Проведені дослідження з метою встановлення видо-
вого складу анаеробів у зубному нальоті в основній групі
при лікуванні переломів нижньої щелепи показали
наявність неспороутворюючих анаеробів у обстежених
хворих. Видовий склад анаеробів в основній групі мав
подібний склад, що й у групі порівняння, але значно від-
різнявся по співвідношенню між видами та кількістю
виділених колоній. В основній групі встановлено полі-
мікробний характер анаеробних асоціацій зубного
нальоту при переломах нижньої щелепи в 17,4 %. Домі-
нуючими представниками є Fusobacterium sp. (23,6 %),
Peptococcus sp. (21,2 %), Veilonella sp. (15,6 %), Prevotel-
la sp. (14,9 %), Bacteroides sp. (12,8 %), Peptostreptococcus
sp. (10,6 %). Рідше проявляли себе Propionibacterium sp.
(1,6 %), Porphyromonas sp. (0,4 %) і Actinomices sp.
(0,3 %) (табл. 4).
Отримані результати свідчать про різноманіття мік-
робних асоціацій в зубному нальоті у групі порівняння з
переважанням аеробів, вивчення мікробного пейзажу
яких показало найбільш часте виділення золотистого й
епідермального стафілококів (80,1 %) у монокультурах
або асоціаціях з іншими видами мікроорганізмів. Стреп-
токок становив 17,1 %, решта аеробів були представлені
протеєм і псевдомонадами в поодиноких випадках.
В основній групі встановлено переважання аеро-
бних асоціацій мікрофлори з перевагою культур Strep-
tococcus mutans (41,4 %) та Staphylococcus epidermidis
у 35,9 %.
Серед неспороутворюючих анаеробів лідирували
Peptostreptococcus (23,8 %), Bacteroides (19,7 %), Prevo-
tella (17,9 %), Peptococcus (13,2 %), Fusobacterium
(11,6 %). Рідше визначались інші види анаеробів: Veilo-
nella, Propionibacterium, Porphyromonas, Actinomices.
Анаеробні бактерії виділені в 47,1 % обстежених пред-
ставлені як в монокультурах, так і в асоціаціях, що від-
повідає даним літератури. Найбільш часто асоціації
анаеробів представлені двома видами (63,0 %). Най-
більш загрозливими для хворих з переломами нижньої
щелепи є аеробно-анаеробні асоціації, що обумовлено
комплексним впливом факторів патогенності цих груп
мікроорганізмів. Представлені в роботі дані корелюють з
даними, отриманими рядом авторів, на думку яких змі-
шані аеробно-анаеробні та анаеробні, обумовлені неспо-
роутворюючими анаеробами, складають одну з найбільш
загрозливих груп у розвитку запальних процесів паро-
донту та щелепно-лицевої ділянки в цілому.
Установлене поєднане дію стафілокока з різними
видами з різними видами неспороутворюючих анаеробів
обумовлює найбільш тривалий і важкий перебіг запаль-
них процесів пародонту, що обумовлено комплексним
впливом чинників патогенності. Багатофакторність пато-
генності стафілокока обумовлена адгезією, колонізацією,
утворенням мікрокапсул, дією ферментів патогенності й
токсинів. Істотну роль у патогенезі стафілококових
запальних процесів пародонту відіграють ферменти пато-
генності – плазмокоагулаза, що викликає згортання
плазми крові, порушення гемодинаміки, кисневе голоду-
вання. Гіалуронідаза, що руйнує гіалуронову кислоту
сполучної тканини, сприяє поширенню стафілокока.
Лецитиназа руйнує лецитин у клітинних стінках лейко-
цитів, обумовлює лейкопенію. Фибринолізин, розчиняю-
чи фібрин сприяє генералізації інфекції. Ліпази полег-
шують адгезію та проникнення у тканини. Крім того, ста-
філокок продукує ДНК-азу, каталазу,
β
-лактамазу.
Токсини, що секретуються стафілококами, відріз-
няються за механізмом дії. Мембранотоксини (
α
,
β
,
γ
і
δ
)
руйнують еритроцити, лейкоцити, макрофаги, тромбоци-
ти. Крім того,
α
-токсин має дермонекротичну та кардіо-
токсичну дію, а
β
-токсин активно пригнічує хемотаксис
поліморфоядерних лейкоцитів. Істинний лейкоцидин
вибірково руйнує лейкоцити. Екзотоксин синдрому ток-
сичного шоку обумовлює підвищення температури, зни-
ження артеріального тиску, лімфоцитопенію, ураження
нирок, має пряму дію на капіляри, збільшуючи їх проник-
ність. Тяжкість перебігу запальних процесів обумовлена
також алергізуючими властивостями стафілокока.
Вірулентність стрептокока пов’язана також з адгезі-
єю, колонізацією, придушенням фагоцитозу, фермента-
ми патогенності – стрептокіназою, гіалуронідазами, амі-
нопептидазою та ін. З токсинів, що продукуються стреп-
тококами, основними є стрептолізин, що має гемолітич-
ну, кадіотоксичну дію. Стрептококи продукують кардіо-
гепатичний та еритрогенний токсини, мають виражені
алергенні властивості.
Найбільш загрожує здоров’ю синьогнійна паличка.
Вона забезпечує вірулентність глікопротеідами клітин-
ної оболонки, що захищають від фагоцитозу. Синьогній-
на паличка продукує нейрамінідазу та протеази, що при-
гнічують активність білків імунної системи. Системна
дія на організм хворого забезпечується ліпосахаридами
збудника. Потужним чинником вірулентності є токсини:
мембранотоксини, що викликають гемоліз еритроцитів,
сприяють також виникненню вогнищ некрозу. Екзоток-
син А пригнічує іммуногенез. Лейкоцидин збудника
лізує лейкоцити.
Вірулентність протея обумовлена також адгезію,
колонізацією. При взаємодії із клітинними рецепторами
відбувається активація цитокінів, що супроводжується
79
ЧЕЛЮСТНО]ЛИЦЕВАЯ ХИРУРГИЯ И ХИРУРГИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Таблиця 3
Видовий склад аеробних асоціацій
у зубному нальоті в основній групі
Вид мікроорганизму
Кількість штамів, %
Streptococcus mutans
41,4
Staphylococcus epidermidis
35,9
Streptococcus mitis
7,3
Streptococcus sanguis
6,5
Staphylococcus aureus
4,6
Streptococcus pyogenes
1,7
Proteus vulgaris
1,3
Pseudomonas aeruginosa
1,3
Таблиця 4
Процентний розподіл
анаеробних мікроорганізмів по родах
у зубному нальоті в основній групі
Вид мікроорганизму
Кількість штамів, %
Fusobacterium sp.
22,6
Peptococcus spю
21,2
Veilonella sp.
15,6
Prevotella sp.
14,9
Bacteroides sp.
12,8
Peptostreptococcus sp.
10,6
Propionibacterium sp.
1,6
Porphyromonas sp.
0,4
Actinomices sp.
0,3
