Сучасні компетенції генетичних систем біологічних речовин у хворих на каріозну хворобу

Автор(и)

  • Ю. Г. Коленко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1659-3333
  • Н. А. Зелінська Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9176-692X
  • Г. В. Відерська Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0005-7659-3644

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-6-13

Ключові слова:

карієс, фактори ризику, генофенотип, генетичні маркери, кров, слина

Анотація

Актуальність. Карієс зубів залишається одним із розповсюджених захворювань людей та поступається лише серцево-судинним захворюванням. Це зумовлено відсутністю чіткого уявлення про етіопатогенетичні причино-наслідкові зв’язки.
Мета: визначити місце компетентності генетичних маркерів біологічних субстанцій крові та слини в етіопатогенезі каріозної хвороби.
Матеріал і методи. Вивчення групоспецифічних факторів крові, як можливих генетичних маркерів карієсу зубів, вивчена у 916 людей. Визначення генетичних маркерів крові та слини проводилось в реакції гемаглю­тинації.
Результати дослідження. Було встановлено, що ризик виникнення карієсу зубів достатньо високий при Вα(ІІІ) носійстві. Встановлено, що присутність антигену В у слині можливо вважати фактором ризику. Нами був встановлений корелятивний зв’язок карієсу зубів та присутністю у слині антигенів системи Lewis. У цілому до «критичних» віднесені такі генофенотипи: Le(a−b+)Р1+, Le(a−b−)Р1+, Le(a−b+)М, Rh+(D)М, МР1+, МР1, Rh+Р1+, RhР1+. До протективних комбінацій еритроцитарних антигенів ми віднесли фенотипи Le(a+b−), Le(a−b+)Р1, Le(a−b−)Р1, Le(a+b−)Rh+, Le(a+b−)МN, Le(a−b−)N, Rh+МN, Р1МN, Rh+Р1, Le(a−b+)N, Р1N, які у хворих карієсом зубів зустрічалися у 2–4 рази рідше.

Висновки. Доведені генофенотипи та їх асоціації у розвитку каріозної хвороби. Були встановлені критичні фенотипи систем — Р1+, М, Rh, Le(a−b+) у хворих із карієсом; протективні — Р1, N, NМ, Rh(D), Le(a+b−), які частіше зустрічалися у здорових людей. Вперше доведені існуючі рівноважні фенотипи Le(a−b−), які зустрічаються однаково часто, як у хворих, так і у здорових людей. Отримані дані дають змогу науково сформувати групи ризику для отримання особливого лікувального та профілактичного підходу до різних категорій людей. Запропоновано субстантивний погляд на роль та місце імуногенетичних досліджень у стоматології.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Ю. Г. Коленко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

Доктор  медичних  наук,  професор,  завідувачка  кафедри  терапевтичної  стоматології

Н. А. Зелінська, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

Кандидат медичних наук, доцент кафедри терапевтичної стоматології

Посилання

Alotaibi, R. N., Howe, B. J., Chemus, J. M., Mukhopadhyay, N., Sanchez, C., Deleyiannis, F. W. B., et al. (2021). Genome-Wide Association study (GWAS) of dental caries in diverse populations. BMC Oral Health, 21(1): 1–11. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-021-01670-5

Bowden, Y. H., & Hardie, T. M. (1986). The microflora associated with development carious lesions. Microbal aspects of dental caries. Washington. V.1. P. 223–241.

Udina, I. G., & Gulenko, O. V. (2018). Molecular-Genetic Mechanisms of Caries Development. J Genet, 54(04), 415–422. DOI: https://doi.org/10.1134/S1022795418040154

Alexandre R. Vieira, Adriana Modesto, & Mary L. Marazita. (2014). Caries Review of Human Genetics Research. Caries Res, 48 (5): 491–506. DOI: https://doi.org/10.1159/000358333

Wang, X. , Shaffer, J. R. , Weyant, R. J. , et al. (2010). Genes and Their Effects on Dental Caries May Differ between Primary and Permanent Dentitions. Caries Res, 44 (3): 277–284. DOI: https://doi.org/10.1159/000314676

Tayla Cavallari, Letícia Yumi Arima, Adriano Ferrasa, et al. (2019). Dental caries: Genetic and protein interactions. Archives of Oral Biology, 108: 104522. DOI: https://doi.org/10.1016/j.archoralbio.2019.104522

Opal, S., Garg, S., Jain, J., & Walia, I. (2015). Genetic factors affecting dental caries risk. Australian Dental J. Association, 60(01): 2–11. DOI: https://doi.org/10.1111/adj.12262

Dranik, G. N., & Dizik, G. M. (1990). Genetic systems of human blood and diseases. Kyiv: Health, p. 86–92. URL: https://biomed.knu.ua/images/stories/Kafedry/Genetika/Biblioteka/Imunogenetika_manual.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

30.01.2026

Як цитувати

Коленко, Ю. Г., Зелінська, Н. А., & Відерська, Г. В. (2026). Сучасні компетенції генетичних систем біологічних речовин у хворих на каріозну хворобу. Cучасна стоматологія, (6), 13–17. https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-6-13

Номер

Розділ

ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>