Актуальність теми
Комплексна клінічна оцінка стоматологічного статусу
та детальний аналіз адекватних методів лікування для від-
новлення морфо-функціональної рівноваги елементів
зубощелепного апарату в поєднанні із сучасними можли-
востями прогнозування результатів ятрогенних втручань
за допомогою воскової репродукції та принципів Digital
Smile Design забезпечують не тільки найбільш оптималь-
ну, а й естетично очікувану реабілітацію пацієнта [1, 5, 7].
Характеристики сучасних суцільнокерамічних реставра-
цій забезпечують можливості для максимальної індивідуа-
лізації та адаптації естетичних реставрацій шляхом іміта-
ції кольору та відтінку природних структур зубів, їх форми
та контуру. Сучасні дослідження, спрямовані на розши-
рення критеріїв об’єктивізації кольоропередачі, адекватно-
сті імітованої морфології та повноцінності лабораторних
етапів виготовлення суцільнокерамічних конструкцій,
передбачають використання новітніх технологій спектро-
фотометрії, ультразвукової діагностики, формалізованих
реєстраційних карт і навіть специфічно сформульованих
параметрів оцінки, проте первинний етап верифікації яко-
сті лікування завжди повинен починатися з достатньої
аргументації доцільності використання того чи іншого
алгоритму ятрогенного втручання [9, 29, 31, 32]. Fradea-
ni M. (2001) [16] у ході ретроспективного дослідження,
присвяченого верифікації клінічної успішності суцільно-
керамічних коронок, через 11 років їх використання вия-
вив, що даний показник становить 98,9 %, У той же час Pje-
tursson B. (2007) [38, 39] констатував п’ятирічну клінічну
ефективність даних конструкцій у 94,9 %. B.S. Segal (2001)
[43] провівши диференційоване дослідження визначив,
що ефективність суцільнокерамічних конструкцій кон-
кретно у фронтальній ділянці сягає 96,5–97,8 %, а відсоток
клінічно невдалих реставрацій не перевищує 1,1–1,2 %.
За тих же умов рівень клінічно неуспішних суцільнокера-
мічних реставрацій у жувальній ділянці був трохи нижче
й не перевищував 0,8–0,9 %, що було підтверджено
результатами статистичної перевірки даних на достатній
кількості досліджуваних об’єктів. Аналогічні результати
були отримані Galindo M. (2005) і колегами [20] при
повторній оцінці аналогічних ортопедичних коронок
(Procera AllCeram) через 55 місяців їх функціонування. З
іншої сторони, Donovan Т. (2008) [9] відмітив доказово
кращі естетичні показники реставрації зубів суцільноке-
рамічними конструкціями у фронтальній ділянці в порів-
нянні зі звичайними металокерамічними аналогами,
проте, на думку автора, період ефективного функціону-
вання даних реставрацій у порівнянні з металокерамічни-
ми коронками потребує більш детального вивчення для
формулювання остаточних висновків. При цьому Dono-
van Т. (2001) [10] комплексно розглядав аргументацію
вибору суцільнокерамічних коронок для відновлення різ-
них груп зубів, резюмуючи, що у фронтальній естетичній
ділянці вони є одним з найбільш перспективних для есте-
тичної реабілітації. Дослідниками також було встановле-
но, що найчастішими ускладненнями при виготовленні
суцільнокерамічних реставрацій є виникнення пульпітів
(за умови протезування на вітальних зубах) і переломи в
ділянці культі [12, 23, 24]. Обидва наслідки можуть бути
викликані надмірною редукцією твердих тканин зубів на
етапі препарування або ж недотриманням протоколів від-
новлення чи формування культі за допомогою скловоло-
конних штифтових конструкцій і фотокомпозиту. Вико-
ристання останніх забезпечує кращі передумови для есте-
тичної мімікрії реставрації та більш прогнозованого есте-
тичного ефекту при мінімізації ризику виникнення коро-
нального мікропідтікання при чіткому дотриманні етапів
формування культі та фіксації кінцевої реставрації.
120
ОРТОДОНТИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Аналіз можливостей естетичної реабілітації
пацієнтів з легкою формою ортодонтичної патології
у фронтальній ділянці
Мета:
на основі клінічного випадку та даних клініко-лабораторних досліджень провести ретроспективний аналіз можливо-
стей естетично-функціональної реабілітації пацієнтів з незначними ортодонтичними порушеннями у фронтальній ділянці.
Матеріали та методи.
В якості клінічного випадку була розглянута ситуація корекції естетичного профілю посмішки та
функціональних характеристик зубного ряду в пацієнтки 22-х років, яка звернулася зі скаргою на неестетичний вигляд зубів
у фронтальній ділянці. Цифровий аналіз естетичних параметрів посмішки проводився з використанням прикладного про-
грамного забезпечення MS Power Point (Microsoft Office, 2015) і принципів Digital Smile Design. Методологічний аналіз літе-
ратурних джерел проводився з використанням пошукових систем (Google Scholar, Pub Med) за принципом формування
вибірки відповідних даних за ключовими словами.
Результати.
Імплементація протоколу цифрового графічного аналізу лицевих та внутрішньоротових параметрів шляхом
обробки зображень з використанням прикладного програмного забезпечення дозволяє не тільки визначати діапазон при-
йнятних індивідуальних естетичних характеристик, а й наочно продемонструвати пацієнту очікувані результатами, узгодив-
ши з ним нюанси ятрогенного втручання та забезпечивши, таким чином, максимальне наближення майбутніх результатів
корекції до очікуваних.
Висновки.
Естетичну реабілітацію пацієнта з незначними ортодонтичними патологіями можна забезпечити аргументова-
ним ортопедичним підходом при достатньому обґрунтуванні специфіки окремих етапів комплексної корекції посмішки та
морфо-функціональних параметрів окремих зубів, як складових елементів зубощелепного апарату. Використання сучасних
стоматологічних матеріалів, за типом скловолоконних штифтів, самоадгезивних і самопротравлюючих цементів, високое-
стетичних керамік забезпечує можливості для проведення прогнозованого втручання з відновленням оптимальних пара-
метрів профілю посмішки.
Ключові слова:
естетична реабілітація, корекція посмішки, цифровий аналіз Digital Smile Design.
УДК 616.314-089.23
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
А.В. Бокоч, К.І. Гаврилешко
