код – 313.23. Слід підкреслити, що у попередньому чет-
вертому виданні –
DSM-4
[16], СМ відносився до секції
«Розлади, що вперше діагностуються в дитинстві чи під-
літковому віці», таким чином, перенесення патології до
секції тривожних розладів в новому виданні свідчить про
нові погляди і значні зміни в діагностичних критеріях, що
базуються на результатах досліджень останніх років.
Останні роки селективному мутизму присвячено
багато публікацій провідних західноєвропейських та аме-
риканських шкіл психології і психіатрії. Особливе занепо-
коєння викликає зростання селективного мутизму і склад-
ність діагностики цього розладу. Так, останні результати
об’єднаних епідеміологічних досліджень в Америці, Захід-
ній Європі та Ізраїлі показують зростання випадків селек-
тивного мутизму в діапазоні від 0,47 до 1,9 % [19, 22], в
порівнянні з попередніми даними від 0,03 до 0,2 % [34, 38].
Такий широкий діапазон змін відображає необхідність
систематизації результатів останніх наукових досліджень і
практичних даних та розробки єдиного міждисциплінар-
ного підходу до діагностики і лікування цього розладу.
Дійсну поширенысть селективного мутизму в Україні
визначити неможливо, що пов’язано не тільки зі складні-
стю діагностики цього розладу, а також з відсутністю уні-
фікованих клінічних протоколів, які б спиралися на між-
народні стандарти та сучасні дослідження [4]. Верифікація
селективного мутизму складна, в рамках даної патології
визначають стани від постійної і підвищеної сором’язливо-
сті до виражених форм уникаючої поведінки і різних
фобій [18].
Селективний мутизм як симптомокомплекс (уникаю-
ча поведінка, мутизм-німота, почуття тривоги, порушення
інтерперсональної взаємодії), супроводжує такі психічні
розлади, як шизофренія, розлади аутистичного спектра,
депресію, розумову відсталість, мовні порушення,
посттравматичні стресові розлади та інші. При вивченні
стоматологічного статусу та стоматологічних захворювань
цієї групи психотичних розладів виявлено висока інтен-
сивність карієсу, низький рівень гігієни, висока пошире-
ність гінгівіту та зубо-щелепних аномалій, випадки само-
травмуючої поведінки з самопричинною травмою слизової
оболонки порожнини рота і тканин пародонту [8, 13].
Щодо селективного мутизму як самостійної нозології,
то, не зважаючи на підвищену увагу з боку дослідників різ-
них професій до цього психічного розладу за останню
декаду, залишається багато питань відносно його феноме-
ну. Серед дослідників широко поширена думка щодо схо-
жості селективного мутизму до соціальних фобій [29]. В
багатьох джерелах можна знайти явний зв’язок між селек-
тивним мутизмом і соціальною фобією, деякі дослідникі
розглядають СМ як початковий варіант соціальної фобії і
проводять звязок між СМ у дітей та високим процентом
соціальних фобій у їх батьків [21, 23].
Перші прояви селективного мутизму можна помітити
у дитини у віці від одного до трьох років, коли вона почи-
нає вербальне і невербальне спілкування з оточуючим сві-
том і коли саме формуються перші навички соціальної
адаптації. Порушення адаптаційних механізмів, емоційно-
стресові фактори та підвищена чутливість дитини приво-
дять до дезадаптаціїї, стражданням дитини, формуванню
невротичної особистості та психічного розладу в цілому і
потребують належного трактування та допомоги [17, 33].
Зважаючи на те, що деякі соматологічні процедури є
інвазивними і некомфортними, часто саме дитячий стома-
толог може бути тим лікарем, який помітить особливість
поведінкової та соціально-емоційної реакції маленької
дитини на першому стоматологічному огляді. Діти з селек-
тивним мутизмом є особливими і складними пацієнтами
під час стоматологічного прийому, для співпраці з ними
знання природи селективного мутизму є необхідним і
зможе пояснити особливості їх індивідуальної поведінки
та допоможе вибрати правильну тактику лікування. Типо-
ва картина такої дитини на стоматологічному прийомі -
уникаюча, відсторонена поведінка, відмова від спілкуван-
ня, відсутній або мінімальний зоровий контакт, фізична та
емоційна напруженість (часте дихання, тахикардія, трем-
тіння рук, почервоніння обличчя, прояви гіпергідрозу -
спітнілі долоні, бісер поту на лобі і шиї), лякливість. В
анамнезі такої дитини зі слів батьків, як правило, інформа-
ція про особливу її вразливість та дивацтва, які батьки вва-
жають проявом її особливого характеру, а періодична
повна відмова від спілкування пояснюється ними підви-
щеною сором’язливістю дитини. Діти з СМ в більшості
своїй розумні, легко навчаються, активні, у них не має мов-
них проблем і вони дуже емоційні в звичній для себе обста-
новці. Але емоційність їх є дуже лабільною і може легко
переходити від безтурботних веселощів до сильного збуд-
ження, роздратування і плачу через дрібниці, часті пробле-
ми зі сном і енурез. Враховуючи клініко-психологічні
особливості селективного мутизму, ставлення до таких
дітей на прийомі у дитячого стоматолога повинно бути
особливо обережним, не можна проявляти наполегливість
та форсувати початок огляду, не слід примушувати таку
дитину розмовляти, стидити її за мовчання чи демонстру-
вати своє негативне відношення до ситуації [29, 32].
Одною з основних проблем надання стоматологічної
допомоги дітям з селективним мутизмом є відмова їх від
лікування і співпраці з медичним персоналом, що негатив-
но впливає на проведення діагностики і лікування порож-
нини рота. Загальною проблемою таких дітей є недостат-
ній рівень гігієни і відмова від чищення зубів вдома. Так
останні перехресні дослідження лікарів
Selective Mutism
Foundation
, включаючи наукові програми Колумбійського
університету, з метою оцінки демографічних показників,
поведінки дітей з СМ, показників їх загального здоров’я та
рівня гігієни порожнини рота встановили у таких дітей
прояви гінгівіту різних форм, що зазвичай є фактором
ризику виникнення карієсу [19, 33]. Дослідження, що були
проведені лікарями
Selective Mutism Anxiety Research and
Treatment Center
, вивчали проблеми загального здоров’я у
дітей з СМ і виявили потребу в пародонтальному лікуван-
ні таких дітей [29]. Таким чином, пріоритет ранніх профі-
лактичних стоматологічних втручань є очевидним і
необхідним. Кафедрою дитячої та підліткової психіатрії
Дитячого шпиталю в Філадельфії, Пенсільванії та медич-
ної школи
David Geffen
університету Каліфорнії, Лос-
Анджелеса проведені перехресні дослідження по визна-
ченню методів оптимального керування поведінкою паці-
єнтів із СМ під час медичних втручань. Для успішного
проведення діагностичних та лікувальних процедур вико-
ристовували засоби комунікації та методики фармаколо-
гічної підтримки [19]. Рекомендовано проведення під
загальною анестезією тривалих комплексних реставрацій-
них втручань та видалення зубів. Лікарі центру
Center for
Child Anxiety Resilience Education and Support
, кафедра
дитячої та підліткової психіатрії Каліфорнійського уні-
верситету та
Selective Mutism Information and Research
Association, Leicester
(Великобританія), звертають увагу на
необхідність багатопрофільного підходу при лікуванні
дітей з селективним мутизмом, спільної роботи різних
спеціалістів (педіатра, дитячого стоматолога, логопеда та
інших) із обов’язковою підтримкою і рекомендаціями екс-
пертів в галузі психології і психіатрії.
Висновки
Не зважаючи на значну увагу, яку лікарі-стоматологи
приділяють плануванню профілактичних і лікувальних
програм для лікування дітей з різними психічними розла-
дами ця тема залишається актуальною [8, 13]. Відкритим
лишається питання стоматологічного статусу у дітей з
селективним мутизмом і відсутня література відносно
60
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ И ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
