нерва, так і тканин, що ним іннервуються [4, 7]. Своєчас-
на діагностика ушкоджень гілок трійчастого нерва при
переломах важлива ще й тому, що травматичний неврит є
однією із причин порушення репаративної регенерації.
Установлено, що ушкодження трійчастого нерва викли-
кає ряд функціональних і морфологічних змін у ткани-
нах обличчя, органах порожнини рота [6]. Дана проблема
збереження та відновлення нерва після травми й досі збе-
рігає свою актуальність. У зв’язку вищевикладеним
подальша розробка методів лікування даної патології є
обґрунтованою та актуальною.
Мета
дослідження – підвищити ефективності ліку-
вання хворих з переломами щелеп завдяки експеримен-
тальному патоморфологічному дослідженню викори-
стання препарату «Нуклео ЦМФ форте» при моделю-
ванні травми нерва.
Матеріали та методи
Для вирішення поставленої мети було проведено
експериментальне дослідження. У зв’язку з морфологіч-
ною подібністю нижньоальвеолярного нерва зі стегновим
нервом щура для проведення експерименту вибрали саме
вивчення патоморфологічних змін у стегновому нерві
щура під час моделювання травми нерва методом пере-
тискання. Проведено експериментальне дослідження на
щурах лінії Wistar в умовах віварію Вінницького націо-
нального медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Створено моделювання механічної травми нерва шляхом
перетискання в експерименті стегнового нерва щура.
Виконано оперативне втручання, під час якого було про-
ведено мобілізацію нерва, стискання нерва м’яким затис-
качем Пеана на строк 5 хвилин. У подальшому проводи-
лись нагляд за твариною, лікуванням препаратом «Нук-
лео ЦМФ форте» протягом 10-ти діб і забір матеріалу на
гістологічне дослідження в кінці дослідження.
Строк дослідження – 14 діб. Відібрано три групи під-
дослідних тварин. Перша група (7 тварин) – інтактні;
друга група (7 тварин) – прооперовані зі стисканням
нерва без використання препарату; третя група (7 тва-
рин) – прооперовані зі стисканням нерва та використан-
ням для лікування препарату «Нуклео ЦМФ форте».
Розрахунок дози препарату проводився згідно із прото-
колом доклінічного дослідження препаратів. Стать тва-
рин чоловіча. Операція та вивід з експерименту проводи-
лись під наркозом – внутрішньочеревне введення Пропо-
фолу ново («FreseniusKabi», Австрія) в дозі 60 мг/кг в/о.
Для гістологічного дослідження виконано забір відрізка
нерва в місці перетискання на 1 см. проксимальніше та на
1 см дистальніше місця перетискання.
По завершенню дослідження проведено патоморфо-
логічне дослідження гістологічних препаратів за допомо-
гою світлової мікроскопії після забарвлення гематокси-
лін-еозином.
Результати дослідження
Морфологічна структура стегнового нерва
у групі порівняння
Для створення порівняння дослідили структуру
стегнового нерва в інтактних щурів. В інтактних щурів
нервові стовбури стегнового нерва зовні вкриті епінев-
рієм. Пучки нервових волокон оточені прошарками
періневрію. Окремі нервові волокна покриті ендоневрі-
єм, який містить фібробласти та колагенові волокна, а
також поодинокі лімфоцити та макрофаги. У періневрії
розташовані кровоносні судини мікроциркуляторного
русла.
Внутрішньостобурові артеріоли, як правило, супро-
воджуються однією веною, яка має більший діаметр.
М’язова оболонка артеріол у періневрії складається з
одного шару циркулярно розташованих гладких міоцитів.
Кровоносні капіляри та венули, розташовані в ендоневрії,
формують сітку, петлі якої мають повздовжній напрямок.
Кровоносні капіляри контактують з нервовими волокна-
ми (рис. 1).
В
основній групі І
при дослідженні виявлено такі ж
морфологічні структурні особливості стегнового нерва,
як і у групі порівняння.
Морфологічні зміни структури стегнового нерва
після перетискання в основній групі ІІ
В основній групі ІІ на 14-у добу після перетискання у
проксимальному відділі стегнового нерва щурів наявні
набряк запальна інфільтрація та явища дегенерації. Ось-
ові циліндри набряклі. Нервові волокна формують реге-
нераційну неврому, що вказує на регенерацію зруйнова-
них волокон. Між нервовими волокнами розташовані
регенеруючі циліндри, які не мають чіткої орієнтації. У
сполучній тканині епіневрію та перівневрію наявня
набрякла дезорганізація колагенових волокон. Збільшена
чисельність макрофагів, тучних клітин, плазмоцитів. В
епіневрії та періневрії просвіти судин кровоносного мік-
роциркуляторного русла повнокровні. Просвіти артеріол
звужені, у них розташовані пристінкові тромби. Просвіти
венул розширені, у них наявні стаз і пристінкові тромби.
У капілярах визначається крайове стояння лімфоцитів.
Значно збільшена проникливість стінки капілярів і венул,
на що вказують периваскулярний набряк і виражена лей-
коцитарна інфільтрація. У сполучній тканині наявні лім-
фоцити, макрофаги, тканинні базофіли. Частина осьових
циліндрів деструктурована (рис. 2–3.).
В основній групі ІІ на 14-у добу в місці перетискан-
ня сполучна тканина інфільтрована значною кількістю
нейтрофілів і макрофагів. Останні розташовані навколо
фібробластів. Фібробласти в ендоневрії та періневрії
гіпертрофовані, в їх ядрах розташовані добре структуро-
вані ядерця. Як і у проксимальному відділі стегнового
нерва, у місці перетискання у сполучній тканині епінев-
рію наявні набряк і дезорганізація колагенових волокон.
В епіневрії та періневрії просвіти кровних судин мікро-
циркуляторного русла повнокровні. Просвіти артеріол
звужені, у них розташовані пристінкові тромби. Просві-
ти венул розширені, у них наявні стаз і пристінкові
тромби. У капілярах визначається крайове стояння лім-
фоцитів. Навколо капілярів периваскулярний набряк і
виражена лейкоцитарна інфільтрація. У сполучній тка-
нині наявні лімфоцити, макрофаги, тканинні базофіли.
(рис. 4–5).
91
ЧЕЛЮСТНО]ЛИЦЕВАЯ ХИРУРГИЯ И ХИРУРГИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 3/2016
Рис. 1. Структура інтактного стегнового нерва.
14-а доба спостереження. Група порівняння.
Забарвлення гематоксилін-еозином.
Окуляр
×
10. Об’єктив
×
10.
