Без эффекта
– уменьшение или увеличение разме-
ров проявлений на менее чем 25 % от исходных размеров
площади поражения.
Прогрессирование
– увеличение размеров негатив-
ных проявлений на более чем 25 % от их минимальных
размеров, а также возврат воспаления (его прогрессиро-
вание) после констатации ремиссии в течение первых 4-х
месяцев после окончания применения программы орто-
педического лечения пациента.
Результаты и их обсуждение
Определение критериев
Критерии эффективности лечения больных генера-
лизованным пародонтитом в стадии ремиссии подразде-
ляются на критерии, определяющие непосредственную
эффективность лечения, и критерии, определяющие
отдаленные результаты лечения. Критерии, определяю-
щие непосредственную эффективность лечения пациен-
та, характеризуют эффект лечения непосредственно
после окончания применения лечебной ортопедической
программы. Отдаленные результаты лечения характери-
зуют длительность сохранения эффекта. При оценке
отдаленной эффективности лечения, как правило, оцени-
вают: сразу, 6, 12 и 18-месячную и т. д. «стабильность».
Корректной считается оценка стабильности в течение
срока, максимально приближенного к медиане просле-
женности. Например, 6 и 12-месячная «стабильность»
оценивается в том случае, если медиана достигла 6 и
12-ти месяцев соответственно. Если же в группе боль-
ных медиана прослеженности достигает 6-ти месяцев,
но часть больных (5–10 %) прослежена до 24-х месяцев,
то, оценивая показатели 24-месячной «стабильности»,
можно говорить лишь о предполагаемой, расчетной (акту-
риальной) «стабильности» на 24-месячный (2-летний)
срок наблюдения.
Непосредственная эффективность лечения оценива-
ется в динамике изменения размеров площади пораже-
ния. Полная ремиссия (ортопедическая) констатируется
после окончания лечения и только в том случае, если она
сохраняется не менее 4-х месяцев после окончания при-
менения программы ортопедического лечения пациента.
Проводится по критериям: частичная ремиссия, стабили-
зация, без эффекта и прогрессирование.
Выводы
Современные критерии оценки эффективности
ортопедической терапии должны учитывать не только
непосредственный эффект после лечения, но и частоту
возникающих осложнений в процессе наблюдения.
Использование стандартизированных критериев оценки
эффективности лечения позволит наиболее адекватно и
точно сопоставлять и обрабатывать результаты исследо-
вания различных ортопедических конструкций и выби-
рать наиболее оптимальные и эффективные решения.
27
ПАРОДОНТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Ефективність ортопедичного лікування хворих на генералізований пародонтит у стадії ремісії
та сучасні критерії їх оцінки
П.В. Іщенко
Актуальність дослідження.
В актуальності й меті поставлено завдання виділити, а також чітко дати формулювання про те, як краще провести порів-
няльний аналіз раніше отриманих аналогічних показників порівняння у групах дослідження при застосуванні шин заявлених конструкцій підтвердженими
патентами України й використанні традиційних, уже відомих шин і кількісного та якісного показника в осіб, які мали в анамнезі генералізований паро-
донтит і знаходяться у стадії ремісії на момент дослідження.
Мета дослідження.
Критерії ефективності лікування діляться на критерії, які визначають безпосередню ефективність ортопедичного лікування і харак-
теризують ефект відразу ж після застосування лікувальних заходів, а також критерії, які визначають віддалені результати лікування. Вони характеризу-
ють, на скільки довго зберігається протизапальний, лікувальний ефект від застосованої ортопедичної конструкції. Повна ремісія в ортопедичного паці-
єнта констатується після закінчення лікування лише тоді, коли вона зберігається чотири місяці й більше після завершення лікувальних заходів. Це під-
тверджується за допомогою рентгенологічного дослідження.
Матеріали та методи.
При визначенні критеріїв безпосередньої ефективності лікування пацієнтів у стадії ремісії керувались такими чинниками. При
поновленні ознак прогресування запалення раніше чотирьох місяців з констатацією деструкції кістки ремісія не фіксується. Результат оцінюється як про-
гресування й позначається за такою градацією: часткова ремісія, стабілізація, без ефекту і власне прогресування.
Результати та їх обговорення.
Визначення критеріїв ефективності поділяються на критерії, що визначають безпосередню ефективність лікування, і
критерії, що визначають віддалені результати лікування.
Критерії, що визначають безпосередню ефективність лікування, характеризують ефект відразу після закінчення застосування ортопедичної програми.
Віддалені результати характеризують тривалість збереження лікувального ефекту. Оцінюють: відразу, 6, 12 і 18-місячну й т. д. «стабільність». Коректною
вважається оцінка стабільності на строк, максимально наближений до медіани просліженості. Якщо ж медіана просліженості досягає менше строку про-
сліженості частини хворих, то можна казати тільки про передбачувану актуріальну стабільность на більший строк.
Безпосередня ефективність лікування оцінюється в динаміці змін розмірів площі ураження. Повна ортопедична ремісія констатується після закінчення
лікування тільки тоді, якщо вона зберігається чотири місяці й більше після повного застосування ортопедичної конструкції. Це проводиться за такими
критеріями: часткова ремісія, стабілізація, без ефекту і власне прогресування.
Висновки.
Сучасні критерії оцінки ефективності ортопедичного терапії повинні враховувати не тільки безпосередній ефект після лікування, а й часто-
ту виникаючих ускладнень у віддаленому часі. Використання стандартизованих критеріїв оцінки ефективності лікування дозволить найбільш адекватно
й точно співставляти результати застосовуваних різних ортопедичних конструкцій і вибирати найбільш оптимальні та ефективні шляхи вирішення цього
питання.
Ключові слова:
стадія ремісії, критерії, ортопедичне лікування, генералізований пародонтит.
1. Васильев А.Ю. Лучевая диагностика в стоматологии. Учебное пособие /
А.Ю. Васильев, Ю.И. Воробьев, Н.С. Серова. – М.: «ГЕОТАРМедиа», 2008. – 176 с.
2. Демина Е.А. Современные критерии оценки эффективности терапии больных
со злокачественными лимфомами. «Вместе против рака. Врачам всех специальностей»
/ Е.А. Демина, Н.Н. Блохина. – Москва. – 2006. – № 2. – 124 с.
3. Копейкин В.Н. Руководство по ортопедической стоматологии / В.Н. Копей-
кин. – М.: «Триада-Х», 1998. – 496 с.
4. Трезубов В.Н. Энциклопедия ортопедической стоматологии. Учебное посо-
бие / В.Н. Трезубов, О.М. Мишнев, О.Н. Сапронова. – С.-Петербург: «Фолиант»,
2007. – 664 с.
ЛИТЕРАТУРА
