ретромолярного простору – 5,8 мм
2
, на слизовій оболон-
ці твердого піднебіння – 12,3 мм
2
і на слизовій оболонці
альвеолярного відростка – 15,8 мм
2
.
При червоному плоскому лишаю слизової оболон-
ки порожнини рота відзначались порушення процесів
зроговіння, проліферації і диференціонування епітеліо-
цитів. Проліферативний потенціал епітеліоцитів слизо-
вої оболонки порожнини рота, якщо судити за експре-
сією антигену Ki-67, якісно й кількісно відрізнявся в
пацієнтів контрольної групи (здорові особи без патоло-
гогістологічних ознак запалення слизової оболонки
щоки) і хворих на червоний плоский лишай слизової
оболонки порожнини рота. Аналіз результатів виявив
достовірно більш високий вміст мічених Ki-67 клітин в
епітеліальних шарах з осередків ураження слизової
оболонки у хворих на червоний плоский лишай слизо-
вої оболонки порожнини рота двох форм (типової та
ерозивно-виразкової) порівняно з контрольною гру-
пою. Реєструвались індивідуальні відмінності цитоар-
хітектоніки та регенеративного потенціалу епітеліоци-
тів слизової оболонки порожнини рота. У незміненій
слизовій оболонці позитивно забарвлені Ki-67 ядра
виявлялись тільки в базальних епітеліоцитах генера-
тивного шару з частотою 17,32±0,39 %. У хворих на чер-
воний плоский лишай слизової оболонки порожнини
рота індекс мічених клітин був достовірно у 2,9 разу
вище і становив 44,8±1,1 % (р < 0,05). Слід зазначити
також «розмивання» або розширення меж проліфера-
тивного пулу епітеліоцитів у хворих на червоний плос-
кий лишай слизової оболонки порожнини рота, тобто
мічені клітини зустрічались у більш високих шарах,
зокрема в шипуватому шарі.
Установлено відмінності у значенні показників
індексу мічених ядер при порівнянні типової й ерозив-
но-виразкової форм червоного плоского лишаю слизової
оболонки порожнини рота (рис. 2, 3).
Найбільша проліферативна активність в епітелії
осередків ураження слизової оболонки щоки виявлена у
хворих з ерозивно-виразковою формою (51,24±1,29 %)
на відміну від аналогічних показників при типовій
формі червоного плоского лишаю слизової оболонки
порожнини рота (37,64±1,36 %), виявлені відмінності
були достовірно у 3,3 і 2,6 разу (р < 0,05) вище по-
рівняно із групою здорових осіб (13,67±0,84 %) від-
повідно.
Таким чином, у хворих з червоним плоским лишаєм
слизової оболонки порожнини рота до початку лікуван-
ня морфологічно відзначалось порушення процесів зро-
говіння, проліферації та диференціювання епітеліоци-
тів. Можна припустити, що частота виявлення і ступінь
підвищення вмісту Ki-67 позитивно забарвлених ядер в
епітелії слизової оболонки порожнини рота пов’язані із
клінічною формою даної патології.
48
БОЛЕЗНИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
41,18 %
18,18 %
13,90 %
11,23 %
9,09 %
6,42 %
ɥɨɤɚɥɿɡɚɰɿɹ ɧɚ ɫɥɢɡɨɜɿɣ ɨɛɨɥɨɧɰɿ ɳɿɤ
ɥɨɤɚɥɿɡɚɰɿɹ ɜ ɪɟɬɪɨɦɨɥɹɪɧɨɦɭ ɩɪɨɫɬɨɪɿ
ɥɨɤɚɥɿɡɚɰɿɹ ɧɚ ɫɥɢɡɨɜɿɣ ɫɩɢɧɤɢ ɬɚ ɛɨɤɨɜɢɯ ɩɨɜɟɪɯɨɧɶ ɹɡɢɤɚ
cɥɢɡɨɜɚ ɨɛɨɥɨɧɤɚ ɬɜɟɪɞɨɝɨ ɬɚ ɦ'ɹɤɨɝɨ ɩɿɞɧɟɛɿɧɧɹ
ɫɥɢɡɨɜɚ ɨɛɨɥɨɧɤɚ ɝɭɛɢ
ɞɧɨ ɩɨɪɨɠɧɢɧɢ ɪɨɬɚ
Рис. 1. Розподіл пацієнтів за локалізацією
вогнищ ураження червоного плоского лишаю
на слизової оболонці порожнини рота.
Рис. 2. Біоптат слизової оболонки хворого К.
Діагноз: гіперкератозна форма червоного плоского лишаю
слизової оболонки порожнини рота.
Проліферативна активність клітин епітелію згідно
з експресією ядерного білка Кі-67 при типовій формі
червоного плоского лишаю слизової оболонки
порожнини рота. Забарвлення ДАБ-гематоксіліном Майєра.
Зб.: об. 20, ок. 10.
Рис. 3. Біоптат слизової оболонки хворого Т.
Діагноз: ерозивно-виразкова форма червоного плоского
лишаю слизової оболонки порожнини рота.
Проліферативна активність клітин епітелію згідно
з експресією ядерного білка Кі-67 при ерозивно-виразковій
формі червоного плоского лишаю слизової оболонки
порожнини рота. Забарвлення ДАБ-гематоксіліном Майєра.
Зб.: об. 20, ок. 10.
