Для оцінки стану оточуючих м’яких тканин у ділян-
ці імплантатів використовували пробуШиллера-Писарє-
ва на етапі підготовки до операції, на 10-ту добу, через 1
місяць, 6 і 12 місяців після встановлення імплантату.
Динаміку резорбції кісткової тканини в ділянці
шийки імплантату визначали за даними рентгенологіч-
них методів обстеження шляхом визначення відстані від
платформи імплантату до місця його контакту з кістко-
вою тканиною через 3, 6 і 12 місяців після встановлення
імплантатів.
Оцінку гігієнічного стану порожнини рота та наявно-
сті змін в оточуючих м’яких тканинах проводили за допо-
могою визначення індексу зубного нальоту (PI) (Silness-
L
ö
e), індексу РМА (за Parma) до проведеного лікування,
через 3, 6 і 12 місяців після встановлення внутрішньокі-
сткових дентальних імплантатів.
Визначення клінічної ефективності ортопедичного
лікування проводилося за критеріями оцінки якості
реставрацій: відповідність ортопедичної конструкції
естетичним вимогам; крайова адаптація; зміна кольору
ясен навколо краю коронки; запалення ясенного краю;
рецесія ясенного краю; розцеменування ортопедичної
конструкції; скол і руйнування ортопедичних конструк-
цій; розкручування фіксуючого гвинта абатмента; руйну-
вання (перелом) фіксуючого гвинта.
Результати дослідження
та їх обговорення
Проведена ортопедична реабілітація 43-х пацієнтів, у
яких було діагностовано дефекти зубних рядів (І, ІІ класи
за Кеннеді).
Через 3 місяці та в подальші строки спостереження
показники стабільності дентальних імплантатів у пацієн-
тів всіх груп мали тенденцію до зростання й у середньому
становили: 66,02±0,61 од. через 3 місяці, 68,53±0,42 од.
через 6 місяців і 69,75±0,51 од. Статистично достовірно
вони не відрізнялись (р > 0,05) у пацієнтів І та ІІ груп.
За результатами проби Шиллєра-Пісарєва в зоні
імплантації до початку лікування в усіх групах спостере-
ження були отримані схожі дані, які достовірно не відріз-
нялись і становили в середньому 2,12±0,015 бала. Через 1
місяць після операції результати проби Шиллєра-Пісарє-
ва свідчили про зменшення запальних проявів у зоні
імплантації в усіх групах спостереження: 2,51±0,019 бала
в І групі, 2,53±0,022 бала у ІІ групі (р > 0,05). Позитивна
динаміка в усіх пацієнтів простежувалась порівняно з
попередніми даними. Статистично достовірні дані було
отримано через 3–4 місяці після встановлення імпланта-
тів у І та ІІ групах спостереження (2,35±0,023 та
2,51±0,022 бала відповідно, р < 0,05). У цей період відбу-
валось установлення ортопедичних конструкцій відповід-
но до методик, вибраних для пацієнтів кожної із груп спо-
стереження. Результати проби Шиллєра-Пісарєва через
6 місяців у I групі склали 2,21±0,008 бала і статистично
достовірно не відрізнялись від показників у ІІ групі –
2,28±0,022 бала (р > 0,05). Таким чином, через 6 місяців
після імплантації в пацієнтів І та ІІ груп не було ознак
запалення. Аналогічна тенденція залишалась і через рік
після імплантації: у І групі показник склав у середньому
2,19±0,043 бала, у ІІ групі – 2,25±0,023 бала (р > 0,05).
За даними рентгенологічних методів обстеження не
було отримано статистично достовірної різниці в показ-
никах резорбції кісткової тканини за період спостере-
жень у І та ІІ групах: 0,535±0,012 та 0,542±0,01 мм через
3 місяці, 0,592±0,007 та 0,601±0,007 мм через 6 місяців,
0,728±0,01 та 0,772±0,01 мм через рік після встановлення
імплантатів відповідно. Також не було встановлено різни-
ці в динаміці втрати кісткової тканини навколо імпланта-
тів у залежності від способу фіксації ортопедичних кон-
струкцій.
За результатами визначення стану гігієни порожнини
рота в ділянці ортопедичних конструкцій з опорою на
дентальні імплантати за допомогою індексу зубного
нальоту (PI) (Silness-L
ö
e) встановлено, що в пацієнтів
обох груп спостереження до початку лікування показники
знаходились у межах норми і становили в І та ІІ групах
0,28±0,04 та 0,30±0,06; а також у контрольній групі –
0,20±0,01 відповідно (табл. 1).
Після встановлення суцільнокерамічних ортопедич-
них конструкцій і користування ними протягом 6-ти міся-
ців середні показники індексу зубного нальоту в пацієнтів
І групи залишались майже на тому ж рівні та достовірно
не відрізнялись від середніх значень індексу пацієнтів
контрольної групи (р > 0,05). У той же час у ІІ групі було
зареєстровано статистично достовірне зростання середніх
значень даного показника через 12 місяців спостереження
(0,38±0,09; р < 0,05) порівняно з показниками І групи в
аналогічний період.
112
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Примітка: * – достовірність відмінностей від показників контрольної групи (р < 0,05);
** – достовірність відмінностей від показників до лікування (р < 0,05).
Таблиця 1
Середні показники індексу зубного нальоту (Silness-L
ö
e) у пацієнтів І та ІІ груп спостереження
Таблиця 2
Середні показники індексу РМА у пацієнтів груп спостереження, %
Групи спостереження
Cтрок дослідження
До лікування
Через 3 місяці
Через 6 місяців
Через 12 місяців
І (n = 21)
0,28±0,04*
0,35±0,02
0,29±0,03**
0,27±0,15* **
ІІ (n = 22)
0,30±0,06*
0,35±0,05
0,36±0,19
0,38±0,09
Контрольна група (n = 10)
0,20±0,01
–
0,22±0,08
0,20±0,01
Примітка: * – достовірність відмінностей від показників контрольної групи (р < 0,05);
**– достовірність відмінностей від показників до лікування (р < 0,05).
Групи спостереження
Строки дослідження
До лікування
Через 3 місяці
Через 6 місяців
Через 12 місяців
І (n = 21)
25,1±0,21*
15,8±0,82*
14,8±0,23* **
15,2±1,25* **
ІІ (n = 22)
26,5±0,33*
15,6±0,90*
16,7±0,19
17,1±2,1*
Контрольна група (n = 10)
7,0±0,81
–
7,8±0,24
7,5±0,90
