90
ЧЕЛЮСТНО]ЛИЦЕВАЯ ХИРУРГИЯ И ХИРУРГИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Вступ
Від 60 до 80 % переломів нижньої щелепи проходять
там, де перебуває нижньощелепний канал, тобто в ділян-
ці кута щелепи, молярів і премолярів. Одним з найбільш
частих ускладнень, що виникають при переломах нижнь-
ої щелепи, є ушкодження нижньоальвеолярного нерва в
нижньощелепному каналі. Порушення функції нерва різ-
ного ступеня виникає при безпосередній травмі нерва
при ушкодження нижньощелепного каналу під час зсуву
уламків, а також при компресії нерва післяопераційним
набряком або гематомою у просвіті каналу [1, 2, 3]. Неза-
лежно від виду ушкодження нерва в каналі, відбувається
компресійна й токсична травма нижньоальвеолярного
нерва [8, 9]. Крім анатомічно обумовлених причин трав-
ма нижньоальвеолярного нерва може виникнути в
результаті помилок хірургічного лікування. Момент
ушкодження нерва під час травми є початковим етапом
серйозних змін у нерві, які тривають досить довго [10].
Це ускладнення проявляється у вигляді відсутності або
тривалої зміни чутливості тканин у зоні іннервації у виг-
ляді анестезії, гіперестезії або парестезії шкіри в ділянці
підборіддя, шкіри, червоної облямівки і слизової нижнь-
ої губи, а також можуть виявляться тривалими болями в
ділянці обличчя різної інтенсивності, які мають нападо-
подібний характер, що призводить до емоційно-стресо-
вих порушень, і значно погіршує якість життя пацієнта
[5]. Пошуки засобів і методів лікувального впливу на
процеси, які відбуваються в нервах, що ушкоджуються
під час переломів щелеп, з метою стимуляції їх віднов-
лення залишаються одним з актуальних завдань хірургіч-
ної стоматології. Лікування ушкоджень периферійних
нервів не завжди ефективне й залишається складним
завданням. Це пов’язано з багатогранністю клінічних
проявів, наявністю ряду ускладнень (больового синдро-
му, рухових і трофічних порушень, контрактур тощо).
Під час лікування хворих з переломами нижньої щелепи
адекватне медикаментозне лікування, спрямоване на збе-
реження та відновлення життєдіяльності ушкодженого
нижньоальвеолярного нерва, узагалі не призначається
або проводиться несвоєчасно й тому є малоефективним.
Тому розробка способів лікування, спрямованих на при-
скорення відновлення функцій нижньоальвеолярного
нерва, буде сприяти зменшенню часу лікування хворих.
Пошуки засобів і методів лікувального впливу на проце-
си, які відбуваються в нервах, що ушкоджуються під час
переломів щелеп, з метою стимуляції їх відновлення
залишаються одним з актуальних завдань хірургічної
стоматології. Патогістологи досить детально вивчили
процес зміни аксонів при їх повній перерві. Але нижнь-
оальвеолярний нерв дуже рідко має повний перерив.
Тому виникає потреба в поглибленому вивченні можли-
востей збереження та відновлення структури стисненого
нерва. Проблема відновлення функцій нижньоальвео-
лярного нерва прямо залежить від тривалості компресії
нерва в нижньощелепному каналі тому, що на процес реа-
білітації впливають головним чином фактори токсичного
впливу продуктів розпаду на судинно-нервовий пучок і
порушення повноцінного кровопостачання як самого
Патоморфологічна картина
при експериментальному моделюванні
травми нерва та лікуванні
нуклеотидним препаратом
Мета:
підвищити ефективності лікування хворих з переломами щелеп завдяки експериментальному патоморфологічному
дослідженню використання препарату «Нуклео ЦМФ форте» при моделюванні травми нерва.
Матеріали та методи.
У зв’язку з морфологічною подібністю нижньоальвеолярного нерва зі стегновим нервом щура, для
проведення експерименту вибрано вивчення патоморфологічних змін у стегновому нерві щура під час моделювання трав-
ми нерва методом перетискання. Проведено експериментальне дослідження на щурах лінії Wistar в умовах віварію Він-
ницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Створено моделювання механічної травми нерва шля-
хом перетискання в експерименті стегнового нерва щура. Виконано оперативне втручання, під час якого було проведено
мобілізацію нерва, стискання нерва м’яким затискачем Пеана на строк 5 хвилин. У подальшому проводились нагляд за
твариною, лікування препаратом «Нуклео ЦМФ форте» протягом 10 діб і забір матеріалу на гістологічне дослідження в кінці
дослідження.
Результати.
Ознаки набряку у сполучній тканині ендоневрію та періневрію в основній групі ІІІ менш виразні, ніж у щурів,
яким проводили перетискання стегнового нерва без лікування. Лейкоцитарна інфільтрація менше виражена ніж у щурів,
яким проводили перетискання стегнового нерва без лікування. Компоненти сполучної тканини стегнового нерва щурів,
яким проводили лікування препаратом, що містить нуклеотиди, у багатьох полях зору по структурі подібні до таких в інтакт-
них щурів. Набряк осьових циліндрів менше виразний ніж у щурів, яким проводили перетискання стегнового нерва без
лікування. Гістологічна структура більшої частини нервових волокон подібна до такої у інтактних щурів.
Висновки.
Ураховуючи всі вищезгадані патоморфологічні ознаки, з упевненістю можна стверджувати, що використання
препарату «Нуклео ЦМФ форте» сприятливо впливає на збереження та відновлення структури нерва, сприяє його швид-
шому та більш повноцінному відновленню після травми. Даний препарат покращує відновлення нервового волокна як у
проксимальному відділі, так і в місці травми нервового волокна (перетискання) й у дистальному відділі, проявляючи себе
на тканинному та клітинному рівні як нейропротективний і відновний засіб.
Ключові слова:
перелом нижньої щелепи, травма нерва, Нуклео ЦМФ форте, морфологія нерва.
УДК 616.716.4-001.5+616.156-001
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Р.Л. Фурман
