19
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
А
ктуальність поширеності, ефективності профілак-
тики каріозної хвороби та її ускладнень продов-
жують посідати провідне місце серед проблем сто-
матологічного здоров’я населення країн Східної Європи, у
тому числі України. За даними ВООЗ, ураженість карієсом
зубів населення більшості країн світу коливається в межах
від 80 до 98 % і прогресує до 100 % у країнах з низьким рів-
нем життя [1]. На первинну профілактику та лікування
каріозної хвороби на індивідуальному та комунальному рів-
нях витрачаються значні матеріальні ресурси систем охоро-
ни здоров’я більшості європейських країн [2, 3]. У цьому
зв’язку в таких країнах боротьба з каріозною хворобою здій-
снюється переважно шляхом вторинної профілактики.
Іншими словами, основна тактика лікарів-стоматологів
включає застосування нових інноваційних технологій для
препарування та антисептичної обробки каріозних порож-
нин (Batecave, Slot, лазерний метод, вектор-система й повіт-
ряно-абразивна обробка, використання системи ICON, Heal-
ozone та ін.) і впровадження у практику пломбувальних
матеріалів різних рівнів технологічності [3, 4].
Серед чинників високої поширеності та стійкості до
заходів із вторинної профілактики каріозної хвороби мік-
робна агресія дентальних вогнищ посідає значуще місце.
Вона є основним фактором розвитку гіперчутливості упо-
вільненого типу до мікробних антигенів, що цілком віро-
гідно потенціюють аутоімунний механізм багатьох тяжких
як стоматологічних, так і загальносоматичних захворю-
вань, серед яких насамперед системні ураження сполучної
тканини з автоімунним чинником патогенезу – ревматоїд-
ний артрит (М 05.9, МКХ-10), ревматизм (М 79.0, МКХ-
10), гломерулонефріт, системні дерматостоматити – чер-
воний плескатий лишай (L 43.9, МКХ-10), багатоформна
ексудативна еритема (К 12.0, МКХ-10) тощо[1].
З іншого боку, розробка та впровадження сучасних
високотехнологічних пломбувальних матеріалів, що вико-
ристовуються при лікуванні карієсу, викликають низку
дискутабельних і суперечливих питань про необхідність і
доцільність медикаментозної обробки каріозних порож-
нин. Ряд дослідників не бачать сенсу в антисептичній
обробці каріозних порожнин при глибині ураження в
межах емалево-дентинної границі та плащового дентину
[5]. Інші ж категорично кажуть про облігатність застосу-
вання медикаментозної обробки незалежно від глибини
каріозної порожнини [6]. Немає однозначної відповіді про
доцільність антисептичної обробки в залежності від харак-
теру перебігу каріозного процесу, водночас не досліджено
цей аспект у людей з різним ступенем генетичної детермі-
нації до каріозної хвороби.
Антисептичні речовини, які досі традиційно викори-
стовуються для обробки відпрепарованої каріозної порож-
нини перед пломбуванням, нерідко є небезпечними для
пульпи зуба, часто порушують процес полімеризації про-
кладочних і відновлювальних матеріалів, мають лише бак-
теріостатичну дію і не створюють стерильності каріозної
порожнини, несумісні з лікувальними прокладками [7].
Вагомі протиріччя виникали в разі використання антисеп-
тичних речовин в каріозних порожнинах, розташованих в
межах навколопульпарного дентину при гострому перебігу
патологічного процесу, а також саме у групах осіб, детермі-
нованих до карієсу за груповими антигенами крові системи
А(ІІ), В(ІІІ), Rh
–
[8].
Останнім часом з’явились роботи про доцільність
включення фотодинамічної терапії (ФДТ) як нового стра-
тегічного напряму етапу вторинної профілактики каріоз-
ної хвороби. Застосування ФДТ можна обумовити не тіль-
ки її впливом на переважну більшість патогенних бактерій
мікробного пейзажу каріозних порожнин, а й активізацією
мікроциркуляції в пульпі в результаті регуляторного
впливу на мікросудини лазерним випромінюванням [9].
Суть фотодинамічної реакції полягає в утворенні віль-
них радикалів або короткоживучих форм синглетного
(активного) кисню. Утворення у клітині, в якій присутній
фотосенсибілізатор, вільних радикалів і/або синглетного
кисню веде до пошкодження клітини з її подальшою заги-
беллю. У плані реалізації фотодинамічних реакцій заува-
жимо, що синглетний кисень і вільні радикали є коротко-
живучими формами та інактивуються протягом мільйон-
них часток секунди, розпадаючись на вихідні компоненти і
не являють, таким чином, небезпеки для інших клітин [10].
Найважливіша особливість взаємодії біологічних тканин з
Обґрунтування впровадження фотодинамічної
терапії в комплексне лікування карієсу в осіб
з генетичною детермінацією до каріозної хвороби
Мета
даного етапу дослідження – обґрунтування застосування фотодинамічної терапії при лікуванні глибокого карієсу
гострого та хронічного перебігу в осіб з високим ступенем його генетичної детермінованості.
Об’єкти та методи.
Дослідження базується на спостереженні 162-х пацієнтів у віці 18–25 років із карієсом, з високим сту-
пенем генетичної детермінованості до каріозної хвороби за А (ІІ), В (ІІІ), Rh
-
, розподілених по клінічних групах залежно від
перебігу глибокого карієсу та використання для антисептичної обробки фотодинамічної терапії. В якості фотосенситайзера
було використано 0,1 % водний розчин толуїдинового синього, який опромінювався низькоенергетичним лазерним випро-
мінюванням стоматологічним діодним лазером «Elexxion Claros Pico» (Німеччина) з довжиною хвилі 635 нм, вихідною по-
тужністю 100 мВ, дозою енергії 1,8 Дж.
Результати.
Показано, що використання ФДТ сприяє підвищенню ефективності лікування та покращенню прогнозу ліку-
вання гострого глибокого карієсу в осіб з його генетичною детермінацією. Водночас не встановлена доцільність включення
ФДТ в алгоритм лікування глибокого карієсу хронічного перебігу.
Висновки.
Запропоновано диференційований тактичний підхід до лікування гострого карієсу, що сприяє підвищенню
ефективності персоніфікованої вторинної профілактики каріозної хвороби з урахуванням її генетичної детермінації.
Ключові слова:
фотодинамічна терапія, фотосеситайзер, гострий глибокий карієс, хронічний глибокий карієс, генетична
детермінація до каріозної хвороби.
УДК 616.314-002-056.7-085.849.19
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
М.Ю. Антоненко, Н.А. Зелінська, О.А. Значкова, А.М. Парій
