу ефективності неінвазивного лікування дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба.

Результати. Виявлене на магнітно-резонансних томограмах, виконаних у лікувальному співвідношенні щелеп, зміщення диска без репозиції і обмеженого відкривання рота клінічно не проявлялось клацанням у скронево-нижньощелепному суглобі. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, що супроводжувалась обмеженим відкриванням рота, мала більш виражені ознаки дефлексії (зміщення нижньої щелепи у бік під час відкривання рота) у тих випадках, коли на протилежному боці візуалізувалась повна репозиція диска в положенні відкритого рота.

Висновок. Лікування дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба гнатологічними капами показало, що пацієнти, які до лікування були в категоріях зміщення диска з репозицією, зміщення диска з репозицією і періодичним блокуванням рухів, після лікування можуть переходити в категорію без зміщення диска з репозицією, а пацієнти, у яких перед депрограмуванням жувальних м’язів виявлено зміщення диска без репозиції з обмеженим відкриванням рота, після лікування можуть опинитись у категоріях зміщення диска без репозиції і обмеженого відкривання рота, зміщення диска без репозиції з обмеженим відкриванням рота, без зміщення диска з репозицією.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Р. О. Мірза, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

кандидат медичних наук, докторант кафедри терапевтичної стоматології

Г. Ф. Білоклицька, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

доктор медичних наук, професор кафедри терапевтичної стоматології

Посилання

Akahane, Y., Deguchi, T., Hunt, N.P. (2001). Morphology of the temporomandibular joint in skeletal class iiі symmetrical and asymmetrical cases: A study by cephalometric laminography. J. Orthod., 28(2), 119–128. DOI: https://doi.org/10.1093/ortho/28.2.119.

Endo, M., Terajima, M., Goto, T.K., Tokumori, K., Takahashi, I. (2011). Three-dimensional analysis of the temporomandibular joint and fossa-condyle relationship. Orthodontics (Chic.), 12(3), 210–221. PMID: 22022692.

Kawakami, M., Yamamoto, K., Inoue, M., Kawakami, T., Fujimoto, M., Kirita, T. (2006). Morphological differences in the temporomandibular joints in asymmetrical prognathism patients. Orthod. Craniofac. Res., 9(2), 71–76. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1601-6343.2006.00362.x.

Okur, A., Ozkiris, M., Kapusuz, Z., Karaçavus, S., Saydam, L. (2012). Characteristics of articular fossa and condyle in patients with temporomandibular joint complaint. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci., 16(15), 2131–2135. PMID: 23280030.

Kurita, H., Ohtsuka, A., Kobayashi, H., Kurashina, K. (2001). Resorption of the lateral pole of the mandibular condyle in temporomandibular disc displacement. Dentomaxillofac. Radiol., 30(2), 88–91. DOI: https://doi.org/10.1038/sj/dmfr/4600578.

Kim, T-H., Kim, Y.J., Song, Y-H., Tae, I., Lim, H-K., Jung, S-K. (2022). Assessment of morphologic change of mandibular condyle in temporomandibular joint osteoarthritis patients with stabilization splint therapy: A pilot study. Healthcare (Basel), 10(10), 1939. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare10101939.

Toh, A.Q.J., Chan, J.L.H., Leung, Y.Y. (2021). Mandibular asymmetry as a possible etiopathologic factor in temporomandibular disorder: A prospective cohort of 134 patients. Clin. Oral. Investig., 25(7), 4445–4450. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-020-03756-w.

Musа, M., Awad, R., Izeldin, S., Zhao, Y., Wu, H., Wang, L. et al. (2024). Quantitative and qualitative condylar changes following stabilization splint therapy in patients with temporomandibular joint disorders with and without skeletal lateral mandibular asymmetry: A cone beam computed tomographic study. BMC Oral. Health., 24, 363. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-024-04119-7.

Schiffman, E., Ohrbach, R., Truelove, E., Look, J., Anderson, G., Goulet, J-P. et al. (2014). Diagnostic criteria for temporomandibular disorders (DC/TMD) for clinical and research applications: Recommendations of the International RDC/TMD consortium network and orofacial pain special interest group. J. Oral. Facial. Pain. Headache., 28(1), 6–27. DOI: https://doi.org/10.11607/jop.1151.

Ueki, K., Nakagawa, K., Takatsuka, S. et al. (2000). Temporomandibular joint morphology and disc position in skeletal class III patients. J. Craniomaxillofac. Surg., 28(6), 362–368. DOI: https://doi.org/10.1054/jcms.2000.0181.

Ramachandran, A., Jose, R., Tunkiwala, A., Varma, R.B., Aravind, M.S., Nair, P.K. et al. (2021). Effect of deprogramming splint and occlusal equilibration on condylar position of TMD patients — a CBCT assessment. Cranio, 39(4), 294–302. DOI: https://doi.org/10.1080/08869634.2019.1650216.

Hasegawa, Y., Kakimoto, N., Tomita, S., Honda, K., Tanaka, Y., Yagi, K. et al. (2011). Movement of the mandibular condyle and articular disc on placement of an occlusal splint. Oral. Surg. Oral. Med. Oral. Pathol. Oral. Radiol. Endod., 112(5), 640–647. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tripleo.2011.06.013.

Rammelsberg, P., Jäger, L., Duc, J.M. (2000). Magnetic resonance imaging‑based joint space measurements in temporomandibular joints with disk displacements and in controls. Oral. Surg. Oral. Med. Oral. Pathol. Oral. Radiol. Endod., 90(2), 240–248. DOI: https://doi.org/10.1067/moe.2000.107361.

Crawford, S.D. (1999). Condylar axis position, as determined by the occlusion and measured by the CPI instrument, and signs and symptoms of temporo‑mandibular dysfunction. Angle Orthod., 69(2), 103–115. DOI: https://doi.org/10.1043/0003-3219(1999)069<0103:CAPADB>2.3.CO;2.

Ackerman, J.L., Proffit, W.R., Sarver, D.M. et al. (2007). Pitch, roll, and yaw: describing the spatial orientation of dentofacial traits. Am. J. Orthod. Dentofac. Orthop., 131(3), 305–310. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajodo.2006.05.032.

Shahab, S., Khalili, Z.A., Meybodi, E.E., Banakar, M. (2023). Relation between condyle horizontal angle and intercondylar angle with disc displacement in patients with temporomandibular joint disorders: An MRI evaluation. Radiol. Res. Pract., 3846525. DOI: https://doi.org/10.1155/2023/3846525.

Ahmed, M.M.S., Shi, D., Al‑Somairi, M.A.A., Alhashimi, N., Almashraqi, A.A., Musa, M. et al. (2023). Three dimensional evaluation of the skeletal and temporomandibular joint changes following stabilization splint therapy in patients with temporomandibular joint disorders and mandibular deviation: A retrospective study. BMC Oral. Health., 23(1), 18. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-023-02720-w.

Sritara, S., Matsumoto, Y., Lou, Y., Qi, J., Aida, J., Ono, T. (2023). Association between the temporomandibular joint morphology and chewing pattern. Diagnostics, 13(13), 2177. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics13132177.

Musa, M., Zhang, Q., Awad, R., Wang, W., Ahmed, M.M.S., Zhao, Y. et al. (2023). Quantitative and qualitative condylar changes following stabilization splint therapy in patients with temporomandibular joint disorders. Clin. Oral. Investig., 27(5), 2299–2310. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-023-04963-x.