наявних протезів, тобто мікробна адгезія. Матеріал, що
використовується для виготовлення назубних конструк-
цій, вступає у складну взаємодію з мікробними асоціація-
ми, і це може мати несприятливий вплив на стан гігієни
порожнини рота, пов’язаний, зокрема, зі скупченням мік-
робів (біоплівки) на елементах протеза. Важливі фактори,
що сприяють утворенню нальоту, включають субстратну
поверхню, її шорсткість і вільну енергію. Було доведено,
що певні види бактерій при колонізації віддають перевагу
певним частинам зубів, деякі їх них; щільно зв’язуються із
цементом кореня або з емаллю, інші колонізують більшою
мірою різні ортопедичні конструкції [1, 8, 10].
Виходячи зі стану проблеми, метою дослідження було
вивчення видового складу мікроорганізмів бактеріального
нальоту назубних шин при переломах нижньої щелепи.
Мета
дослідження – підвищити ефективності ліку-
вання хворих з переломами щелеп завдяки використан-
ню антисептичного лакового покриття назубних шиную-
чих конструкцій.
Матеріали та методи
Для клінічної оцінки впливу антисептичного лаково-
го покриття шин на процес мікробної колонізації in vivo,
тобто після шинування пацієнтів, проводили виділення,
культивування та ідентифікацію ряду представників бак-
теріальної та грибкової мікрофлори ротової порожнини.
Дослідження мікробіологічних характеристик зубного
нальоту проводилось на базі кафедри мікробіології, вірусо-
логії та імунології Вінницького національного медичного
університету ім. М.І. Пирогова. Бактеріологічному обсте-
женню підлягав 141 хворий з переломами нижньої щелепи
на наявність одночасно аеробного та анаеробів флори. Хворі
були поділені на дві групи: група порівняння (70 пацієн-
тів) – пацієнти, яким для лікування використано назубне
двощелепове шинування шинами Тігерштедта, застосуван-
ня антибактеріального препарату широкого спектру діє,
антигістамінного препарату та препарату із групи нестеро-
їдних протизапальних засобів; основна група (71 пацієнт) –
застосовано вищезгадане лікування та виконано покриття
назубних шин і зубів антибактеріальним лаковим покрит-
тям, що містить декаметоксин. У день проведення дослід-
ження хворі не використовували антисептичні ополіску-
вачі. Безпосередньо перед проведенням дослідження хворі
ретельно прополіскували ротову порожнину стерильним
ізотонічним розчином для видалення залишків їжі.
Досліджували м’який зубний наліт за поверхні назуб-
них шин. Бактеріологічне дослідження проводили безпо-
середньо перед знаттям шинуючих конструкцій (на 28-у
добу). Забір матеріалу здійснювали стерильним ватним
тампоном з біляясенної ділянки та сіяли на диференційно-
діагностичні середовища. Якісне або видове вивчення мік-
рофлори порожнини рота проводили з використанням
техніки аеробного культивування. Для цього здійснювали
кілька видів посівів досліджуваного матеріалу:
1) на 5 % кров’яний агар – для культивування у звичай-
них умовах (до 2-х діб);
2) на середовище Ендо – для культивування у звичай-
них умовах для виділення представників сімейства
Enterobacteriaceae (до 2-х діб);
3) на середу Сабуро – для культивування у звичайних
умовах для виділення грибів, зокрема дріжджоподіб-
них роду Candida (до 3-х діб).
У всіх випадках культивування проводили при 37
°
С.
Диференціацію чистих виділених культур здійснювали
за загальноприйнятою методикою за морфологічними,
тинкторіальними, біохімічними властивостями, а також
виявлення ферментів патогенності.
Для ідентифікації анаеробних бактерій використову-
вали систему біохімічної ідентифікації анаеробних бакте-
рій «АНАЕРОтест 23» фірми «LACHEMA».
Результати
При бактеріологічному обстеженні хворих з перело-
мами нижньої щелепи у групі порівняння встановлено
переважання аеробних асоціацій мікрофлори з перевагою
культур стафілокока (80,1 %) і стрептокока (17,1 %). Слід
зазначити, що Staphylococcus aureus виявлявся в 44,3 % і
Staphylococcus epidermidis у 35,8 %. Стрептококи пред-
ставлені: Streptococcus pyogenes (14,3 %) і Streptococcus
faecalis (2,8 %). У поодиноких випадках виявлені Proteus
vulgaris (1,4 %) і Pseudomonas aeruginosa (1,4 %) (табл. 1).
У групі порівняння проведено дослідження з метою
встановлення видового складу анаеробів у зубному нальо-
ті при лікуванні переломів нижньої щелепи. Дослідження
показали наявність неспороутворюючих анаеробів у
47,1 % обстежених хворих. Установлено полімікробний
характер анаеробних асоціацій зубного нальоту при пере-
ломах нижньої щелепи. Домінуючими представниками є
Peptostreptococcus sp. (23,8 %), Bacteroides sp. (19,7 %),
Prevotella sp. (17,9 %), Peptococcus sp. (13,2 %), Fusobacte-
rium sp. (11,6 %), Veilonella sp. (8,6 %). Рідше проявляли
себе Propionibacterium sp. (2,6 %), Porphyromonas sp. та
Actinomices sp. – по 1,3 % (табл. 2).
При бактеріологічному обстеженні хворих з перело-
мами нижньої щелепи в основній групі встановлено пере-
важання аеробних асоціацій мікрофлори з перевагою
культур Streptococcus mutans (41,4 %) і Staphylococcus
epidermidis у 35,9 %. Інші аероби представлені в таких
відносних кількостях: Streptococcus mitis – 7,3 %, Strep-
tococcus sanguis – 6,5 %, Staphylococcus aureus – 4,6 %. У
поодиноких випадках виявлені Streptococcus pyogenes
(1,7 %), Proteus vulgaris (1,3 %) і Pseudomonas aeruginosa
(1,3 %) (табл. 3).
78
ЧЕЛЮСТНО]ЛИЦЕВАЯ ХИРУРГИЯ И ХИРУРГИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Таблиця 1
Видовий склад аеробних асоціацій
у зубному нальоті групи порівняння
Вид мікроорганизму
Кількість штамів, %
Staphylococcus aureus
44,3
Staphylococcus epidermidis
35,8
Streptococcus pyogenes
14,3
Streptococcus faecalis
2,8
Proteus vulgaris
1,4
Pseudomonas aeruginosa
1,4
Таблиця 2
Процентний розподіл
анаеробних мікроорганізмів по родах
у зубному нальоті групи порівняння
Вид мікроорганизму
Кількість штамів, %
Peptostreptococcus sp.
23,8
Bacteroides sp.
19,7
Prevotella sp.
17,9
Peptococcus spю
13,2
Fusobacterium sp.
11,6
Veilonella sp.
8,6
Propionibacterium sp.
2,6
Porphyromonas sp.
1,3
Actinomices sp.
1,3
