100
ИМПЛАНТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
• груба aгресивна різьба для фіксації у м’якій кістці
горба верхньої щелепи;
• компресійна верхівкова частина, яка проникає у
другу (третю) кортикальну пластинку крилоподіб-
ного відростка.
У залежності від клінічно-рентгенологічної ситуації
попереду від горбово-крилоподібних імплантатів вста-
новлювались пластинкові імплантати типу ВОІ
®
ВАС
(Іhde Dental AG, Швейцарія) та/або дискові імплантати
типу BOI
®
або ТОІ
®
(Іhde Dental AG, Швейцарія) на
рівні 1 або 2-го верхнього моляра з урахуванням топогра-
фії верхньощелепного синуса, компресійні гвинтові
імплантати типу KOS
®
у ділянці премолярів.
Введення імплантатів TPG
®
у горбово-крилоподіб-
ній ділянці здійснювалось під місцевою (інфільтрацій-
ною, провідниковою) анестезією. У передопераційному
періоді у всіх пацієнтів проводилось ретельне обстежен-
ня кісткових структур дистального відділу верхньої
щелепи з допомогою панорамних рентгенограм і пальпації,
проте інформативність останньої часто могла спотворюва-
тись доволі масивним шаром слизової оболонки, товщину
якого можна було виміряти за допомогою зонда з марку-
ванням. В окремих випадках призначалась комп’ютерна
томографія верхньої щелепи.
За наявності об’ємного за розмірами горба верхньої
щелепи та незначної товщини слизової оболонки введен-
ня імплантатів здійснювалось без операційного розрізу, в
усіх інших випадках проводилось широке відшарування
слизово-окістних клаптів з вестибулярної та піднебінної
сторін альвеолярного відростка після проведення ліній-
ного розтину по вершині альвеолярного гребеня (а за
потребою – й додаткових вертикальних розтинів) з
метою адекватної візуалізації анатомічних структур дис-
тального відділу щелепи, зокрема великого піднебінного
отвору. Оскільки кістка в ділянці горба є м’якою, пілотне
свердління не було обов’язковим – частіше використову-
валась рукоятка для мануальних маніпуляцій зі свердлом
«патфайндер» (BCD 1), що дозволяло відчути опір другої
(третьої) кортикальної пластинки. У залежності від ана-
томо-топографічних умов введення свердла (а згодом і
імплантата) проводилось під нахилом 15–45
°
у медіаль-
ному й одночасно дистальному напрямках (рис. 2).
За потреби проводилось машинне свердління сверд-
лами типу DOS на низьких обертах з метою розширення
ложа імплантата. Після введення імплантата та впевне-
ності в його жорсткій кортикальній фіксації проводилось
ушивання операційної рани. Максимальне зусилля за
умов мануального введення становило 60–100 Ncm,
оскільки прикладання вищих сил могло викликати пере-
лом інструмента або імплантата.
Відразу після операції на імплантати встановлюва-
лися трансфери для зняття відбитка методом «відкритої
ложки» з метою виготовлення тимчасового незнімного
металопластмасового мостоподібного протеза, який фік-
сувався на імплантатах не пізніше 5-ти діб після хірургіч-
ного втручання. Контрольні огляди пацієнтів проводи-
лись через 1, 3 і 6 міс. після операції. Заміна тимчасових
мостоподібних конструкцій на постійні (як правило –
металокерамічні) проводилась не раніше ніж 8 міс. після
імплантації.
Результати та висновки
У всіх 12-ти випадках ранні та віддалені (до 24 міс.)
результати були оцінені як задовільні. Під час контроль-
них оглядів пацієнтів у зазначені вище терміни всі
імплантати були стабільними, безболісними при перкусії,
без жодних ознак запального процесу навколо них. На
контрольних рентгенограмах через 12 міс. після імпланта-
ції навколо 2 (10,0 %) імплантатів спостерігалась втрата
висоти кісткової тканини в межах 2 мм порівняно з вихід-
ною ситуацією, яка не мала суттєвого впливу на стабіль-
ність імплантатів. Слід зазначити, що лише 4 пацієнти
звернулись з проханням заміни металопластмасового
протеза на металокерамічний.
Прикладом ефективної тотальної реабілітації вер-
хньої щелепи пацієнта із залученням горбово-крилопо-
дібних імплантатів TPG
®
у поєднанні з однокомпонен-
тними імплантатами та комбінованою (цементною та
гвинтовою) фіксацією протезної конструкції у протоко-
лі негайного навантаження може слугувати наступний
клінічний випадок (рис. 3–7).
На нашу думку, важливою перевагою імплантатів
TPG
®
є уникнення потреби в паралельності імплантатів,
використанні кутових абатментів, оскільки конструкція
імплантата передбачає гвинтову фіксацію протезної кон-
струкції, у той час як на інших імплантатах можлива
цементна фіксація, як було продемонстровано в наведе-
ному вище клінічному прикладі.
Рис. 1. Імплантат TРG
®
у горбово-крилоподібній ділянці.
Слід зауважити, що занурення платформи імплантата
в кістку є різним з медіальної та дистальної сторін,
проте це не має жодного значення, оскільки імплантат
є повністю полірованим.
Рис. 2. Правильний напрям введення
горбово-крилоподібного імплантата TPG
®
.
Широке відшарування клаптів для візуалізації
анатомічних структур.
