молекулами фотосенсибілізуючої речовини полягає у вибір-
ковому її споживанні тільки «шкідливими» для організму
клітинами, що дає можливість зберегти нормально функціо-
нуючі та знищити атипові, які є перешкодою для діяльності
всього організму. Тип таких «шкідливих» клітин визначаєть-
ся гіперактивністю їх метаболічної діяльності, що перевищує
нормативний рівень клітинного функціонування [11, 12].
У літературі ми не зустріли чіткої, обґрунтованої стра-
тегії застосування ФДТ у разі лікування глибокого карієсу
гострого перебігу. Уважаємо, що саме такий стан потребує
прицільного дослідження, оскільки реактивне запалення в
пульпі при глибокому карієсі за відсутності компенсатор-
ної реакції пульпи при гострому перебігу каріозного проце-
су в зоні навколо пульпарного дентину може бути суттєвим
фактором, що визначає подальший результат каріозної хво-
роби з розвитком низки ускладнень.
У зв’язку з цим
метою
даного етапу дослідження бу-
ло обґрунтування застосування ФДТ при лікуванні глибо-
кого карієсу гострого та хронічного перебігу в осіб із висо-
ким ступенем його генетичної детермінованості.
Були поставлені такі
завдання:
1.
Дослідити найближчі та віддалені результати застосу-
вання ФДТ для антисептичної обробки каріозної
порожнини в пацієнтів із глибоким карієсом гострого
перебігу, які мають високий ризик детермінованості.
2.
Оцінити найближчі й віддалені результати включення
ФДТ для антисептичної обробки каріозної порожни-
ни в лікування глибокого карієсу хронічного перебігу
в пацієнтів, які мають високий ступінь його генетич-
ної детермінованості.
Матеріали та методи
Були використані клінічні, рентгенологічні, одонтомет-
ричні, імуногенетичні (для визначення групи системи
АВО(Н) Rh) методи, які використовували для відбору паці-
єнтів до участі в дослідженні та оцінки якості лікування.
Під нашим спостереженням знаходилися 162 пацієн-
ти у віці 18–25 років, які звернулись у Стоматологічний
медичний центр НМУ імені О.О. Богомольця із приводу
карієсу. У І клінічну групу увійшли 82 (50,62 %) пацієнти
з діагнозом гострий глибокий карієс (К 02.1, МКХ-10), ІІ
клінічну групу склали 42 (25,93 %) пацієнти із хронічним
перебігом захворювання. Пацієнтам І та ІІ клінічних груп
в якості антисептичної обробки каріозної порожнини
використовували фотодинамічну терапію (ФДТ).
Контролем слугували дві групи пацієнтів, по 19 осіб
кожна, з карієсом гострого та хронічного перебігу, де ФДТ
не проводили (ІІІ та IV групи відповідно).
Для участі в дослідженні були відібрані, за інформова-
ною згодою, пацієнти з каріозними порожнинами в 16, 17,
25, 27, 36, 37, 46 зубах І класу за Блеком і відносились до
групи осіб з високим ступенем генетичної детерміновано-
сті (за А(ІІ), В(ІІІ), Rh
–
). Усі пацієнти мали задовільний
гігієнічний стан порожнини рота (OHI-S < 0,5).
Для уніфікації лікування в усіх групах було застосова-
но ідентичні лікувальні, прокладочні та відновлювальні
матеріали. Гострий глибокий карієс лікували за два відві-
дування, хронічний - за одне. У всіх групах застосовували
прокладочну техніку.
В якості постійного пломбувального матеріалу вико-
ристовували наногібридний композитний матеріал світло-
вого затвердіння, лікувальна прокладка була представлена
кальційвмісним матеріалом на казеїновій основі, прокла-
дочна техніка включала традиційну ізолюючу прокладку.
У всіх групах було використано традиційний шлях
препарування каріозної порожнини без застосування аль-
тернативних технологій.
В якості фотосенситайзера при ФДТ було застосовано
0,1 %-й водний розчин толуїдинового синього, який вносив-
ся у відпрепаровану каріозну порожнину та опромінювався
низькоенергетичним лазерним випромінюванням сучасно-
го стоматологічного діодного лазера «Elexxion Claros Pico»
(Німеччина) з довжиною хвилі 635 нм, вихідною потужні-
стю 100 мВ, дозою енергії 1,8 Дж.
Результати та їх обговорення
У результаті проведеного дослідження в І групі (го-
стрий глибокий карієс із застосуванням ФДТ) у 70 пацієн-
тів (85,37 %) відзначені задовільні результати лікування в
найближчі та віддалені строки (збереження пломби, відсут-
ність ускладнень у пульпі, збережена повна функціональна
здатність зуба). У той же час у ІІІ групі (контрольна – го-
стрий глибокий карієс, без застосування ФДТ) кількість
задовільних результатів була достовірно нижче у віддалені
строки і становила 68,42 %. Негативний результат лікуван-
ня проявився випадінням пломби у 4-х осіб (21,05 %) і роз-
витком хронічного фіброзного пульпіту у 2-х осіб (10,53 %).
Установлено, що у ІІ групі (хронічний глибокий карієс
із включенням ФДТ) і ІV групі (хронічний глибокий карі-
єс без включення ФДТ) найближчі та віддалені результати
лікування, були задовільними в досить великої кількості
пацієнтів – 36 пацієнтів, що склало 85,71 % досліджуваних
цієї групи, та 17 осіб контрольної групи (відповідно
89,47 %) і не залежали від включення ФДТ у схему ліку-
вання. Отже, застосування ФДТ не змінювало кількість
позитивних результатів. Зауважимо, що в одного пацієнта
другої групи виникло ускладнення у вигляді розвитку вто-
ринного карієсу, у 2-х відзначено розвиток хронічного фіб-
розного пульпіту. У ІV групі у 2-х пацієнтів спостерігалось
випадіння пломби з подальшим розвитком хронічного фіб-
розного пульпіту. Припускаємо, що виникнення невеликої
кількості випадків з несприятливим результатом могло
бути обумовлено, з одного боку, карієс-детермінованістю, з
іншого – можливою зміною загального стану здоров’я, і, як
результат, негативного результату лікування.
Таким чином, установлено, що включення ФДТ або
відмова від нього в алгоритмі лікування хронічного глибо-
кого карієсу не впливали на найближчі або віддалені
результати лікування.
Висновки
Аналіз найближчих і віддалених результатів лікуван-
ня каріозної хвороби в осіб з її генетичною детермінацією
за груповими маркерами крові А (ІІ), В (ІІІ), Rh
–
засвідчив
необхідність та доцільність введення ФДТ у схему ліку-
вання патологічного процесу за умов гострого перебігу.
Ефективність комбінованої терапії з ФДТ підтверджена у
85,38 % випадків, що дає підстави для ствердження про
можливість позитивного прогнозу лікування.
Доведено, що у хворих із хронічним перебігом карієсу
з ураженням навколопульпарного дентину немає доціль-
ності використовувати ФДТ з метою антисептичної
обробки каріозної порожнини.
Уважаємо, що доза лазерного випромінювання в
1,8 Дж, що обґрунтована даними попередніх дослідників
[11, 12], дає можливість отримати задовільні результати та
прогнозувати віддалений результат каріозної хвороби, є
адекватним стратегічним і тактичним підходом в осіб, які
відносяться докарієс-детермінованих груп за генетичними
маркерами крові А (ІІ), В (ІІІ), Rh
–
.
Отримані дані дозволяють визначити роль і місце
ФДТ в якості антисептичної обробки твердих тканин зуба
в процесі оперативно-відновного лікування карієсу та
сприятимуть підвищенню ефективності персоніфікованої
вторинної профілактики каріозної хвороби з урахуванням
її генетичної детермінації.
Перспективи дослідження
полягають у розробці
диференційованого підходу до вибору оптимальних пара-
метрів ФДТ в лікуванні та профілактиці карієсу, зокрема в
осіб з його генетичною детермінацією.
20
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
