Сучасні компетенції генетичних систем біологічних речовин у хворих на каріозну хворобу
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-6-13Ключові слова:
карієс, фактори ризику, генофенотип, генетичні маркери, кров, слинаАнотація
Актуальність. Карієс зубів залишається одним із розповсюджених захворювань людей та поступається лише серцево-судинним захворюванням. Це зумовлено відсутністю чіткого уявлення про етіопатогенетичні причино-наслідкові зв’язки.
Мета: визначити місце компетентності генетичних маркерів біологічних субстанцій крові та слини в етіопатогенезі каріозної хвороби.
Матеріал і методи. Вивчення групоспецифічних факторів крові, як можливих генетичних маркерів карієсу зубів, вивчена у 916 людей. Визначення генетичних маркерів крові та слини проводилось в реакції гемаглютинації.
Результати дослідження. Було встановлено, що ризик виникнення карієсу зубів достатньо високий при Вα(ІІІ) носійстві. Встановлено, що присутність антигену В у слині можливо вважати фактором ризику. Нами був встановлений корелятивний зв’язок карієсу зубів та присутністю у слині антигенів системи Lewis. У цілому до «критичних» віднесені такі генофенотипи: Le(a−b+)Р1+, Le(a−b−)Р1+, Le(a−b+)М, Rh+(D)М, МР1+, МР1−, Rh+Р1+, Rh−Р1+. До протективних комбінацій еритроцитарних антигенів ми віднесли фенотипи Le(a+b−), Le(a−b+)Р1−, Le(a−b−)Р1−, Le(a+b−)Rh+, Le(a+b−)МN, Le(a−b−)N, Rh+МN, Р1−МN, Rh+Р1−, Le(a−b+)N, Р1−N, які у хворих карієсом зубів зустрічалися у 2–4 рази рідше.
Висновки. Доведені генофенотипи та їх асоціації у розвитку каріозної хвороби. Були встановлені критичні фенотипи систем — Р1+, М, Rh−, Le(a−b+) у хворих із карієсом; протективні — Р−1, N, NМ, Rh(D), Le(a+b−), які частіше зустрічалися у здорових людей. Вперше доведені існуючі рівноважні фенотипи Le(a−b−), які зустрічаються однаково часто, як у хворих, так і у здорових людей. Отримані дані дають змогу науково сформувати групи ризику для отримання особливого лікувального та профілактичного підходу до різних категорій людей. Запропоновано субстантивний погляд на роль та місце імуногенетичних досліджень у стоматології.
Завантаження
Посилання
Alotaibi, R. N., Howe, B. J., Chemus, J. M., Mukhopadhyay, N., Sanchez, C., Deleyiannis, F. W. B., et al. (2021). Genome-Wide Association study (GWAS) of dental caries in diverse populations. BMC Oral Health, 21(1): 1–11. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-021-01670-5
Bowden, Y. H., & Hardie, T. M. (1986). The microflora associated with development carious lesions. Microbal aspects of dental caries. Washington. V.1. P. 223–241.
Udina, I. G., & Gulenko, O. V. (2018). Molecular-Genetic Mechanisms of Caries Development. J Genet, 54(04), 415–422. DOI: https://doi.org/10.1134/S1022795418040154
Alexandre R. Vieira, Adriana Modesto, & Mary L. Marazita. (2014). Caries Review of Human Genetics Research. Caries Res, 48 (5): 491–506. DOI: https://doi.org/10.1159/000358333
Wang, X. , Shaffer, J. R. , Weyant, R. J. , et al. (2010). Genes and Their Effects on Dental Caries May Differ between Primary and Permanent Dentitions. Caries Res, 44 (3): 277–284. DOI: https://doi.org/10.1159/000314676
Tayla Cavallari, Letícia Yumi Arima, Adriano Ferrasa, et al. (2019). Dental caries: Genetic and protein interactions. Archives of Oral Biology, 108: 104522. DOI: https://doi.org/10.1016/j.archoralbio.2019.104522
Opal, S., Garg, S., Jain, J., & Walia, I. (2015). Genetic factors affecting dental caries risk. Australian Dental J. Association, 60(01): 2–11. DOI: https://doi.org/10.1111/adj.12262
Dranik, G. N., & Dizik, G. M. (1990). Genetic systems of human blood and diseases. Kyiv: Health, p. 86–92. URL: https://biomed.knu.ua/images/stories/Kafedry/Genetika/Biblioteka/Imunogenetika_manual.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 ТОВ «Видавничий будинок “Експерт”»

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.