Н
езважаючи на стрімкий розвиток сучасної
пародонтології, надзвичайно актуальною й
невирішеною залишається проблема підви-
щення ефективності комплексного лікування хворих на
генералізований пародонтит [3, 14].
Стан повноцінного кисневого забезпечення тканин
пародонту відіграє одну з головних ролей в особливо-
стях початку й подальшого розвитку генералізованого
пародонтиту, характеру та динаміки його перебігу, а
також є важливою передумовою успішного лікування. І
саме можливість якісної фізіологічної реалізації захис-
них механізмів усіх його клітинних елементів визнача-
ється переважно кисень-залежними біохімічними проце-
сами. Важливе місце посідають як повноцінна структура,
так і характер метаболічно-енергетичного обміну тканин
пародонту. Першим захисним бар’єром на шляху реалі-
зації дії патогенних факторів є епітеліальні клітини
зубоясенної борозни та ясен. Численні пародонтопато-
генні чинники ендо- та екзогенного характеру місцевого
та загального значення призводять до функціональних, а
в подальшому і структурних змін у клітинах тканин
пародонту. Основними причинами таких змін є пору-
шення мікроциркуляції крові, розвиток запальних про-
цесів з вивільненням багатьох біологічно активних речо-
вин і медіаторів у ділянці ураження, пригнічення енерге-
тичних та обмінних процесів, порушення механізмів клі-
тинного дихання. Результатом є розвиток тканинної
гіпоксії, при якій, з одного боку, клітинам не вистачає
достатнього запасу кисню для їх функціонування та
життєздатності, з іншого – це потужний стимул для роз-
витку ангіогенезу на етапах компенсаторно-пристосу-
вальних реакцій організму [2, 5, 13]. Проблеми розвитку
тканинної гіпоксії при запальних і дистрофічно-запаль-
них процесах у тканинах пародонту висвітлені в числен-
них наукових дослідженнях [6, 7, 11]. Отже, тканинна
гіпоксія є не тільки одним із провідних етіологічних
факторів, а й одним з основних факторів патогенезу
генералізованного пародонтиту.
Таким чином, постає потреба в обґрунтуванні засто-
сування нової фармакологічної композиції для ком-
плексного лікування генералізованого пародонтиту, яка
б не тільки мала антимікробні властивості, а й ліквідува-
ла явища гіпоксії та нормалізувала метаболічно-енерге-
тичні функції тканин пародонту [1]. А значить, актуаль-
ним є питання визначення ефективності розробленої
фармакологічної композиції на життєздатність епітелі-
альних клітин в умовах гіпоксії в експерименті [8, 9, 12].
Мета
роботи – обґрунтувати вибір фармакологічної
композиції місцевої дії для комплексного лікування хво-
рих на генералізований пародонтит в умовах експери-
ментальної гіпоксії.
Матеріали та методи дослідження
Для проведення дослідження була використана
розроблена нами фармакологічна композиція місцевої
дії, у склад якої входять такі препарати: Метронідазол,
Хлоргексидин і Цитофлавін
®
у відповідних співвідно-
шеннях [1].
Дію розробленої фармакологічної композиції із
трьох препаратів як окремо, так і в їх поєднанні оціню-
вали на культурі клітин епітеліального походження
HeLa з використанням МТТ-тесту згідно з методом [10]
у власній модифікації. Принцип методу полягає в тому,
що відбувається реакція відновлення клітинами в куль-
турі тетразолієвого барвника МТТ (3,4,5-диметилтіа-
зол-2,5-дифенілтетразоліум броміду) з МТТ-формаза-
ном, інтенсивність якого відображає ступінь життєздат-
ності клітин у результаті відновлення барвника міто-
хондріальними, а також частково цитоплазматичними
дегідрогеназами.
32
ПАРОДОНТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Обґрунтування використання
нового засобу місцевої дії
в комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту
(експериментальне дослідження, частина 2)
Мета:
обґрунтувати вибір фармакологічної композиції місцевої дії для комплексного лікування хворих на генералізований
пародонтит в умовах експериментальної гіпоксії.
Методи.
Для проведення експериментального дослідження була використана фармакологічна композиція. У клітинах інду-
кували гіпоксію хлоридом кобальту в кінцевій концентрації 250 мкмоль/л та культивували протягом 12 та 24 год. Антигіпок-
сичну дію фармакологічної композиції оцінювали на культурі клітин HeLa з використанням МТТ-тесту.
Результати.
На клітинній лінії HeLa хлорид кобальту викликав стан гіпоксії за тривалості дії 12 і 24 год. та при концентрації
понад 250 мкмоль/л. У цих умовах розроблена фармакологічна композиція демонструє збільшення кількості живих клітин в
обидва строки часу експозиції аплікації. При 24-годинних умовах гіпоксії та часі експозиції аплікації 5 хв. кількість живих клі-
тин збільшилась на 12 %, а при 10 хв. – на 25 %. Дані свідчать про значну антигіпоксичну ефективність фармакологічної ком-
позиції за умов гіпоксії.
Висновок.
Обґрунтовано вибір фармакологічної композиції місцевої дії для комплексного лікування хворих на генералізо-
ваний пародонтит, яка має антигіпоксичну властивість в умовах гіпоксії в експерименті.
Ключові слова:
генералізований пародонтит, життєздатність епітеліальних клітин, гіпоксія, препарати, фармакологічна
композиція, експеримент.
УДК 616.311.2+616.314.16+616.716.85]-031.81-085.242:57.084
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
А.В. Борисенко, Т.М. Кучмеровська, І.А. Воловик
