Через 6 місяців
після протезування в осіб основної
групи клінічних змін стану тканин пародонту опорних
зубів порівняно зі станом до протезування не виявлено;
у контрольній групі кількість зубів з атрофією кісткової
тканини першого ступеня збільшилася з 11 (37,93 %) до
14 (48,28 %).
Через 1 рік
у осіб основної групи виявлено, що кіль-
кість зубів з атрофією кісткової тканини першого ступе-
ня збільшилася із 12 (44,44 %) до 15 (55,56 %). У конт-
рольній групі кількість зубів з атрофією кісткової тка-
нини першого ступеня збільшилася з 14 (48,28 %) до 16
(55,17 %), у ділянці 4 (13,79 %) опорних зубів виявлено
атрофію другого ступеня.
Через 2 роки
після протезування в основній групі
виявлено атрофію першого ступеня в ділянці 15
(55,56 %), другого ступеня – у ділянці 2 (7,41 %) опор-
них зубів. У ділянці 10 (37,04 %) зубів комірковий від-
росток атрофії не зазнав. У контрольній групі протягом
другого року користування протезами із кламерною
фіксацією 2 (6,90 %) зуби було втрачено через значну
рухомість. Атрофію альвеолярних стінок виявлено в
ділянці всіх збережених опорних зубів: у 15 (51,72 %)
випадках – першого ступеня, другого ступеня– у 8
(27,59 %) випадках, третього ступеня – у 4 (13,79 %)
випадках.
Через 3 роки
в основній групі без атрофії альвеоляр-
ної кістки в ділянці коренів залишились 4 (14,81 %)
опорних зуби, з першим ступенем атрофії – 15 (55,56 %),
із другим ступенем – 6 (22,22 %), із третім ступенем – 2
(7,41 %) зуби. Утрата опорних зубів у пацієнтів основної
групи протягом третього року користування протезами
із замковим кріпленням не відмічена. У контрольній
групі, де пацієнти користувались протезами із кламер-
ною фіксацією, протягом третього року було кількість
утрачених опорних зубів збільшилась ще на 6 (20,68 %),
атрофію першого ступеня виявлено у 5 (17,24 %), друго-
го ступеня – у 8 (27,59 %), третього ступеня – у 8
(27,59 %) зубів (рис. 2).
Виходячи з результатів клінічного спостереження
встановлено, що в осіб контрольної групи, які користу-
вались ЧЗП із кламерною фіксацією, атрофічні зміни
тканин пародонту опорних зубів розвивались більш
швидко та мали більш тяжкий ступінь, ніж в осіб основ-
ної групи, які користувались покривними протезами з
фіксацією на атачментах. Протягом рекомендованого
трьохрічного строку користування кламерними проте-
зами в пацієнтів контрольної групи було втрачено 8
(27,59 %) опорних зубів; також наприкінці цього стро-
ку в ділянці ще 8 (27,59 %) зубів атрофія коміркових
стінок досягла третього ступеня, що унеможливило їх
подальше використання для фіксації будь-яких ортопе-
дичних конструкцій. В осіб основної групи, де для фік-
сації протезів використано сферичні атачменти, випад-
ків утрати опорних зубів через розхитування не
виявлено; наприкінці трьохрічного терміну користу-
вання протезами також виявлені зуби із третім сту-
пенем атрофії коміркових стінок, але кількість таких
зубів є меншою, ніж в осіб контрольної групи – 2
(7,41 %) випадки (проти 8 (27,59 %) випадків у конт-
рольній групі). Це можна пояснити тим, що застосуван-
ня покривної конструкції протезів зменшує дію транс-
верзального компоненту жувального навантаження на
опорні зуби. Використання для фіксації протезів атач-
ментів, розташованих інтракоронарно у проекції коре-
нів, забезпечує більш фізіологічний розподіл жуваль-
ного тиску на опорний зуб, ніж у разі використання
кламера. Таким чином, конструкція покривного проте-
за забезпечує використання всіх можливих факторів
фіксації – механічного кріплення, анатомічної ретенції
протезного ложа, адгезії базису до слизової оболонки та
створення замикального клапану по периферії базису
протеза. Сприятливі результати збереження прийнят-
ного стану тканин пародонту опорних зубів також
досягаються при використанні сферичних атачментів в
інших конструкціях часткових знімних пластинчастих і
бюгельних протезів (рис. 3). При наявності одиночно
розташованих коренів зубів, перекриття їх базисом
протеза та встановлення замкового кріплення дозволяє
створити додатковий пункт фіксації протеза й уповіль-
нити процес атрофії беззубих ділянок альвеолярних
відростків.
Висновки
Ґрунтуючись на дослідженні змін стану тканин
пародонту опорних зубів протягом трьохрічного термі-
ну користування покривними протезами з опорою на
корені зубів і фіксацією на сферичних атачментах і тра-
диційними ЧЗП з утримуючими кламерами встановле-
но, що використання першого типу протезів при субто-
тальних дефектах є більш доцільним і прогностично
сприятливішим для строку збереження опорних зубів.
Розташування замкового кріплення у проекції центру
кореня та перекриття коренів базисом сприяє фізіоло-
гічному розподіленню жувального тиску та зменшенню
трансверзального перевантаження пародонту. Кон-
струювання базису з межами повного знімного протеза
дозволяє покращити фіксацію також за рахунок функ-
ціонального присмоктування, відсутність видимих ззов-
ні частин механічних кріплень створює більш естетич-
ний вигляд протезів.
118
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
1. Кузь В.С. Оцінка демографічної ситуації в Україні та Полтавській області для
визначення потреби населення області в знімному протезуванні при частковій та повній
втраті зубів / В.С. Кузь // Актуальні проблеми сучасної медицини // Вісник Української
медичної стоматологічної академії. – 2015. – Т. 15, вип. 1 (49). – С. 20–23.
2. Князевич В.М. Стоматологічна допомога в Україні / В.М. Князевич, М.В. Голуб-
чиков, О.В. Павленко та ін. – К.: Полімед, 2009. – 43 с.
3. Кулаков А.А. Организация медико-социальной стоматологической помощи
лицам пожилого и старческого возраста. Состояние проблемы в целом / А.А. Кулаков,
Ю.М. Максимовский // Стоматология. – 2010. –№ 5. – С. 43–44.
4. Проценко А.С. Потребность в стоматологической помощи лиц преклонного
возраста с учетом состояния их зубочелюстной системы и соматического статуса /
А.С. Проценко, Е.Г. Свистунова // Молодой ученый. – 2011. – Т. 2, № 11 (34). –
С. 188–190.
5. Стоматологический статус людей пожилого и старческого возраста /
А.К. Иорданишвили, С.В. Солдатов, Л.Н. Солдатова и др. // Успехи геронтологии. –
2010. – Т. 23, № 4. – С. 644–651.
6. Каленчук В. В. Раціональні методи лікування вторинної адентії у пацієнтів з
несприятливими клінічно–анатомічними змінами / В.В. Каленчук, П.В. Польовий // Акту-
альні проблеми сучасної медицини // Вісник Української медичної стоматологічної ака-
демії. – 2009. – Т. 9, вип. 4. – С. 216–217.
7. Обоснование конструкции комбинированного кламмера для фиксации
частичного съемного пластиночного протеза верхней челюсти при одиночно стоящем
зубе / С.А. Хорхордин, Е.Л. Альберт, М.И. Обухов, И.Л. Яловой // Актуальні проблеми
сучасної медицини // Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2009. –
Т. 9, вип. 4. – С. 197–199.
8. Козак Р.В. Порівняльна характеристика різних методів протезування при дис-
тально необмежених дефектах зубних рядів (огляд літератури) / Р.В. Козак, Д.М. Король,
Д.Д. Кіндій // Вісник проблем біології і медицини. – 2015. – Вип. 2, т. 2 (119). –
С. 114–117.
9. Левандовський Р.А. Ортопедична реабілітація хворих на складну щелепно-
лицеву патологію із застосуванням дентальних імплантатів: дис. … д-ра мед наук: спец.
14.01.22 «Стоматологія» / Р.А. Левандовський. – Чернівці, 2015 – 390 с.
ЛІТЕРАТУРА
