запальною реакцією. При проникненні цитокінів у кров
відбувається генералізація процесу. До ферментам пато-
генності відноситься уреаза, що руйнує сечовину і обумо-
вить деструкцію епітеліальних клітин. Протеази ушкод-
жують IgA та IgM. Токсичну дію проявляють ліпополіса-
хариди. Особливістю протея є його здатність ускладню-
вати запальні процеси, що обумовлено асоціаціями його
зі стафілококом, стрептококом, анаеробами.
Факторами вірулентності неспороутворюючих анае-
робів є переважно ферменти, токсини, метаболіти. Так,
бактероїди утворюють нейрамінідазу, дезоксирибонук-
леазу, гіалуронідазу, гепаріназу, що обумовлює утворення
тромбів (Finegold, 1982). За даними Mayers (1990), бак-
тероїди інгібують різні фази фагоцитозу й функцію лім-
фоцитів, підсилюють скупчення ексудату у внутрішніх
порожнинах. Крім того, бактероїди, а також пептококи та
пептострептококи підсилюють вірулентність стрептоко-
ків (Brook, 1988).
Фактори патогенності превотел і порфіромонад ана-
логічні бактероідной. Однак превотелли додатково
мають протеозой, руйнують IgA й дуже токсичні для
ендотоксинів. Порфіромонади руйнують фібриноген,
виробляють колагеназу, ушкоджує дентин.
Фузобактерії утворюють капсулу, виділяють супер-
оксид, дисмутазу, захищають збудника від фагоцитозу,
фосфоліпазу А, посилюють інвазію збудника глибоко у
тканини, лейкоцідін, який має цитотоксичну дію на різні
клітини. Придушення фагоцитозу фузобактеріямі обумов-
лено виділенням у великій кількості масляної кислоти.
Актиноміцети характеризуються протеолітичною і
ліполітичною здатністю. Фагоцитоз у вогнищі запалення
має незавершений характер.
У складі асоціацій пептострептококи ймовірно
проявляють патогенність, обумовлену наявністю кап-
сули, дією липополисахариду, гіалуронідази та кола-
генази.
Висновки
Отримані результати свідчать про велику різнома-
нітність видового складу збудників запальних процесів,
що характеризуються переважанням аеробів. Відзна-
чають аеробно-анаеробні асоціації, у склад яких входять
золотистий стафілокок і синьогнійна паличка, неспоро-
утворюючі анаероби.
У пацієнтів основної групи з переломами нижньої
щелепи при використанні шинуючих конструкцій з анти-
бактеріальним лаковим покриттям мікробний спектр
аеробної мікрофлори зубного нальоту відрізняється від
такого у групі порівняння. Спостерігається зменшення
виявлення Staphylococcus aureus у 9,63 разу по відношен-
ню до групи порівняння.
При використанні в основній групі шинуючих кон-
струкцій з антибактеріальним покриттям виявлення
анаеробних мікроорганізмів спостерігалось у 2,7 разу
менше в порівняні із групою порівняння. При цьому спо-
стерігається переважання непатогенних сапрофітної
мікрофлори, що подібна до мікрофлори ротової порож-
нини в нормі.
80
ЧЕЛЮСТНО]ЛИЦЕВАЯ ХИРУРГИЯ И ХИРУРГИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
1. Белоклицкая Г.Ф. Изучение бактерицидной активности препаратов серебра
по отношению к возбудителям воспалительных процессов в тканях пародонта /
Г.Ф. Белоклицкая, Э.М. Павленко, А.В. Руденко // Современная стоматология. – 2014. –
№ 5. – С. 18–22.
2. Борисенко А.В. Зміни мікрофлори порожнини рота на етапах імплантації /
А.В. Борисенко, В.Г. Столяр // Вісник стоматології. – 2013. – № 4. – С. 50–53.
3. Громова С.Н. Влияние современных средств гигиены на микробный, кислотно-
основной и минеральный баланс в полости рта (слепое контролируемое исследование) /
С.Н. Громова, В.А. Румянцев // Стоматология. – 2012. – № 2. – С. 16–19.
4. Закишева С.М. Оценка чувствительности бактериальной микрофлоры при
переломе нижней челюсти в сочетании с хроническим генерализованным пародонти-
том / С.М. Закишева, А.Т. Токбергенова // Международный журнал экспериментального
образования. – 2013. – № 10. – С. 81–83.
5. Мазур И.П. Клиническая и микробиологическая эффективность применения
местных противомикробных и антисептических препаратов при лечении заболеваний
пародонта / И.П. Мазур, Н.А. Бакшутова, Д.М. Ставская // Современная стоматология. –
2014. – № 1. – С. 32–39.
6. Нагірний Я.П. Якісний та кількісний склад мікрофлори травмованої ділянки
слизової оболонки порожнини рота у постраждалих з переломами нижньої щелепи /
Я.П. Нагірний, О.В. Покришко // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 2,
т. 2 (108). – С. 74–76.
7. Павленко О.В. Клініко-мікробіологічні аспекти перебігу флегмон обличчя та
шиї / О.В. Павленко, Р.Ю. Біда // Архів клінічної медицини. – 2015. – № 2. – С. 46–49.
8. Політун А.М. Аналіз мікробіоценозу міжзубних проміжків при лікуванні апрок-
симального карієсу у хворих на генералізований пародонтит / А.М. Політун, Г.О. Обо-
лонська, С.М. Титаренко // Современная стоматология. – 2015. – № 5. – С. 14–17.
9. Савичук Н.О. Роль і місце ополіскувачів у профілактиці стоматологічних захво-
рювань / Н.О. Савичук // Современная стоматология. – 2014. – № 1. – С. 13–17.
10. Armitage Gary C. Comparison of the microbiological features of chronic and
aggressive periodontitis / Gary C. Armitage // Periodontology. – 2000. – 2010. – Vol. 53. –
P. 70–88.
11. Contreras Adolfo. Periodontal microbiology in Latin America / Adolfo Contreras,
Sandra M. Moreno, Adriana Jaramillo, Melissa Pelaez, Andres Duque, Javier E. Botero, Jor-
gen Slots // Periodontology. – 2000. – 2015. – Vol. 67. – P.58–86.
12. Vakade Chinmay Dilip. Efficacy of post-operative antibiotics in the management
of facial fractures: single day against five day regimen / Chinmay Dilip Vakade, Kirthi Kumar
Rai, H.R.Shiva Kumar, Jitender Batra // Arch. Cran. OroFac. Sc. – 2014. – № 1 (6). –
P. 76–80.
ЛІТЕРАТУРА
Микробиологическая эффективность использования назубные шин с антисептическим покрытием
при лечении переломов нижней челюсти
О.С. Барило, П.О. Кравчук, Р.Л. Фурман
Цель
исследования: повысить эффективность лечения больных с переломами челюстей благодаря использованию антисептического лакового покрытия
назубной шинирующих конструкций.
Материалы и методы.
Для микробиологической оценки воздействия антисептического лакового покрытия шин на процесс микробной колонизации
in vivo, то есть после шинирования пациентов, проводили выделение, культивирование и идентификацию ряда представителей бактериальной микро-
флоры ротовой полости. Исследование микробиологических характеристик зубного налета проводилось на базе кафедры микробиологии, вирусологии
и иммунологии Винницкого национального медицинского университета им. Н.И. Пирогова. Бактериологическому обследованию подлежал 141 больной
с переломами нижней челюсти на наличие одновременно аэробной и анаэробной флоры. Больные были разделены на две группы: группа сравнения
(70 пациентов) – пациенты, которым для лечения использовали двучелюстное шинирование шинами Тигерштедта, применение антибактериального
препарата широкого спектра действует, антигистаминного препарата и препарата из группы нестероидных противовоспалительных средств; основная
группа (71 пациент) – применено вышеупомянутое лечение и выполнено покрытие назубных шин и зубов антибактериальным лаковым покрытием,
содержащим декаметоксин.
