Особливої уваги заслуговує використання суцільно-
керамічних коронок з метою естетичної реабілітації у
фронтальній ділянці при клінічних випадках із суміжною
ортодонтичною патологією. Часткова тортоаномалія чи
мінімальне скупчення зубів за адекватних компенсацій-
них параметрів зубного ряду можна усунути шляхом
ортопедичного протезування без потреби проведення
ортодонтичного втручання. Подібний підхід, який треба
попередньо узгодити з результатами комплексного орто-
донтичного дослідження просторових характеристик
зубної дуги, оцінкою стану тканин пародонту та згодою
пацієнта на запропонований алгоритм лікування, забез-
печує економію часу та матеріальних витрат в ході від-
новлення параметрів функціонально- та естетично-опти-
мальної посмішки без додаткової корекції положення
окремих зубів чи їх групи як ортодонтично значущих
одиниць. Прогнозованість подібної маніпуляції легше
піддається сприйняттю пацієнтом через виконання вос-
кової репродукції та завдяки принципам цифрового
дизайну, що усвою чергу дозволяє йому брати безпосе-
редню участь у процесі комплексного ортопедичного
лікування [5, 6, 33].
Ураховуючи вищеперелічені факти, обґрунтованими
є проведення фрагментарного розгляду окремих аспектів
функціональної та естетичної реабілітації з використан-
ням суцільно-керамічних конструкцій та аналіз поетап-
ного протоколу відновлення оптимальної форми й коль-
ору твердих тканин зубів при специфічних ортодонтич-
них умовах на основі конкретного клінічного випадку.
Мета
дослідження: на основі клінічного випадку та
даних клініко-лабораторних досліджень провести ретро-
спективний аналіз можливостей естетично-функціональ-
ної реабілітації пацієнтів з незначними ортодонтичними
порушеннями у фронтальній ділянці. Обґрунтувати
доцільність кожного з етапів ятрогенного втручання на
основі матеріалів доказової бази рецензованих стомато-
логічних видань, опублікованих і проіндексованих в
пошукових системах.
Матеріали та методи дослідження
В якості клінічного випадку була розглянута ситуація
корекції естетичного профілю посмішки та функціональ-
них характеристик зубного ряду в пацієнтки 22-х років,
яка звернулась по допомогу в університетську стоматоло-
гічну поліклініку зі скаргою на неестетичний вигляд зубів
у фронтальній ділянці. Цифровий аналіз естетичних
параметрів посмішки проводився з використанням при-
кладного програмного забезпечення MS Power Point
(Microsoft Office, 2015) і принципів Digital Smile Design з
адаптованим використанням окремих графічних модулів і
рекомендацій E. McLaren, L. Culp (2013). В якості армую-
чої конструкції був використаний скловолоконний
штифт RelyX™ Fiber Post (3M™), розробка каналу під
який проводилася з адаптованими до параметрів штифта
розгортками RelyX™ Fiber Post (3M™). В якості фікса-
ційного цементу для штифта використовувався HIGH Q
Bond SE (B.J.M. Laboratories), відбудову ділянки культі
проводили Build-It
®
F.R.™ (PENTRON). Корекцію ясен
здійснювали шляхом електрокоагуляції в межах парамет-
рів біологічної ширини. У ході лабораторних етапів виго-
товлення коронок проводилося з польовошпатної керамі-
ки «GC Initial» (GC), а їх фіксація – з використанням
цементу RelyX
®
U200 (3M™). Прогнозування можливого
ризику ортодонтичного лікування проводили шляхом
адаптованого графічного алгоритму опрацювання ден-
тальної ортопантомограми за методикою дотичних пря-
мих і сталих кутів, запропонованою Асоціацією судової
стоматології України (2015). Результати функціональної
та естетичної реабілітації опрацьовувались згідно з адап-
тованими критеріями параметричного аналізу макро- та
мікроестетики посмішки (D. Coachman, 2012). Методоло-
гічний аналіз літературних джерел проводився з викори-
станням пошукових систем (Google Scholar, Pub Med) по
принципу формування вибірки відповідних даних за
ключовими словами.
Результати дослідження
та їх обговорення
У ході численних досліджень було встановлено, що
у вітчизняній стоматологічній практиці близько 55 %
реставрацій фронтальної групи зубів верхньої щелепи
виготовляються з композитів, а 3 6% з них представлені
штучними коронками. У той же час поширеність викори-
стання вінірних конструкцій у даній ділянці не переви-
щує 7–11 %, а використання внутрішнього відбілювання з
метою естетичної корекції проводиться лише у 2–4 % [29].
При цьому між вибором конструкції в ділянці верхніх різ-
ців, віком пацієнта, типом існуючої стертості твердих тка-
нин нижніх антагоністів, їх скупченістю та вестибуляр-
ним нахилом існують специфічні залежності, аналіз яких
дозволяє аргументувати використання того чи іншого
протоколу лікування стоматологічного хворого [47].
Пацієнтка 22-х років звернулась по допомогу в уні-
верситетську стоматологічну поліклініку зі скаргою на
неестетичний вигляд зубів у фронтальній ділянці (рис.
1). У ході клінічного обстеження було виявлено незнач-
ну тортоаномалію зуба 1.1, легку форму скупченості
зубів у фронтальній ділянці та дефектні реставрації в
ділянці 2.1 і 2.2.
Одним із факторів успішності естетичної реабілітації
пацієнта є його суб’єктивна оцінка результатів лікування
та його відповідність очікуваним результатам втручання.
Спроби формалізувати критерії суб’єктивного сприйнят-
тя пацієнтом результатів корекції естетичного профілю
було широко досліджені A.J. van Waas (1990) [44],
D.A. Garber (1996) [21], P. Chen (2009) [1], M.M. Pithon
(2000) [27], K. Dannemand (2014) [28]. При цьому в ході
ретроспективного аналізу було виявлено, що найчастіше
незадоволення пацієнтів виникають з неспівпадінням
кольору й форми майбутньої реставрації та профілю
посмішки загалом, і лише потім хворі найчастіше скар-
жаться на функціональні невідповідності, незвичну про-
трузію при формуванні адекватних оклюзійних схем чи
порушення мастифікаційних звичок.
Для максимальної відповідності результатів естетич-
ної та функціональної реабілітації очікуванням пацієнта
в даному клінічному випадку були використанні принци-
пи Digital Smile Design. Після отримання зовнішньолице-
вих фотографій, фото посмішки та окремо зубних рядів з
використанням контрастерів за допомогою прикладного
програмного забезпечення MS Power Point (Microsoft
Ofiice, 2015) [5, 6] була проведена естетична діагностика
патології та заплановано ряд майбутніх маніпуляцій для
корекції вихідної ситуації (рис. 2). Майбутній профіль
посмішки був попередньо узгоджений з пацієнтом для
відповідності та формулювання адекватного бачення
результатів майбутньої реабілітації.
Відповідність горизонтальних площин (лінія брів,
зіниць, центра носа, ріжучих країв верхніх і нижніх зубів)
вертикальній серединній лінії перевірялася за допомо-
гою графічного інструменту Digital Facebow. Після цього
внутрішньоротові зображення верхнього зубного ряду з
дефектними фронтальними зубами суперімпозиціонува-
лись на зовнішньолицеву фотографію для контурування
дефекту та його візуалізації пацієнту. Аналіз естетичних
параметрів посмішки проводився згідно з рекомендація-
ми E. McLaren, L. Culp (2013) [32–34] відповідно до
симетричності та горизонтальності ясенного краю, від-
носної прямолінійності ясенного краю різців і незначно-
го інцизального шифту краю в ділянці бокових різців,
121
ОРТОДОНТИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
