В основній групі ІІ на 14-добу
після перетискання в дистальному
відділі стегнового нерва щурів наявні
набряк, запальна інфільтрація та
явища дегенерації більш виразні, ніж
у проксимальному відділі. У сполуч-
ній тканині епіневрію набряк і дез-
організація колагенових волокон.
Збільшена чисельність макрофагів
тучних клітин, плазмоцитів. Наявні
лейкоцитарна інфільтрація та дезор-
ганізація колагенових волокон, які
більш виразні, ніж у проксимально-
му відділі. У періневрії та епіневрії
просвіти судин кровоносного мікро-
циркуляторного русла розширені,
повнокровні. У венулах стаз і при-
стінкові тромби. Наявні периваску-
лярні інфільтрати, які містять лімфо-
цити, макрофаги та тучні клітини.
Просвіти артеріол звужені, у них роз-
ташовані пристінкові тромби. Реге-
неруючі нервові волокна відсутні.
Визначається велика кількість ней-
ролемоцитів, які утворюють Бюнге-
рівські стрічки.
Морфологічні зміни
структури стегнового нерва
після перетискання у тварин
основної групи ІІІ
Структура проксимального від-
ділу стегнового нерва щурів основної
групи ІІІ також зазнала змін у порів-
нянні з такою в інтактних щурів.
Однак ознаки набряку у сполучній
тканині ендоневрію та періневрію
виразні менше, ніж у щурів, яким
проводили перетискання стегнового
нерва без лікування. У сполучній
тканин ендоневрію та періневрію
стегнового нерва щурів, яким прово-
дили лікування препаратом, що
містить нуклеотиди, більше колаге-
нових волокон у порівнянні з такими
в інтактних щурів. Однак лейкоци-
тарна інфільтрація менше виражена,
ніж у щурів, яким проводили пере-
тискання стегнового нерва без ліку-
вання. Компоненти сполучної ткани-
ни стегнового нерва щурів, яким про-
водили лікування препаратом, що містить нуклеотиди, у
багатьох полях зору у структурі подібні до таких в інтакт-
них щурів. Набряк осьових циліндрів менш виразний,
ніж у щурів, яким проводили перетискання стегнового
нерва без лікування. Гістологічна структура більшої
частини нервових волокон подібна до такої в інтактних
щурів. Між нервовими волокнами розташовані поодино-
кі регенеруючі циліндри, які не мають чіткої орієнтації. В
епіневрії та періневрії чисельність макрофагів, тучних
клітин, плазмоцитів менше, ніж у щурів, яким проводили
перетискання стегнового нерва без лікування. В епіневрії
та періневрії просвіти кровоносні судин мікроциркуля-
торного русла повнокровні. Однак, на відміну від щурів,
яким проводили перетискання стегнового нерва без ліку-
вання, пристінкові тромби у просвітах артеріол відсутні.
Просвіти венул розширені, однак, на відміну від щурів,
яким проводили перетискання стегнового нерва без ліку-
вання, пристінкові тромби відсутні. Периваскулярний
набряк і лейкоцитарна інфільтрація навколо капілярів
і венул значно менш виразні в порівнянні з такими у
щурів, яким проводили перетискання стегнового нерва
без лікування (рис. 6.).
Через 14 діб після початку експерименту у щурів
основної групи ІІІ в ділянці перетискання ознаки набря-
ку та лейкоцитарна інфільтрація у сполучній тканині
ендоневрію та періневрію менш виразні, ніж у щурів
основної групи ІІ. Фібробласти в ендоневрії та періневрії
гіпертрофовані, в їх ядрах розташовані добре структуро-
вані ядерця.
В основній групі ІІІ на 14 добу в епіневрії та пері-
неврії просвіти кровоносних судин мікроциркуляторно-
го русла повнокровні. Однак пристінкові тромби у про-
світах артеріол і венул менш виразні, ніж у щурів основ-
ної групи ІІ. Периваскулярний набряк і лейкоцитарна
інфільтрація навколо капілярів менш виразні, ніж у
щурів основної групи ІІ. Вміст гранулоцитів макрофагів
лімфоцитів менше в порівняні з такими в нелікованих
щурів.
92
ЧЕЛЮСТНО]ЛИЦЕВАЯ ХИРУРГИЯ И ХИРУРГИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Рис. 2. Структура проксимального
відділу стегнового нерва. 14-а доба
після перетискання. Основна група ІІ.
Забарвлення гематоксилін-еозином.
Окуляр
×
10. Об’єктив
×
10.
Позначення: 1 – нервові волокона;
2 – периневрій; 3 – виражений набряк
інтерстицію; 4 – лейкоцитарна
інфільтрація периневрію;
5 – регенеруючі нервові волокна.
Рис. 3. Структура проксимального
відділу стегнового нерва. 14-а доба
після перетискання. Основна група ІІ.
Забарвлення гематоксилін-еозином.
Окуляр
×
40. Об’єктив
×
10.
Позначення: 1 – деструктивно змінені
нервові волокна; 2 – периневрій;
3 – виражений набряк інтерстицію;
4 – лейкоцитарна інфільтрація
периневрію; 5 – регенеруючі нервові
волокна; 6 – проліферація
фібробластів.
Рис. 4. Структура стегнового нерва
щурів у місці перетискання.
14-а доба після перетискання.
Основна група ІІ.
Забарвлення гематоксилін-еозином.
Окуляр
×
10. Об’єктив
×
10.
Позначення: 1 – місце перетискання;
2 – лейкоцитарна інфільтрація;
3 – поодинокі регенеруючі волокна;
4 – пухка сполучна тканина.
Рис. 5. Структура стегнового нерва
щурів в місці перетискання.
14-а доба після перетискання.
Основна група ІІ.
Забарвлення гематосилін еозин.
Окуляр
×
40. Об’єктив
×
10.
Позначення: 1 – лейкоцитарна
інфільтрація перемізію; 2 – проліферія
фібробластів; 3 – набряк перемізію;
4 – поодинокі регенеруючі волокна.
