симетричності позиції ясеневих
сосочків (із середніми показниками
висоти 4–5 мм у фронтальній ділян-
ці). На основі проведеного аналізу
елементів рожевої естетики була
запланована процедура корекції
ясенного краю шляхом електрокоа-
гуляції з подовженням висоти клі-
нічної коронки та формуванням
адекватного ясенного контуру з від-
повідним позиціонуванням відповід-
них естетичних зенітів (рис. 3).
При достатньому співвідношен-
ні параметрів висоти альвеолярної
кістки та рівня ясен (наявності 3 мм)
диспозицію ясенного краю можна проводити шляхом
корекції лише м’яких тканин без втручання у структуру
кісткової тканини [2, 45]. При виконанні даної процедури
з використанням електрокоагулятора також були врахо-
вані параметри біологічної ширини. Приєднання епітелі-
ального компонента до поверхні емалі а межах біологіч-
ної ширини відбувається за рахунок десмосомального та
інтегринового з’єднання, яке відновлюється у процесі
загоєння рани з відновленням середніх параметрів у
0,97 мм епітеліального прикріплення та 1,07 мм сполуч-
нотканинного [22, 30]. Таким чином, у нашому клінічно-
му випадку був використаний І тип подовження клініч-
ної коронки без альтерації середньостатистичних пара-
метрів біологічної ширини (корекція в межах 1 мм висо-
ти м’яких тканин з резидуальними показниками біологіч-
ної ширини в 1,97–2,1 мм), що були визначені шляхом
клінічного зондування. Направлена репозиція м’яких
тканин в ділянці реставрацій забезпечувалась викори-
станням провізорних коронок, контур яких визначив
форму ясенного профілю. Крім того, формування адек-
ватного ясенного профілю та симетричне позиціонуван-
ня зенітів дозволяє візуально відконтурувати потрібну
форму зубів для адекватної естетичної реабілітації.
Згідно із критеріями A.P. Allen [2], оптимального
взаємовідношення параметрів рожевої та білої естетики в
ділянці верхніх фронтальних зубів можна досягнути,
коли ясеневі краї центральних різців є симетричними та
спозиційованими на 1 мм апікальніше аналогічного рівня
латеральних різців, ясенний рівень ікол при цьому пови-
нен знаходитись на 1 мм апікальніше рівня латеральних
різців, лінія між зенітами ікол повинна бути паралельною
зіничній лінії. Щодо абсолютних параметрів, то клінічна
коронка латеральних різців повинна бути на 1,5 мм
нижче, ніж коронки центральних різців, а гармонічна
посмішка формується при клінічній висоті коронок цент-
ральних різців та ікол в діапазаоні 11–12 мм. На проміж-
них етапах лікування задля більшої прогнозованості
результатів втручання використовувались моделі wax-up
та mock-up (рис. 4).
Для відновлення адекватних параметрів культі зуба
2.1 він був армований з використанням скловолоконного
штифта RelyX™ Fiber Post (3M™). Глущенко М.А. (2006)
[46] установив, що при використанні штифтових кон-
струкцій для армування культі уражених зубів найбільш
поширеними ускладненнями подібного алгоритму ліку-
вання є: порушення фіксації штифтової конструкції
(24,51 %), перелом реставраційного матеріалу (14,71 %),
перфорація ділянки фуркації коренів або безпосередньо
стінки кореня (16,67 %), порушення фіксації кінцевої
реставрації (17,65 %). І хоча вченим було математично та
клінічно обґрунтовано доцільність використання перфо-
рованого анкерного штифта з метою реставрації фрон-
122
ОРТОДОНТИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Рис. 1. Вигляд вихідної клінічної ситуації.
Рис. 2. Планування майбутніх
маніпуляцій з використанням принципів
Digital Smile Design.
Рис. 3. Вигляд після зняття
попередніх реставрацій
і корекції ясенного краю.
Рис. 4. Wax-up та mock-up.
Рис. 5. Вигляд після препарування
та відновлення культі.
Рис. 6. Остаточний вигляд реставрацій.
