Сучасний підхід до лікування вроджених однобічних незрощень верхньої губи

О. І. Голубченко

doi:10.33295/1992-576X-2025-4-103

Автор(и)

О. І. Голубченко Національний медичний університет імені Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0001-2104-6222

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-4-103

Ключові слова:

деформація, незрощення, верхня губа, ортогнатична хірургія, рубець

Анотація

Анотація. Народження дітей з незрощеннями верхньої губи на сьогодні є досить поширеним, за останніми даними показник сягає 1 на 1000 усіх народжених дітей. Ця патологія спричиняє значне порушення розвитку черепно-щелепно-лицевої ділянки, тому ще з минулого століття лікарі намагаються оптимізувати процес лікування такої категорії пацієнтів. Проте, незважаючи на значні успіхи у цьому напрямі, у дітей з незрощеннями зберігаються залишкові деформації обличчя. Актуальним завданням дитячих щелепно-лицевих хірургів є розроблення та впровадження ефективних протоколів лікування дітей з незрощеннями верхньої губи.
Мета: проаналізувати літературні джерела щодо сучасних підходів до лікування незрощень верхньої губи.
Матеріал і методи. Інформаційний пошук і аналіз наукових джерел щодо підходів до лікування незрощень верхньої губи здійснювали з використанням наукометричних баз даних PubMed, ResearchGate, Google Scholar, Cochrane.
Результати. Лікування незрощень верхньої губи у дітей починається насамперед з налагодження харчування, тому що з такою патологією вони не можуть повноцінно вживати їжу і, відповідно, порушується їх ріст та розвиток. Саме відсутність належного набору ваги іноді унеможливлює проведення оперативного втручання, оскільки дитина неспроможна перенести загальний наркоз. Після налагодження харчування дитину можна готувати до операції. Основним завданням проведення хірургічного втручання є мінімізація виникнення деформації черепно-щелепно-лицевої ділянки у майбутньому. На сьогодні однією з провідних хірургічних методик лікування незрощень верхньої губи є втручання за технікою Fisher. Лікування пацієнтів з незрощеннями верхньої губи не завершується лише хірургічною частиною, а потребує також проведення повноцінної післяопераційної реабілітації, призначеної передусім для збереження результатів хірургічного втручання та усунення залишкових явищ деформації обличчя. Первинна післяопераційна реабілітація спрямована на зменшення рубцевої деформації тканин. Подальша реабілітація полягає у проведенні ортогнатичної хірургії, якої пацієнти з незрощеннями зазвичай потребують.
Висновки. Лише правильно підібрана концепція, яка включає всі етапи лікування, забезпечує максимально можливу реабілітацію пацієнтів з незрощеннями верхньої губи. Залучення суміжних фахівців необхідне для проведення як до, так і післяопераційного лікування пацієнтів цієї категорії. Завдання дитячого щелепно-лицевого хірурга полягає у створенні умов для правильної підготовки дитини до проведення оперативного втручання, а також забезпеченні максимально можливої повноцінної реабілітації у післяопераційному періоді.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. І. Голубченко, Національний медичний університет імені Богомольця, Київ, Україна

Аспірант кафедри щелепно-лицевої хірургії та сучасних стоматологічних технологій

Посилання

Peck, C.J., Parsaei, Y., Jazayeri, H.E. et al. (2024). A National Assessment of Racial and Ethnic Disparities in Cleft Lip Repair. Plast. Reconstr. Surg., 154(5), 1058–1066. DOI: https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000011203.

Raghavan, U., Vijayadev, V., Rao, D., Ullas, G. (2018). Postoperative Management of Cleft Lip and Palate Surgery. Facial Plast. Surg., 34(6), 605–611. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0038-1676381.

Randall, P. (1959). A triangular flap operation for the primary repair of unilateral clefts of the lip. Plast. Reconstr. Surg. Transplant. Bull., 23(4), 331–347. DOI: https://doi.org/10.1097/00006534-195904000-00003.

Tennison, C.W. (1952). The repair of the unilateral cleft lip by the stencil method. Plast. Reconstr. Surg. (1946), 9(2), 115–120. DOI: https://doi.org/10.1097/00006534-195202000-00005.

Cronin, T.D. (1966). A modification of the Tennison-type lip repair. Cleft Palate J., 3, 376–382. PMID: 5330850.

Millard, D.R., Jr. (1964). Rotation-Advancement Principle in Cleft Lip Closure. Cleft Palate J., 12, 246–252. PMID: 14140821.

Page, M.J., McKenzie, J.E., Bossuyt, P.M. et al. (2021). The PRISMA 2020 statement: an updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ (Clinical Research Ed.), 372, n71. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.n71.

Ravi, B.K., Padmasani, L.N., Hemamalini, A.J., Murthy, J. (2015). Weight Gain Pattern of Infants with Orofacial Cleft on Three Types of Feeding Techniques. Ind. J. Pediatr., 82(7), 581–585. DOI: https://doi.org/10.1007/s12098-014-1668-0.

Ranzer, M., Daniele, E., Purnell, C.A. (2021). Perioperative Management of Cleft Lip Repair: A Meta-Analysis and Clinical Practice Guideline. Cleft Palate Craniofac. J., 58(10), 1217–1225. DOI: https://doi.org/10.1177/1055665620984909.

Bessell, A., Hooper, L., Shaw, W.C. et al. (2011). Feeding interventions for growth and development in infants with cleft lip, cleft palate or cleft lip and palate. Cochrane Database Syst. Rev., 2011(2), CD003315. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD003315.pub3.

Matsuo, K., Hirose, T., Tomono, T. et al. (1984). Nonsurgical correction of congenital auricular deformities in the early neonate: a preliminary report. Plast. Reconstr. Surg., 73(1), 38–51. DOI: https://doi.org/10.1097/00006534-198401000-00009.

Altuğ, A.T. (2017). Presurgical Nasoalveolar Molding of Bilateral Cleft Lip and Palate Infants: An Orthodontist’s Point of View. Turk. J. Orthod., 30(4), 118–125. DOI: https://doi.org/10.5152/TurkJOrthod.2017.17045.

Esenlik, E., Gibson, T., Kassam, S. et al. (2020). NAM Therapy-Evidence-Based Results. Cleft Palate Craniofac. J., 57(4), 529–531. DOI: https://doi.org/10.1177/1055665619899752.

Retnakumari, N., Divya, S., Meenakumari, S., Ajith, P.S. (2014). Nasoalveolar molding treatment in presurgical infant orthopedics in cleft lip and cleft palate patients. Arch. Med. Health Sci., 2, 36. DOI: https://doi.org/10.4103/2321-4848.133804.

Wang, Q., Zhou, L., Zhao, J.Z., Ko, E.W. (2013). An extraoral nasoalveolar molding technique in complete unilateral cleft lip and palate. Plast. Reconstr. Surg. Global open, 1(4), e26. DOI: https://doi.org/10.1097/GOX.0b013e31829e0d4b.

Chen, Y.F., Liao, Y.F. (2015). A modified nasoalveolar molding technique for correction of unilateral cleft nose deformity. J. Craniomaxillofac. Surg., 43(10), 2100–2105. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcms.2015.10.003.

Padovano, W.M., Skolnick, G.B., Naidoo, S.D., Snyder-Warwick, A.K., Patel, K.B. (2022). Long-Term Effects of Nasoalveolar Molding in Patients With Unilateral Cleft Lip and Palate: A Systematic Review and Meta-Analysis. Cleft Palate Craniofac. J., 59(4), 462–474. DOI: https://doi.org/10.1177/10556656211009702.

Likitkulthanaporn, A., Boonpratham, S., Honglertnapakul, Y. et al. (2024). Effects of nasoalveolar molding on nasolabial aesthetics in patients with cleft lip and palate during pre-adolescence: A systematic review and meta-analysis of retrospective studies. Orthodont. Craniofac. Res., 27(3), 350–363. DOI: https://doi.org/10.1111/ocr.12762.

Grayson, B.H., Garfinkle, J.S. (2014). Early cleft management: the case for nasoalveolar molding. Am. J. Orthod. Dentofac. Orthop., 145(2), 134–142. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajodo.2013.11.011.

Murthy, P.S., Deshmukh, S., Bhagyalakshmi, A., Srilatha, K. (2013). Pre surgical nasoalveolar molding: changing paradigms in early cleft lip and palate rehabilitation. J. Int. Oral Health, 5(2), 70–80. PMID: 24155594.

Shetye, P.R., Grayson, B.H. (2017). NasoAlveolar molding treatment protocol in patients with cleft lip and palate. Seminars Orthodont., 23(3), 261–267. DOI: https://doi.org/10.1053/j.sodo.2017.05.002.

Chaudhari, P.K., Rajasekaran, A., Haldar, P. et al. (2024). Treatment outcomes of digital nasoalveolar moulding in infants with cleft lip and palate: A systematic review with meta-analysis. Orthodont. Craniofac. Res., 27(2), 164–182. DOI: https://doi.org/10.1111/ocr.12809.

Alzain, I., Batwa, W., Cash, A., Murshid, Z.A. (2017). Presurgical cleft lip and palate orthopedics: an overview. Clin., Cosm. Investig. Dent., 9, 53–59. DOI: https://doi.org/10.2147/CCIDE.S129598.

Szarejko, K., Kuć, J., Aleksandrowicz, K., Gołębiewska, M. (2016). The essence of kinesiotaping in cranio-mandibular and cranio-facial area. Literature review. Part II. Prosthodontics, 6. 437–444. DOI: https://doi.org/10.5604/.1226739.

Dawjee, S.M., Julyan, J.C., Krynauw, J.C. (2014). Lip tape therapy in patients with a cleft lip — a report on eight cases. SADJ, 69(2), 62–70. PMID: 24974519.

Fisher, D.M. (2005). Unilateral cleft lip repair: an anatomical subunit approximation technique. Plast. Reconstr. Surg., 116(1), 61–71. DOI: https://doi.org/10.1097/01.prs.0000169693.87591.9b.

Zaleckas, L., Linkevičienė, L., Olekas, J., Kutra, N. (2011). The comparison of different surgical techniques used for repair of complete unilateral cleft lip. Medicina (Kaunas, Lithuania), 47(2), 85–90. PMID: 21734440.

Cutting, C.B., Dayan, J.H. (2003). Lip height and lip width after extended Mohler unilateral cleft lip repair. Plast. Reconstr. Surg., 111(1), 17–26. DOI: https://doi.org/10.1097/01.PRS.0000036045.22434.D4.

Adetayo, A.M., James, O., Adeyemo, W.L., Ogunlewe, M.O., Butali, A. (2018). Unilateral cleft lip repair: a comparison of treatment outcome with two surgical techniques using quantitative (anthropometry) assessment. J. Korean Assoc. Oral Maxillofac. Surg., 44(1), 3–11. DOI: https://doi.org/10.5125/jkaoms.2018.44.1.3.

Campbell, A., Restrepo, C., Deshpande, G. et al. (2017). Validation of the Unilateral Cleft Lip Severity Index for Surgeons and Laypersons. Plast. Reconstr. Surg. Global open, 5(9), e1479. DOI: https://doi.org/10.1097/GOX.0000000000001479.

Campbell, A., Restrepo, C., Deshpande, G. et al. (2017). Validation of a Unilateral Cleft Lip Surgical Outcomes Evaluation Scale for Surgeons and Laypersons. Plast. Reconstr. Surg. Global open, 5(9), e1472. DOI: https://doi.org/10.1097/GOX.0000000000001472.

Deshmukh, M., Vaidya, S., Deshpande, G., Galinde, J., Natarajan, S. (2019). Comparative Evaluation of Esthetic Outcomes in Unilateral Cleft Lip Repair Between the Mohler and Fisher Repair Techniques: A Prospective, Randomized, Observer-Blind Study. J. Oral Maxillofac. Surg., 77(1), 182.e1–182.e8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.08.029.

Bartkowska, P., Komisarek, O. (2020). Scar management in patients after cleft lip repair-Systematic review Cleft lip scar management. J. Cosmet. Dermatol., 19(8), 1866–1876. DOI: https://doi.org/10.1111/jocd.13511.

Chang, C.S., Wallace, C.G., Hsiao, Y.C. et al. (2018). Clinical evaluation of silicone gel in the treatment of cleft lip scars. Sci. Rep., 8(1), 7422. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-018-25697-x.

Ostrowski, H., Roszak, J., Komisarek, O. (2019). Botulinum toxin type A as an alternative way to treat trigeminal neuralgia: a systematic review. Neurol. Neurochir. Pol., 53(5), 327–334. DOI: https://doi.org/10.5603/PJNNS.a2019.0030.

Chang, C.S., Wallace, C.G., Hsiao, Y.C., Chang, C.J., Chen, P.K. (2014). Botulinum toxin to improve results in cleft lip repair: a double-blinded, randomized, vehicle-controlled clinical trial. PloS one, 9(12), e115690. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0115690.

Peng, L., Tang, S., Li, Q. (2018). Intense pulsed light and laser treatment regimen improves scar evolution after cleft lip repair surgery. J. Cosmet. Dermatol., 17(5), 752–755. DOI: https://doi.org/10.1111/jocd.12684.

Hattori, Y., Pai, B.C., Saito, T. et al. (2023). Long-term treatment outcome of patients with complete bilateral cleft lip and palate: a retrospective cohort study. Int. J. Surg. (London, England), 109(6), 1656–1667. DOI: https://doi.org/10.1097/JS9.0000000000000406.